Справа №: 398/176/26
провадження №: 1-кп/398/309/26
Іменем України
"27" березня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000644 від 09.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Марто-Іванівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянка України, з повною загальною середньою освітою, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на отримання грошових коштів незаконним шляхом, з метою особисто збагачення, враховуючи положення нормативно-правових актів України щодо військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, вибудувавши довірливі відносини із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила дії, спрямовані на одержання грошових коштів злочинним шляхом.
Так, відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов'язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
У вересні 2025 року ОСОБА_6 мала намір відшукати законні способи зняття із розшуку та військового обліку свого зятя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про вказані обставини ОСОБА_6 повідомила свою знайому ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо прийняття рішення про внесення відомостей до електронної системи «Оберіг», з метою зняття позначки «Розшук» по військовому обліку ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний план, спрямований на отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо прийняття рішення про внесення відомостей до електронної системи «Оберіг», ОСОБА_4 у вересні 2025 р., точної дати та часу не встановлено, перебуваючи на біля магазину «АТБ», який знаходиться за адресою: місто Олександрія, Кіровоградської області, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок, 19, достовірно розуміючи, що її дії є протиправними, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, запропонувала ОСОБА_6 за надання неправомірної вигоди в розмірі 700 євро здійснити вплив на прийняття рішення уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до електронної системи «Оберіг», з метою зняття позначки «Розшук» по військовому обліку ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 , маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе, стала на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, шляхом обіцянки ОСОБА_6 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до електронної системи «Оберіг», при цьому посилаючись на свої зв'язки із такими посадовими особами.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 31.10.2025, близько 15 години 00 хвилин, на прохання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 прибула до будівлі магазину «Торговий Дім», за адресою: місто Олександрія, Кіровоградської області, проспект Соборний, будинок, 162, де вони зустрілись та обговорили порядок подальших дій для отримання результату у вигляді зняття позначки «Розшук» у ОСОБА_7 та безпосередньо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_8 .
В подальшому, 31.10.2025, продовжуючи перебувати поруч із вищевказаним магазином, близько 15 години 10 хвилин, в ході бесіди, ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 першу частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди - 25 000 гривень, за вирішення питання про знаття позначки «Розшук» у ОСОБА_7 по військовому обліку, купюрами (гривні) номіналом по 1000 (тисяча), у кількості 25 (двадцять п'ять) штук. Вказані кошти ОСОБА_4 поклала до своєї жіночої сумки та повідомила, що скоро потрібно буде передати решту суми неправомірної вигоди у розмірі 9 000 грн.
У подальшому, 10.11.2025 близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_4 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_6 з проханням передати їй решту суми неправомірної вигоди та визначали дату, час та місце для цього.
11.11.2025 о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_4 прибула до кав'ярні «Sibs», яка знаходиться за адресою: місто Олександрія, Кіровоградської області, вулиця Григорія Усика, будинок, 36, де зустрілася із останньою та передала їй неправомірну вигоду в сумі 9 000 грн.
Після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронного органу, виявлено та вилучено грошові кошти, передані ОСОБА_6 , в сумі дев'ять тисяч гривень.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинила одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнала у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорювала, оскільки в ньому все викладено правильно. Пояснила, що вона дійсно вчинила інкримінований їй злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначила, що щиро розкаюється у вчиненому.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, документів щодо процесуальних витрат та речових доказів. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, заслухавши показання обвинуваченої та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, доведена повністю.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченої встановлено, що вона одружена, має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, за якою здійснює догляд, не працює, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судима. Згідно з досудовою доповіддю ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні. На думку органу пробації, виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе, оскільки обвинувачена небезпеки для суспільства не становить.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачена визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свої дії.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 67 КК України, суд не встановив.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченої суд не встановив.
Враховуючи дані про особу обвинуваченої, її належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відношення обвинуваченої до скоєного, яка щиро розкаялася, висновки досудової доповіді, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченій має бути призначене покарання у виді штрафу в його мінімальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Також суд приймає до уваги позицію обвинуваченої та захисника, які клопотали перед судом про розстрочення обвинуваченій сплати штрафу, адже наявні фінансові можливості не дають змоги сплатити до державного бюджету суму штрафу одним платежем та негативно впливатиме на матеріальне забезпечення родини, не дозволить належним чином утримувати неповнолітню дитину, яка потребує лікування.
Підстави для продовждення обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи документів (висновок експерта від 20.11.2025 № СЕ-19/112-25/15772-ДД) в сумі 3 565,60 грн та судової комп'ютерно-технічної експертизи (висновок експерта від 27.11.2025 № СЕ-19/112-25/15653-КТ) в сумі 7 131,20 грн підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Розстрочити сплату штрафу на десять місяців шляхом щомісячного внесення ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень) щомісячно, починаючи з дати набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 10 696,80 грн (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 80 коп.).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 13.11.2025 у справі № 405/7035/25 (провадження №1-кс/405/2910/25) на тимчасово вилучене майно, а саме: гроші в сумі 9000,00 грн, купюрами номіналом по 1000 гривень: АЛ 97058533; ГП 7529758; АК 6583089; ГЛ 0930451; БР 0301527; ГН 4236128; АЛ 5182310; та купюрами номіналом по 500 гривень: ЕН 2416103; КИ 0694992; Е А0087848; ЕН9163416; мобільний телефон марки Redmi Note 13 IMEI: НОМЕР_1 з сім карткою № НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки Redmi Note 13 IMEI: НОМЕР_1 з сім карткою № НОМЕР_2 , переданий 12.12.2025 під розписку ОСОБА_8 - залишити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- грошові кошти в сумі 9000,00 грн, а саме купюри номіналом по 1000 гривень: АЛ97058533; ГП7529758; АК6583089; ГЛ0930451; БР0301527; ГН4236128; АЛ5182310; та купюр номіналом по 500 гривень: ЕН2416103; КИ0694992; ЕА0087848; ЕН9163416, які упаковано до спецпакета № 0227093 - повернути Кіровоградському управлінню Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_9