Справа № 521/21396/25
Номер провадження:1-кс/521/1140/26
25 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001724 від 09.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
До Хаджибейського районного суду м. Одеси клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001724 від 09.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16.01.2026 було накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 08.01.2026 р .: банківські картки «ПУМБ» та «Приват Банк», мобільні телефони із сім-картками, паспорт громадянина України, довіреність, інші документи зазначені в ухвалі.
На думку заявника на даний час відсутні правові підстави для подальшого застосування арешту майна, оскільки: майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення; не доведено його доказове значення; подальше обмеження права власності є непропорційним; арешт майна істотно порушує його майнові права.
У зв'язку з цим, заявник, посилаючись на ст. 174 КПК, просив скасувати арешт.
У судове засідання заявник не з'явився, повідомлений належним чином.
Слідчий в судове засідання також не з'явився, однак надав на адресу суду копію постанови прокурора від 22.01.2026 року, з якої вбачається, що підслідність у кримінальному провадженні №12025162470001724від 09.12.2025 року визначено за СУ ГУНП в Одеській області.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину, підлягає стягненню з юридичної особи як отримана неправомірна вигода.
Завданням арешту майна, зокрема, є запобігання можливості його приховування, зникнення, використання, передачі, відчуження.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя розглядає клопотання та заяви під час досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як вбачається з постанови першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 22.01.2026 року, підслідність у кримінальному провадженні №12025162470001724від 09.12.2025 змінено та остання спрямована до ГУНП в Одеській області для здійснення подальшого досудового розслідування.
Оскільки підслідність кримінального провадження змінена, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні є СУ ГУ НП в Одеській області, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси, відтак слідчий суддя не знаходить правових підстав для розгляду даного клопотання по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 81, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1