Єдиний унікальний номер № 333/2085/26
Провадження № 3/333/1014/26
30 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 12 лютого 2026 року о 00 годині 10 хвилин, виконуючи обов'язки майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , знаходячись на території тимчасового розташування мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, під час виконання службових обов'язків перебував у стані алкогольного сп'яніння в умовах воєнного стану, про що свідчить висновок медичного огляду № 468 від 12.02.2026, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилася, надала через канцелярію суду заяву, в якій просила справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки в довідці медичного огляду вказано, що ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.3 розділу І Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 16 квітня 2025 року № 241 (далі Порядок), огляд на стан сп'яніння проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі); а також лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з законодавством.
В розділі V Порядку зазначено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з законодавством (далі - лікар, що проводить огляд). Метою огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (пункти 2, 3).
Результати огляду на стан сп'яніння та лабораторного дослідження, вносяться лікарем, що проводив огляд, до акта медичного огляду. На підставі акта медичного огляду лікарем, що проводив огляд, оформлюється довідка щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (далі - довідка). Оформлення та видача довідки здійснюється в день проведення такого огляду. Після отримання результатів лабораторних досліджень лікарем, що проводив огляд, здійснюється їх внесення до акта медичного огляду та оформлюється висновок щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 6) (далі - висновок). Висновок оформлюється в трьох примірниках: два з яких видаються під підпис уповноваженій посадовій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Уповноважена посадова особа один примірник висновку видає під підпис військовослужбовцю /військовозобов'язаному, що проходив огляд (пункти 8-11).
Усі записи в акті медичного огляду, довідці та висновку повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Висновок щодо результатів медичного огляду може бути оскаржено військовослужбовцем/військовозобов'язаним в установленому законодавством порядку. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та цього Порядку, вважаються недійсними (пункти 12-13, 15).
Отже, у разі проведення огляду щодо виявлення стану сп'яніння у закладах охорони здоров'я, єдиним належним доказом наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи є Висновок лікаря складений з дотриманням норм КУпАП та Порядку.
Формою Висновку, яка визначена додатком 6 до Порядку передбачається, що лікар, що проводив огляд, повинен в графі "5. Висновок за результатами медичного огляду та лабораторних досліджень" зазначити про наявність або відсутність стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії А4955 № 10 від 12.02.2026 (а.с.4), надано зокрема висновок щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.02.2026, відповідно до якого лікар, що проводив огляд ОСОБА_1 , в графі 5 зазначив: "Встановлено факт вживання алкоголю" (а.с.12).
Таким чином, лікар в порушення вимог Порядку не зробив висновок про наявність або відсутність стану сп'яніння в обстежуваної особи. Встановлення факту вживання алкоголю не є медичним визначенням стану сп'яніння.
А тому посадовою особою, яка склала вказаний протокол про адміністративне правопорушення, не доведено належними доказами, які б свідчили про розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв ОСОБА_1 на території військової частини або поява останнього на території військової частини в нетверезому стані, або виконання ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, або відмова від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння і підтверджували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки посадовою особою військової частини, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано достатньо доказів протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суддя висновує, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172-20 ч.3, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.М. Ходько