Провадження № 11-сс/803/630/26 Справа № 185/333/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026041370000044 від 10 січня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 345 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 08 травня 2026 року включно.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК, обвинувальний акт направлений до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, підготовче засідання не призначено.
Ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також зважаючи на психічний стан ОСОБА_7 та обставини вчинення злочину, в якому він підозрюється, існує ризик продовження ним протиправної поведінки. Зазначені ризики на теперішній час не зменшилися і продовжують існувати, підозрюваний продовжує перебувати на обліку у лікаря-психіатра через розлади адаптації і може вчинити інші кримінальні правопорушення у стані стресу, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню. Оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів з погрозою застосування насильства, розмір застави не визначається.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а також того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, стороною обвинувачення не доведено. ОСОБА_7 раніше не судимий, в теперішній проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , до моменту мобілізації постійно проживав в м. Харкові, має міцні соціальні зв'язки, визнає свою причетність до інкримінованого йому злочину. Стороною обвинувачення вже допитано потерпілих та свідків по вказаному кримінальному провадженню, тобто стороною обвинувачення зібрано докази, що підтверджують вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції підозрюваний та захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, та не оскаржуються захисником в апеляційній скарзі.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а клопотання слідчого, погодженого з прокурором, щодо наявності ризиків у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення є обґрунтованим.
Так, стосовно ОСОБА_7 існує обґрунтована підозра у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК, які за правилами ст. 12 КК є тяжким та нетяжким злочином. Санкція ч. 4 ст. 296 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику можливого впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Колегія суддів вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК і погоджується з обґрунтованими висновками слідчого судді, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Апеляційний суд враховує, що ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень є реальним та на даний час не зменшився.
Тому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Суд апеляційної інстанції також зважає на доводи захисника про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність в нього постійного місця проживання, те, що раніше не судимий, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовують правильності висновків слідчого судді про те, що інший, більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити належну його процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищевикладене, доводи захисту про недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного відповідає вимогам ст. 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 345 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4