Єдиний унікальний номер судової справи 462/2502/26
Номер провадження 2/462/1928/26
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
встановив:
І. Рух справи
Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шлянта Н. Р., 20.03.2026 року (вх. № 7422) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2026 року) до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, у якій просить суд:
-«визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири загальною площею 100, 8 кв.м., житловою площею 56, 3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, комора в підвалі № 31 площею 29, 9 кв.м., комора в підвалі № 1 площею 7, 0 кв. м.;
-визнати в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири загальною площею 100, 8 кв.м., житловою площею 56, 3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, комора в підвалі № 31 площею 29, 9 кв.м., комора в підвалі № 1 площею 7, 0 кв. м.;
-судові витрати покласти на відповідача».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2513701, № 2513731 від 25.03.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача та відповідача у справі.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, заява подана без дотримання вимог до її форми та змісту, а додані документи не в повній мірі підтверджують обставини, на які посилається позивач. Виявлені недоліки унеможливлюють належну оцінку обґрунтованості заявлених вимог, перешкоджають визначенню предмета та підстав позову, а також ускладнюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За таких умов суд дійшов висновку, що на момент надходження позовної заяви відсутні правові підстави для її прийняття до розгляду, а встановлені порушення мають бути усунуті заявником у порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.
ІІІ. Щодо недоліків заяви
Так, згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із позовної заяви, така не містить відомостей про розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окрім цього суд звертає увагу на те, що в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору
Відтак, позивачу, слід надати відомості, щодо про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
ІV. Щодо доказів, які підтверджують обставини позовних вимог
Так, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Доказами, у контексті ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак у матеріалах позовної заяви відсутні документи з актуальними відомостями на момент звернення із позовною заявою до суду.
Окрім цього, сторона позивача у позовній заяві зазначає, що на даний час в провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває справа № 462/50/26 за позовам ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, однак матеріали позовної заяви підтвердження наведеного факту не містять.
VІ. Підсумки
За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
2. Роз'яснення суду
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко