Провадження № 22-ц/803/3277/26 Справа № 204/11635/25 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
27 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03 грудня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 28.01.2020 року відповідач підписав власноруч анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг на наступних умовах: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн.; 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 20 років; 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; 6) Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/23 , тип - Універсальна GOLD.
В подальшому відповідачем було отримано нові кредитні картки із преміальними умовами, а саме; 1) кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/23, тип - MasterCard World Black Edition; 2) кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 03/26, тип - MasterCard World Black Edition; 3) кредитну картку номер - НОМЕР_4 , строк дії - 01/27, тип - MasterCard World Black Edition, на підставі Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 02.02.2024 року. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 36,0%.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.10.2025 року має заборгованість у розмірі 81 127,57 грн., яка складається з: 66 826,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 301,54 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.01.2020 року на загальну суму 81 127,57 грн. Вирішити питання стосовно судових витрат.
Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03 грудня 2025 року у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2020 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с.39-46).
В подальшому, 02.02.2024 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.47-60).
Підписана ОСОБА_1 заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28.01.2020 року містить в собі умови кредитування одразу для декількох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ «Приватбанк» - картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold». Також, у вказаній заяві наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, Заява містить умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» для користувачів декількох типів різних карток.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору з відповідачем у порядку, передбаченому чинним законодавством, доведення до відома останнього положень договору та погодження всіх його істотних умов, видачі кредиту та обґрунтованості приведеного розрахунку заборгованості, а тому заявлені вимоги позову є недоведеними.
Колегія суддів погоджується із цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ “Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У справі встановлено, 28.01.2020 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
У процесі користування рахунком 02.02.2024 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.02.2024 року містить в собі умови кредитування одразу для багатьох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ “Приватбанк» - карти “Універсальна», “Універсальна Gold», преміальна картка Platinum, преміальна картка World Black Edition, преміальна картка VISA Signature, преміальна картка World Elit, преміальна картка Infinite. Також, у вказаній заяві наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, Заява містить умови договору “Оплата частинами та Миттєва розстрочка» для користувачів декількох типів різних карток.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, станом на 15.10.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором б/н від 28.01.2020 року у розмірі 81127грн. 57коп., яка складається із: заборгованість за поточним тілом кредиту - 0 грн., за простроченим тілом кредиту - 66826,03 грн., заборгованість відсотками - 0 грн., за простроченими відсотками -14301,54 грн (а.с.18-36).
Таким чином, встановлено заборгованість за поточним тілом кредиту та за поточними відсотками у відповідача відсутня.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитом, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту - 66826,03 грн. та за простроченими відсотками - 14301,54 грн.
Слід зазначити, вимог щодо повернення заборгованості за поточним тілом кредиту, за нарахованими відсотками банком не заявлено, оскільки така заборгованість взагалі відсутня.
У наданому банком розрахунку заборгованості, зазначено, що за поточним тілом кредиту та за нарахованими відсотками станом на 15.10. 2025 року заборгованість - відсутня .
Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі - 66826,03 грн, за відсутності заборгованості та поточним тілом кредиту, та за простроченими відсотками - 14301,54 грн, за відсутності заборгованості за нарахованими відсотками, не підлягають задоволенню.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 313/181/21, провадження № 61-20039 св21.
Отже, позовні вимоги АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог банку не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»- залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03 грудня 2025 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.
Судді: