Справа № 299/5275/25
Іменем України
27 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року про передачу справи за підсудністю до іншого суду, постановлену головуючим-суддею Надопта А.А., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування Виноградівської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування Виноградівської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що вона є бабусею малолітнього ОСОБА_4 та змушена звернутись з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , а матір'ю є відповідачка. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не перебували в зареєстрованому шлюбі, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився спільний син ОСОБА_4
17.09.2015 рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/1888/15-ц, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 300 грн. щомісячно починаючи з 24.06.2015 року, до його повноліття, або зміни матеріального стану відповідачки.
Вищезгаданим рішенням встановлено, що сімейне життя із відповідачкою ОСОБА_5 не склалося, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Відповідачка не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, не займається її вихованням, жодним чином не намагається забезпечити нормальні умови для її розвитку. Позивач на даний час займається вихованням сина, отримує мінімальну заробітну плату, в зв'язку з чим не в змозі сам утримувати свого сина, тому і звертається до суду із даним позовом.
У 2022 році ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав відповідачки щодо її малолітнього сина, оскільки така повністю ухиляється від участі в його вихованні та не цікавиться його життям.
Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2023 у справі №299/4526/22 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задоволено. Позбавлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо її неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Збільшено розмір аліментів стягуваних рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/1888/15-ц від 17.09.2015 до суми 2 500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30.04.2024 у справі №299/4526/22 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.05.2023 у частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і в цій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. У решті заочне рішення суду залишено без змін.
Вказує, що не дивлячись не вищенаведене відповідачка продовжує ігнорувати свої батьківські обов'язки відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти не платить та взагалі не цікавиться життям своєї дитини.
Наразі ОСОБА_3 з вересня 2025 року виконує свій військовий обов'язок, а тому дитина перебуває на повному утриманні бабки, тобто позивачки.
Аліменти в розмірі 2 500 гривень стягуються на користь сина позивачки, однак така вважає, що оскільки саме вона займається безпосереднім вихованням і забезпеченням дитини, то аліменти необхідно стягувати з матері на користь позивачки.
Враховуючи вищенаведене просить позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши його на утриманні бабки ОСОБА_1 . Призначити позивачку опікуном неповнолітнього внука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 2 500 гривень щомісяця до досягнення ним повноліття, а попередній виконавчий лист - відкликати.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року цивільну справу вирішено надіслати за підсудністю до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
Суд вважає, що позовна заява подана з порушенням територіальної підсудності, оскільки позов до фізичної особи пред'являється в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що Виноградівським районним судом Закарпатської області вже розглядались схожі справи в яких позивачі просили позбавити відповідача батьківських прав та стягнути аліменти, при чому відповідачі мали зареєстроване місце проживання поза межами Закарпатської області.
Направлення цивільної справи до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області не призведе до всебічного, повного судового розгляду, позбавить позивачку права на допит свідків у її справі, тим більше, коли така має право на звернення до суду за правилами альтернативної територіальної юрисдикції.
Вказує, що в даному позові об'єднані позовні вимоги про позбавлення батьківських прав з вимогою про стягнення аліментів, а тому такий позов може бути подано за вибором позивача згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Передаючи справу за підсудністю до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Виноградівський районний суд керувався нормами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, а саме, що згідно відповіді з ЄДДР №2039223 від 24.11.2025 адреса реєстрації відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена як АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 1. ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Позивачка вважає, що справа повинна розглядатися в Виноградівському районному суді Закарпатської області, оскільки у справі поєднано дві позовні вимоги: про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів. Тому, згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позов може бути пред'явлено за вибором позивачки, а саме за місцем проживання або перебування позивачки.
Апеляційний суд погоджується з позицією апелянтки з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Законодавство встановлює можливість для позивача обрати один із двох чи більше компетентних судів - тобто альтернативну підсудність. Така можливість передбачена для невеликої кількості категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян.
Крім цього, позивачка посилається на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.04.2020 у справі №200/11563/18.
У вищезгаданій справі, колегія суддів касаційного суду виснувала, що справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина п'ятнадцята 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України.
Оскільки в даному випадку, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав поєднані з вимогою про стягнення аліментів, то такий позов може бути подано позивачем згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, тобто за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином, керуючись альтернативною підсудністю позивачка обрала подати позов саме за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивачки, що є її неоспорюваним правом.
Зважаючи на вищезазначене, Виноградівським районним судом Закарпатської області не враховано даних обставин, внаслідок чого, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо передачі справи за підсудністю відповідно до ч. 1. ст. 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідачки та помилково направив справу до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
За змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Слід зазначити, що порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Враховуючи все вищенаведене, доводи апеляційної скарги - обґрунтовані та доводять помилковість висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить до обґрунтованих висновків щодо скасування ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року та направлення даної цивільної справи до Виноградівського районного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, задовольнити.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року скасувати, а справу направити до Виноградівського районного суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді: