Справа № 947/42779/25
Провадження № 2/947/782/26
16.03.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
представника позивача - Трусової Ю.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім'ям,
12.11.2025 року представник Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надмір виплаченої допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 363477,26 грн. та допомогу на дітей одиноким матерям у розмірі 34271,88 грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 5966,24 грн.
Представник позивача свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як одержувач державних соціальних допомог, разом з дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач зазначає, що вперше із письмовою заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям і державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог ОСОБА_1 звернулася 24.03.2022 року.
Під час звернення, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо ОСОБА_1 вказала лише одну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та власноруч зазначила, що «іншого житла не має».
Допомога на дітей одиноким матерям та допомога малозабезпеченим сім'ям призначена ОСОБА_1 на період з 01.03.2022 по 31.08.2022 та продовжена до 31.12.2022 включно відповідно до законодавства, а саме у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби проведено продовження державних допомог автоматично без особистих звернень, виплата яких закінчилась в період карантину у раніше призначених розмірах.
У подальшому для призначення допомоги на дітей одиноким матерям і державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям із письмовими заявами та відповідними деклараціями ОСОБА_1 зверталася до управління соціального захисту населення 02.01.2023, 28.08.2023, 13.02.2024, 09.08.2024.
У кожній декларації ОСОБА_1 вказувала лише одну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В черговий раз за призначенням вищезазначених допомог ОСОБА_1 звернулася 03.02.2025.
Позивач вказує, що у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» ОСОБА_1 вказала лише одну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та власноруч зазначила, що «іншого житла не має».
За результатами опрацювання наданих ОСОБА_1 документів встановлено, що у власності членів сім'ї є житлові приміщення розташовані на територіях не включених до переліку територій щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а саме:
- у ОСОБА_1 - квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
- у ОСОБА_3 квартира за адресою: АДРЕСА_3 ;
- у ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 .
Враховуючи вищевикладене, управлінням було прийнято рішення про припинення нарахування і здійснення державних виплат ОСОБА_1 з 01.02.2025.
Повідомлення про припинення соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, на дітей одиноким матерям та повернення коштів із зазначенням розрахункового рахунку Державної казначейської служби України було отримано відповідачем особисто 24.02.2025.
Позивач зазначає, що 24.02.2025 ОСОБА_1 подала до управління заяву про зобов'язання повертати заборгованість у розмірі 15000,00 щомісяця.
ОСОБА_1 одноразово повернула кошти у розмірі 15000,00 грн. 14.03.2025.
25.08.2025 ОСОБА_1 повторно були надіслані повідомлення про повернення коштів з урахуванням вже повернутої нею заборгованості.
Проте, незважаючи на вищевикладене, на дату подання позовної заяви, вимоги управління невиконані, заборгованість у розмірі 397749,14 грн. відповідачем не повернута.
Також позивачем вказано, що з 1 липня 2025 року питання призначення, виплати державних соціальних допомог, зокрема допомоги малозабезпеченій сім'ї та на дітей одиноким матерям здійснюють органи Пенсійного фонду України кошти надміру отриманої допомоги мають бути сплачені на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім'ям. Призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 11.12.2025 року судом протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
17.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тузлукової Ірини Петрівни надійшов відзив, відповідно до якого просила у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вони необґрунтовані, зазначила, що враховуючи що право власності на нерухоме майно за відповідачкою та її дітьми зареєстроване ще у 2018 році, а із заявою про призначення соціальної допомоги вона звернулася ще 24.03.2022 року, позивачем не доведено неможливості перевірити відомості, зазначені відповідачкою у декларації про її доходи та майновий стан перед призначенням такої допомоги.
20.02.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вона просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні 16.03.2026 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні 16.03.2026 року відповідачка позовні вимоги не визнала та у їх задоволенні просила відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як одержувач державних соціальних допомог, разом з дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі поданих до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради заяви ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 24.03.2022 року, декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, рішенням від 29.03.2022 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до вказаної вище декларації, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зазначила, що «іншого житла не має».
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 02.01.2023 року ОСОБА_1 просила призначити строком на 6 місяців допомогу на дітей одиноким матерям та Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до декларації від 02.01.2023 року, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зазначила, що «іншого житла не має».
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 11.01.2023 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 28.08.2023 року ОСОБА_1 просила призначити строком на 6 місяців допомогу на дітей одиноким матерям та Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до декларації від 28.08.2023 року, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 01.09.2023 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 13.02.2024 року ОСОБА_1 просила призначити строком на 6 місяців допомогу на дітей одиноким матерям та Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до декларації від 13.02.2024 року, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 27.02.2024 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 09.08.2024 року ОСОБА_1 просила призначити строком на 6 місяців допомогу на дітей одиноким матерям та Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до декларації від 09.08.2024 року, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 26.08.2024 року було призначено допомогу на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг від 03.02.2025 року ОСОБА_1 просила призначити строком на 6 місяців допомогу на дітей одиноким матерям та Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до декларації від 03.02.2025 року, у розділі III декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів державних соціальних допомог, ОСОБА_1 «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 18.02.2025 року було відмовлено у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям і державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, оскільки у власності сім'ї є друга квартира.
Позивач зазначає, що за результатами опрацювання наданих ОСОБА_1 документів було встановлено, що у власності членів сім'ї є житлові приміщення розташовані на територіях не включених до переліку територій щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а саме:
- у ОСОБА_1 - квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
- у ОСОБА_3 квартира за адресою: АДРЕСА_3 ;
- у ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованого 06.02.2025 року, земельна ділянка 5123784200:02:001:0579 за адресою: АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №211 від 18.05.2015 року;
квартира АДРЕСА_6 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ;
квартира АДРЕСА_7 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 по 1/5 кожному.
Відповідно до договору дарування від 28.03.2018 року ОСОБА_10 , подарував ОСОБА_11 , від імені якого та в інтересах якого діяла його законний представник ОСОБА_1 , будинок АДРЕСА_4 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, будинок АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_11 на підставі договору дарування від 28.03.2018 року.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованого 06.02.2025 року, квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 28.03.2018 року.
Позивач зазначає, що управлінням було прийнято рішення про припинення нарахування і здійснення державних виплат ОСОБА_1 з 01.02.2025 року.
Повідомлення про припинення соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, на дітей одиноким матерям та повернення коштів із зазначенням розрахункового рахунку Державної казначейської служби України було отримано відповідачем особисто 24.02.2025 року (а.с.89).
Судом встановлено, що 24.02.2025 ОСОБА_1 подала до управління заяву про зобов'язання повертати заборгованість у розмірі 15000,00 щомісяця (а.с.91) та ОСОБА_1 повернула кошти у розмірі 15000,00 грн. 14.03.2025 року (а.с.92).
25.08.2025 року ОСОБА_1 повторно були надіслані повідомлення про повернення коштів з урахуванням вже повернутої нею заборгованості (а.с.95, 96).
Позивач вказує, що вимоги управління невиконані, заборгованість відповідачем не повернута.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та на дітей одиноким матерям передбачена Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751.
Відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку №250 та пункту 352 Порядку №1751, державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Мінрозвитку (далі перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку).
Пунктом 16 Порядку №250 встановлено, що виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється, якщо малозабезпеченою сім'єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.
Відповідно до пункту 36 Порядку №1751, виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється, якщо сім'єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду). без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.
Пунктом 25 Порядку №250 встановлено, що якщо малозабезпеченою сім'єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або уповноваженим органом отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, уповноважені органи: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім'ї; повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами, як встановлено ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
При цьому, суд зазначає, що на особу (заявника) покладається лише обов'язок зібрання та подачі певного (визначеного) переліку документів, тоді як уповноважена особа має перевірити надану інформацію на предмет наявності правових підстав для виплати відповідної допомоги та у разі надання заявником недостовірної інформації, прийняти рішення про відмову у її призначенні.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і не добросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року при розгляді справи №545/163/17 та постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: "правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року, "Онер'їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" від 08 квітня 2008 року, "Москаль проти Польщі" від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року та "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі 129/1033/13-ц (провадження 14-400цс19)).
Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей, а позивачем усупереч вимогам закону не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком на підтвердження того, що прийняттю рішення про призначення допомоги та сам факт здійснення надміру виплачених коштів, здійснено внаслідок поведінки відповідачки, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені суми грошових коштів не підлягають поверненню. Документальних відомостей на підтвердження рахункової помилки зі своєї сторони, позивач також не надав.
Докази того, що перед призначенням відповідачці допомоги на дітей одиноким матерям і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, Управлінням було ініційовано питання про перевірку її майнового стану, матеріали справи не містять.
Встановивши відсутність двох обов'язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215ЦК України можливе повернення безпідставно виплаченої допомоги, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, як вбачається із позовної заяви, представник Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надмір виплаченої допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 363477,26 грн. та допомогу на дітей одиноким матерям у розмірі 34271,88 грн.
Тобто, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути грошові кошти на користь третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 та багатьох інших.
Так, судом встановлено, що третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не є стороною у цивільній справі, з окремим позовом до суду не зверталася, таким чином, з урахуванням характеру спірних правовідносин, позивачем - Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради обрано неналежний спосіб захисту, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім'ям - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
У зв'язку із перебуванням судді Петренка В.С. у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 30.03.2026 року.
Суддя В. С. Петренко