Дата документу 30.03.2026
Справа № 214/519/26
Провадження № 2-з/334/19/26
про повернення заяви про забезпечення позову
30 березня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши без повідомлення учасників заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих порушенням договору оренди автомобіля, -
16.03.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з Запорізького районного суду Запорізької області за підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих порушенням договору оренди автомобіля.
19.03.2026 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
23.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих порушенням договору оренди автомобіля, надавши квитанцію про сплату судового збору №1АК5-СВТК-Н61М від 21.03.2026 року в сумі 1331,20 грн.
25.03.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за уточненим позовом в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче провадження на 18.05.2026 року.
27.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих порушенням договору оренди автомобіля.
В заяві посилався на те, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків. Враховуючи обставини справи, позивач вважає, що існує ризик утруднення або неможливості виконання рішення суду. Зокрема: відповідач не виконав свої зобов'язання у добровільному порядку; ухиляється від повного відшкодування збитків; знаходиться за кордоном та повідомляє що “суд не добереться до нього»; не вживає дій для врегулювання спору. У зв'язку з цим існує обґрунтоване припущення, що відповідач може вжити заходів щодо відчуження майна або виведення грошових коштів з метою уникнення виконання можливого рішення суду.
Прохав вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу ОСОБА_2 , у межах суми позовних вимог.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, так як розгляд справи здійснювався судом без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України.
Так, відповідно ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, яка подана після подання позовної заяви, остання в порушення вимог ч.6 ст.151 ЦПК України, не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Тобто, заявником не сплачено судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, розмір якого встановлено ст.4 Закону України «Про судовий збір», який у 2026 році становить в сумі 665,60 грн. з розрахунку 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Надана ОСОБА_1 квитанція про сплату судового збору №1АК5-СВТК-Н61М від 21.03.2026 року в сумі 1331,20 грн. з призначенням платежу «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд м. Запоріжжя» врахована судом в основній справі № 214/519/26, номер провадження №2/334/2386/26.
В силу ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, то вона згідно ч.10 ст.153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, завданих порушенням договору оренди автомобіля, - повернути заявнику на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України, як таку, що подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Телегуз