Провадження № 22-ц/803/3316/26 Справа № 932/7613/24 Суддя у 1-й інстанції - Потоцька С. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
27 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Пищиди М.М.
суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради усунення перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року вищезазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради усунення перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні - залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.
З матеріалів справи вбачається, що в підготовчі судові засідання, призначені на 11.08.2025 року, 02.10.2025 року, 11.12.2025 року позивач не з'явився, про час і місце судового розгляду не був повідомлений у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був повідомлений належним чином про судове засідання, яке повинно було відбутися 11.08.2025 року, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення позивачу судової повістки про виклик у судові засідання на 02.10.2025 року та 11.12.2025 року з рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Також відсутні докази одержання таких повісток.
Окрім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази належного повідомлення представника позивача.
За вказаних обставин неявка позивача в судові засідання 02.10.2025 року та 11.12.2025 року не може вважатися повторною неявкою в судове засідання, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення.
Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про залишення позову без розгляду.
Тому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З огляду на викладене ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року.
Судді