Номер провадження: 22-ц/813/3872/26
Справа № 2-2094/09
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Погорєлова С. О.
03.03.2026 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Кредитної спілки «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю. 05 серпня 2025 року у м. Одеса, -
встановила:
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2025 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року про скасування заходів забезпечення позову було повернуто до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2094/09 (2-7013/08).
Відновлення втраченого судового провадження необхідне для розгляду справи за позовом Кредитної спілки «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду від 05.12.2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2025 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2094/09 за позовом Кредитної спілки «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відновити втрачене судове провадження.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що мотиви суду в частині відсутності можливості та наданих матеріалів, що слугували б підставою відновити втрачене судове провадження, є хибними та передчасними.
Сторони про розгляд справи на 03.03.2026 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2008 року у справі № 2-7013/08 заяву КС «Афіна» про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на 167/4000 частин квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Заборонено ОСОБА_1 сплачувати заборговані КС «Афіна» грошові кошти кредиторам КС «Афіна», та укладати з кредиторами КС «Афіна» угоди відступлення права вимоги до КС «Афіна».
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2009 року у справі № 2-2094/09 позовні вимоги КС «Афіна» до ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Афіна» грошову суму у розмірі 42174,96 грн., судовий збір у розмірі 421,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 року про скасування заходів забезпечення позову було повернуто до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2094/09 (2-7013/08).
Відновлення втраченого судового провадження необхідне для розгляду справи за позовом КС «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду від 05.12.2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі щодо відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом КС «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Запропоновано учасникам справи подати до суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усі документи та матеріали, що збереглися, для відновлення втраченого судового провадження. Призначено судове засідання.
Відмовляючи у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-2094/09, суд першої інстанції виходив з того, що учасниками не надано матеріалів, які б надавали можливість відновити втрачене судове провадження.
Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду необґрунтованим, виходячи з наступного.
У постанові Верховного Суду від 29.11.2019 року у справі № 2-2062/11 зазначено, що відновлення втраченого судового провадження є гарантією забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з вимогами ст. ст. 488-490 ЦПК України, відновленню підлягає втрачене повністю або частково судове провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.
Предметом відновлення є зміст втрачених процесуальних документів у конкретній цивільній справі чи їх частин, що були втрачені у цивільній справі. Об'єктом відновлення - конкретний перелік відсутніх матеріалів (процесуальних документів) втрачених повністю чи частково у конкретній цивільній справі.
Згідно ч. 2 ст. 494 ЦПК України, в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Втрачене судове провадження повинно бути точно відновлене у судовому засіданні. Натомість, у разі недостатності зібраних матеріалів для відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні такого провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів (ч. 3 ст. 494 ЦПК України).
На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити (ч. 1 ст. 494 ЦПК України).
Тлумачення ч. 1 ст. 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю (ухвала Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).
Колегія суддів зазначає, що з'ясування судом апеляційної інстанції обставин повної або часткової втрати судового провадження є необхідною умовою для перевірки правильності вирішення судом першої інстанції питання його відновлення, оскільки законом не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.
Безпосереднім об'єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що містились у втраченій цивільній справі.
Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина рішення про відновлення такого провадження обов'язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі. Це зумовлено тим, що наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. Винятком можуть бути лише випадки неможливості відновлення судом повного тексту судового рішення, а відновлення та викладення судом його резолютивної частини є достатнім для реалізації особою захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу (наприклад, отримання дубліката виконавчого документа, скасування заходів забезпечення позову тощо).
Під час розгляду справ у порядку розділу Х ЦПК України «Відновлення втраченого судового провадження» суд не збирає та не досліджує нові докази, не викладає висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням. У порядку розділу Х ЦПК України суд вирішує процесуальне питання щодо можливості відновлення повністю або частково втраченого судового провадження.
У даному випадку, колегія суддів приймає до уваги, що судом першої інстанції не надано правової оцінки наявним у матеріалах справи документам, наданим заявником, зокрема, копії ухвали суду від 14.10.2008 року у справі № 2-7013/08, копії рішення суду від 26.06.2009 року у справі № 2-2094/09, листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області №45348/03.2-06 від 16.08.2024 року, тощо.
При таких обставинах, враховуючи те, судом першої інстанції не надано оцінки наявним у справі про відновлення втраченого провадження документам, натомість суд обмежився лише формальним посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження, колегія суддів доходить висновку про передчасність висновків суду про відмову у відновленні втраченого судового провадження у справі за позовом КС «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
При застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно з Конституцією України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року №9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11 - рп/2012).
Необґрунтованими при цьому є вимоги апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відновлення втраченого судового провадження.
Колегія суддів роз'яснює апелянту, що згідно з вимогами ст. ст. 488-490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції та, відповідно, вирішення такої заяви відноситься до виключної компетенції суду першої інстанції.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, не з'ясував обставини справи, у зв'язку із чим ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2025 року підлягає скасуванню із направленням цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2025 року - скасувати.
Цивільну справу № 2-7013/08 за позовом Кредитної спілки «Афіна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 20 березня 2026 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе