Провадження № 22-ц/803/2152/26 Справа № 201/12102/24 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С.О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
27 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2025 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP 9266026. Забезпеченим ТЗ за Полісом є ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_1 .
01 серпня 2021 близько 17-00 години в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області біля бази відпочинку Занзібар, відбулася дорожньо- транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 .
У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року (Справа № 187/1214/21), а також було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП відповідача.
Враховуючи наявність Полісу, страхова компанія ПрАТ «СК «Арсенал страхування», в якій застраховано пошкоджений ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2, звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватне) з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 39 368,58 грн. з наданням всіх необхідних документів.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ та отримано Рахунок-фактуру №00000003601 від 19 серпня 2021 року, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає: 39 368,58 грн.
ПрАТ «СК «Арсенал страхування» склало страховий акт № 006.01721121-1, відповідно до якого виплата страхового відшкодування власнику Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 склала 39 368,58 грн., що підтверджується платіжними доручення № 52495907 від 14 вересня 2021 року.
Внаслідок цього позивачем, на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 27769/40/921 від 04 жовтня 2021 року на суму 36 868,58 грн., яка була виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 217151 від 05 жовтня 2021 року.
Зважаючи на те, що за кермом забезпеченого ТЗ під час ДТП, в порушення умов Полісу, знаходився не страхувальник - ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_1 , та відповідач є винуватою особою у вчиненні зазначеного ДТП, тому позивач просив суд стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу у розмірі 18 434,29 грн. (50% від 36 868,58 грн.).
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 18 434,29 грн., матеріальної шкоди в порядку регресу. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2025 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 434,29 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP 9266026. Забезпеченим ТЗ за Полісом є ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_1 . (а.с.5).
01 серпня 2021 близько 17-00 години в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області біля бази відпочинку Занзібар, відбулася дорожньо- транспортна пригода за участю забезпеченого ТЗ ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 .
У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року (Справа № 187/1214/21), а також було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП відповідача (а.с.6).
Враховуючи наявність Полісу, страхова компанія ПрАТ «СК «Арсенал страхування», в якій застраховано пошкоджений ТЗ Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 (а.с.9-19), звернулась до АТ «СГ «ТАС» (приватне) з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 39 368,58 грн. з наданням всіх необхідних документів. (а.с.7).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (а.с.21) та отримано Рахунок-фактуру №00000003601 від 19 серпня 2021 року, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає: 39 368,58 грн.(а.с.22)
ПрАТ «СК «Арсенал страхування» склало страховий акт № 006.01721121-1 (а.с.23), відповідно до якого виплата страхового відшкодування власнику Ford Kuga, д.н. НОМЕР_2 склала 39 368,58 грн., що підтверджується платіжними доручення № 52495907 від 13 вересня 2021 року.(а.с.24).
Внаслідок цього позивачем, на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 27769/40/921 від 04 жовтня 2021 року на суму 36 868,58 грн. (а.с.25), яка була виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 217151 від 05 жовтня 2021 року.(а.с.26).
Зважаючи на те, що за кермом забезпеченого ТЗ під час ДТП, в порушення умов Полісу, знаходився не страхувальник - ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_1 позивач просив суд стягнути з відповідача на їх користь в порядку регресу спричинену шкоду у розмірі 18 434,29 грн. (50% від 36 868,58 грн.).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.
Розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Пропозиції МТСБУ щодо розміру базового страхового платежу та значень коригуючих коефіцієнтів підтверджуються актуарними розрахунками з урахуванням рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який становить не менше року, та статистичних даних. Якщо Уповноважений орган протягом 60 календарних днів з дня внесення МТСБУ пропозиції не затвердив розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування, діють попередні коригуючі коефіцієнти, порядок їх застосування та розмір базового страхового платежу.
Згідно п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Згідно ч. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що обов'язок винуватця ДТП компенсувати страховику 50 % страхового відшкодування можливий у двох випадках. Це або використання забезпеченого ТЗ, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, або з порушенням умов, передбачених п.13.2 ст.13 цього Закону, яка регулює зменшення страхового платежу на 50 % у відношенні страхувальників, які мають статус учасника війни, особи з інвалідністю II групи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи I або II категорії, пенсіонера.
Як вбачається, з матеріалів справи, за кермом забезпеченого ТЗ під час ДТП, в порушення умов Полісу, знаходився не страхувальник - ОСОБА_2 , який є пенсіонером, а відповідач, який є винуватою особою у вчиненні зазначеного ДТП, враховючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу у розмірі 18 434,29 грн.
Щодо застосування строку позовної давності до даних правовідносин, про що було заявлено відповідачем суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Колегія суддів зазначає, що оскільки страхове відшкодування було виплачено ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 05 жовтня 2021 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати. Ураховуючи, що до суду з цим позовом ПрАТ «СГ «ТАС» звернулося 30.09.2024, колегія суддів приходить до висновку, що трирічний строк звернення до суду позивачем не пропущено. А тому відсутні підстави для застосування позовної давності до даних правовідносин.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2025 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.
Судді: