Провадження № 33/803/963/26 Справа № 209/6476/25 Суддя у 1-й інстанції - Корнєєва І. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
19 березня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Редько С.М. на постанову Дніпровського районного суду м.Кам'янського від 11 лютого 2026 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю в режимі відеоконференції адвоката - Редько С.М.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
При обставинах, встановлених місцевим судом, ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 16.36 в м.Кам'янське, вул.Прибережна поблизу будинку 13, керував мотоциклом Геон, д.н.з. відсутній НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння:різкий запах алкоголю з порожнини рота,поведінка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту ДРАГЕР та в медичному закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Редько С.М. просить скасувати постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- судом першої інстанції не повідомлено про час та розгляд справи, у зв'язку із чим було порушено право на захист;
- відсутні докази керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- ознаки алкогольного сп'яніння у протоколі зазначено формально;
- суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до протоколу було додано два відеозаписи, а в матеріалам справи наявний тільки один відеозапис;
- відсутні докази керування 10.08.2025 року о 16:36 транспортним засобом;
- відсутні підстави зупинки.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не увідомив, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
В суді апеляційної інстанції представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисник Редько С.М. просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425974 від 17 серпня 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; рапортом інспектора поліції від 17.08.2025 року, відповідно до якого, було зупинено мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Доводи про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відповідно до відеозапису не заперечував у відстороненні його від керування транспортним засобом.
Твердження про те, що ознаки алкогольного сп'яніння у протоколі зазначено формально, не є слушними, оскільки не підтверджено жодними доказами.
Доводи про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до протоколу було додано два відеозаписи, а в матеріалам справи наявний тільки один відеозапис, є безпідставними, оскільки відповідно до до положень статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність правопорушення.
Відеозапис події, який міститься у матеріалах справи отримано у встановленому законом порядку, він містить послідовне зображення розвитку подій, не має ознак технічного втручання, що могло б вплинути на його зміст та узгоджується з іншими матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, відсутні докази керування 10.08.2025 року о 16:36 транспортним засобом, є безпідставними, оскільки відповідно до протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом 17.08.2025 року о 16:36 .
Відсутність підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не спростовує встановлені судом першої інстанції обставини, а саме: відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, у зв'язку із розглядом справи без його участі, не є слушними та спростовуються матеріалами справи , відповідно до яких розгляд справи був неодноразово відкладений, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захиснику було створено всі умови та надано достатньо часу для надання пояснень, подання доказів, приймати особисту участь у розгляді справи тощо, разом з тим, ОСОБА_1 був повідомлений ( а.п. 36 ) про розгляд справи, яка призначена на 09:00 годину 11.02.2026 року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Редько С.М. на постанову Дніпровського районного суду м.Кам'янського від 11 лютого 2026 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Кам'янського від 11 лютого 2026 року, якого визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста