Справа № 751/2692/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/133/26
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
27 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2026 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , встановлено до 13 травня 2026 року включно.
Визначено розмір застави 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432640 гривень.
Роз'яснено, що ОСОБА_8 або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі, після чого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з - під варти.
Ухвалено, що у разі внесення застави на ОСОБА_8 , будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений ними час;
- не відлучатися з населеного пункту за фактичним місцем проживання без дозволу слідчого чи прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи або навчання;
- утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним по даному кримінальному провадженню, з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, після чого надати у триденний строк слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Задовольняючи подання, слідчий суддя вказав на існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що з урахуванням тяжкості можливого покарання в співставленні з характеризуючими даними та процесуальною поведінкою підозрюваного, дають підстави вважати, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. При визначенні розміру застави в межах, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя вважав, що це буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 в частині визначення розміру застави, яку збільшити до 998 400 грн., що відповідає 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мотивує тим, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, однак, не в повній мірі врахував викрадення значних сум коштів підозрюваним та великий розмір майнової шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_10 внаслідок вчиненого злочину, відсутність щирого каяття у ОСОБА_8 , та того, що останній не співпрацює зі слідством, що вплинуло на прийняття судом необґрунтованого рішення в частині визначення розміру застави. Також, звертає увагу, що на даний час проводиться перевірка щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення щодо викрадення грошових коштів в сумі 112600 дол. США, 1440 ЄВРО, золотих виробів у потерпілого ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні та можливих спільників вчинення цього кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_7 та його підзахисного ОСОБА_8 , які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З наданих суду матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340000623 від 15.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, на думку органу досудового розслідування, в період часу з 00 год. 05 хв. 15.03.2026 по 07 год. 00 хв. 15.03.2026 ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_12 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу, прибули до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом віджиму вікна в підвальному приміщенні, проникли на територію вказаного домогосподарства та в подальшому таємно викрали грошові кошти у сумі 4000 грн., 10000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 441 636 грн., 5000 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 254 780 грн., хрестик з металу жовтого кольору 585 проби вагою 9 грамів, вартістю 65560 грн. 86 коп., обручку із металу жовтого кольору вагою 2 грами, вартістю 14569 грн. 08 коп., що належать ОСОБА_10 , а всього таємно викрали майна на загальну суму 780545 грн. 94 коп., чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
15.03.2026 ОСОБА_8 , у порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16.03.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи та долучені копії матеріалів свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми, на етапі досудового розслідування, для застосування запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
З матеріалів кримінального та судового проваджень вбачається, що слідчий суддя вірно врахував, що вагомість наявних доказів, які можуть переконувати, що підозрюваний міг вчинити кримінальні правопорушення, в якому підозрюється, його тяжкість, дані про особу ОСОБА_8 , його вік та стан здоров'я, сімейний стан, наявність непогашеної судимості та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення ризиків, визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як слідчим у поданні, так і слідчим суддею в ухвалі, правильно названі та враховані наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також вірно оцінені в сукупності всі обставини, на підставі яких був обраний запобіжний захід, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час, норма ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Обов'язок суду призначити такий розмір застави, щоб була забезпечена процесуальна поведінка особи.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Разом тим, визначаючи розмір застави в сумі 432 640 гривень, слідчий суддя залишив поза увагою, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, яким заподіяно великий розмір майнової шкоди, потерпілому ОСОБА_10 внаслідок викрадення значних сум коштів, відсутності щирого каяття у ОСОБА_8 , та того, що останній не співпрацює зі слідством, і визначив заставу, яка не здатна забезпечити виконання підозрюваною особою процесуальних обов'язків.
Характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , ризики можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та тяжкість можливого покарання, дають підстави колегії суддів збільшити розмір застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення ч. 3 ст. 407 КПК України, не передбачають зміни ухвали та збільшення розміру застави, постановленої слідчим суддею, а тому апеляційний суд вважає скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 травня 2026 року включно, з визначенням розміру застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений ними час;
- не відлучатися з населеного пункту за фактичним місцем проживання без дозволу слідчого чи прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи або навчання;
- утримуватись від спілкування з іншим підозрюваним по даному кримінальному провадженню, з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, після чого надати у триденний строк слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4