Провадження № 33/803/597/26 Справа № 243/10594/25 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
23 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Сербіній І.В., за участю захисника Нікітіна В.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
провадження за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 06.11.2025 о 21-24 год. в м. Слов'янськ, вул. Святогірська, 175, водій, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drаger та у медичному закладі, у встановленому законом порядку, відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2,5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення захисником Нікітіним В.В. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закриття провадження за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не оскаржує. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Докази факту керування ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні. Робітниками поліції порушений порядок огляду, у зв'язку з тим що ОСОБА_2 є військовослужбовцем. Відповідно до відеозапису правопорушення, невідома особа відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, робітниками поліції не запропоновано ОСОБА_2 після відмови від огляду на місці, пройти огляд в медичному закладі. Також, ОСОБА_2 не було надано документи на повірку газоаналізатора. Робітниками поліції не складено акту огляду ОСОБА_2 , що є грубим порушенням чинного законодавства. .
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Висновки суду про закриття провадження за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення ніким не оспорюються та відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, факт порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров'я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Обговорюючи доводи сторони захисту, про відсутність на відеозаписі саме ОСОБА_1 , а тільки присутність невідомої особи та робітників поліції, слід зазначити наступне.
Як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, особа, яку зупинили робітники поліції, на їх чітке питання про свою особистість, повідомив, що він ОСОБА_1 та надав документи, які підтверджують його особистість, тому доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
Також, твердження сторони захисту про відсутність на відеозаписі запропонування ОСОБА_2 робітниками поліції проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, то слід зазначити, що вони не заслуговують на увагу, оскільки робітниками поліції виконанні всі вимоги відповідно до ст. 266 КУпАП та чинної інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Кожна дія робітників поліції зафіксована на відеозаписі, тому він є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів апеляційної скарги, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_2 , складено не уповноваженою на те особою, зазначаю наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп'яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини на території військової частини або об'єктів, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП, а не за ст. 130 КУпАП.
При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.
Отже, в даному випадку ОСОБА_2 , безумовно є суб'єктом правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, тому огляд на стан сп'яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.
Твердження апелянта, що його огляд на стан сп'яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтується на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим не вбачається.
Доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, спростовуються зібраними матеріалами справи, які в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2,5 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_2 було зупинено для перевірки документів, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення жодних зауважень зі сторони ОСОБА_2 не надходило, факту керування він не заперечував.
Також, ОСОБА_2 взагалі не повідомив робітників поліції про вірогідність керування його транспортним засобом іншими особами, а тому слід дійти висновку, що інші особи не могли бути причетними до керування цим транспортним засобом.
Обговорюючи доводи захисту про відсутність в матеріалах справи свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд зазначає, що його долучення до матеріалів не передбачено, а надані вони можуть бути лише за вимогою особи, яка від ОСОБА_2 не надходила.
До матеріалів справи не долучено акт на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння. При цьому суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що воно не було вручено ОСОБА_2 , оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу.
Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Нікітіна В.В. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя