Номер провадження: 11-сс/813/515/26
Справа № 523/429/26 1-кс/523/1051/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025150020004977 від 02.12.2025 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.02.2026 задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 , погоджене прокурором та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів - до 04.03.2026 включно, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування посилається на необґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що слідчий суддя, попри наявність у підозрюваного гепатиту «С», наслідків черепно-мозкової травми та інвалідності ІІ групи, не надав жодної оцінки сумісності його стану здоров'я з умовами тримання в СІЗО.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід, непов'язаний із позбавленням волі.
Учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, проте в судове засідання не з'явилися.
Від прокурора ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 надійшли клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що його підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є обґрунтованою.
Зважаючи на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винним, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та прийнятою з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі доведеності його вини, апеляційний суд переконаний, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України).
При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України- впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, за даних обставин є недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 має незадовільний стан здоров'я, апеляційний суд зазначає, що надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.02.2012 №239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Таким закладом охорони здоров'я є Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях, однак захисником не надано доказів того, що ОСОБА_6 звертався за медичною допомогою, та йому було відмовлено у наданні такої, або така допомога, якої він потребує в умовах лікувального закладу вказаного типу не може бути наданою.
Таким чином, обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені не були.
Разом з тим, колегія суддів враховує положення ст. 176 КПК України, з якого вбачається, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Апеляційний суд також вважає, що слідчий суддя обґрунтовано не застосував до ОСОБА_6 заставу, як альтернативний вид запобіжного заходу, оскільки відповідно до положення ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого тримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні слідчого ризиків.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено обставин, які могли би бути підставою для задоволення апеляційної скарги та зміни ухвали слідчого судді.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи суду, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025150020004977 від 02.12.2025 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4