Провадження № 11-сс/803/619/26 Справа № 202/6323/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 березня 2026 року у кримінальному провадженні № 12024040000001437 від 20 листопада 2024 року, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кам'янського, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 05 травня 2026 року включно, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваною невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваної у житлі та покладенням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваної ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що остання може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя також взяв до уваги дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , яка не працевлаштована, заміжня, має на утриманні дитину 2024 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання.
Також, слідчий суддя зазначив, що прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваної неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі:
- прокурор ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави у сумі 6 696 716,03 гривень.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги прокурор вказує на те, що судом не враховано те, що підозрювана з іншими співучасниками підозрюється у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом у сумі 6 696 715, 35 гривень.
Також зазначає, що сума встановлених збитків в такому розмірі виведена з вже отриманих органом досудового розслідування 14 судових експертиз по 14 договорам, однак наразі ще триває 36 судових експертиз на встановлення збитків, а тому зазначена сума збитків є не остаточною.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_10 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, підозрювану та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані та, вирішуючи це питання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , слідчий суддя належно дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованих кримінальних правопорушення; особу підозрюваної та обставини вчинення злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, згідно матеріалів справи, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000001437 від 20 листопада 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
05 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, як виконавець;ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, як виконавець; ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, як виконавець; ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились у легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто здійснення фінансових операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, як виконавець.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що підтверджується, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколом пред'явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду документальних даних та матеріальних носіїв; протоколом огляду системного блоку, вилученого в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_17 , протоколом огляду флешносія, вилученого у транспортному засобі, що належить ОСОБА_18 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_17 ; протоколом огляду ноутбуку «Асус», що використовується у службових цілях співробітником ТОВ «Ліфтек Груп» ОСОБА_14 ; протоколом огляду мобільного телефону «Айфон 15», вилученого в ході проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_18 ; протоколом огляду мобільного телефону «Редмі», вилученого в ході проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_19 ; протоколом огляду мобільного телефону «Самсунг», вилученого в ході проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_20 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які в достатній мірі дають підстави для висновку, що дана особа могла б скоїти інкриміновані їй злочини, тобто ймовірно є підстави допустити її причетність до їх вчинення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваної ОСОБА_6 , яка не працевлаштована, заміжня, має на утриманні дитину 2024 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання.
Слідчий суддя також врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти власності й особливо тяжкого злочину у сфері господарської діяльності, вчинених під час воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, усвідомлюючи факт можливої суворості покарання за вироком суду, підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваної від слідства і суду, колегія суддів бере до уваги, що існує достатньо висока ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
В той же час, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 заміжня, має на утриманні дитину 2024 року народження, має місце реєстрації та місце мешкання, раніше не судима, не притягувалась до кримінальної відповідальності та дійшов висновку, що у даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваної неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Тобто, слідчий суддя не вбачав достатніх даних, які б об'єктивно свідчили про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прокурором, а ні в апеляційній скарзі, а ні в судовому засіданні апеляційного суду, окрім посилання на тяжкістю інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, суворістю ймовірного покарання, а також висновками експертиз, щодо встановлених збитків, не наведено досить переконливих обставин і доводів щодо недостатності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту для запобігання визначеним ризикам.
Таким чином, відмова в задоволенні клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відповідає вимогам вищевказаних норм закону, і, зокрема, правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду у справі «Харченко проти України», та є дієвим механізмом контролю його поведінки під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.
З врахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали слідчого судді з мотивів наведених прокурором в апеляційній скарзі.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваної обраний у відповідності з наведеними вище вимогами норм кримінального процесуального закону, тому вимоги апеляційної скарги прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 березня 2026 року у кримінальному провадженні № 12024040000001437 від 20 листопада 2024 року, про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4