Справа № 405/6094/25
провадження № 1-кп/405/320/25
25.03.2026 м. Кропивницький
Подільський районний суд м. Кропивницького у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.08.2025 за №12025121010002020 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше
судимому, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
До Подільського районного суду міста Кропивницького надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного Реєстру досудових розслідувань від 05.08.2025 за №12025121010002020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що існує ризик переховування від суду; обвинувачений ухилявся від явки до суду, за викликом у судове засідання не прибував, про причини неявки суд не повідомляв; також наявний ризик незаконного впливу на свідків, шляхом застосування до останніх методів залякування, фізичного та морального впливу. Крім того, ОСОБА_4 у зв'язку з самовільним залишенням військової служби виключений з усіх видів забезпечення у військовій частині, та офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, зазначивши, що обвинувальний акт підсудний даному суду та відповідає вимогам КПК України, підстав для зупинення провадження та повернення обвинувального акту прокурор не вбачає.
Захисник в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, необґрунтовані; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є суворим запобіжним заходом, просив застосувати до свого підзахисного інший більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Вказав, що його підзахисний не визнає вину в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував, вказав, що обвинувальний акт підсудний даному суду.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього інший більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, вказавши, що обов'язки порушувати не буде та що йому необхідно працювати.
Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 27.01.2026 задоволено клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді кримінального провадження обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.03.2026 задоволено клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинено судове провадження на час розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 25.03.2026 відновлено судове провадження у даному кримінальному провадженні та призначено підготовче судове засідання у зв'язку з розшуком та встановленням місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_4 було затримано згідно ст.209 КПК України, 25.03.2026 о 07 год. 20 хв. за адресою: м. Кропивницький, провулок Олексія Волохова, буд.4, на підставі ухвали Подільського районного суду м. Кропивницького від 27.01.2026 про надання дозволу на затримання з метою приводу до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд також вважає, що прокурором обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину проти власності, який вчинено умисно, а тому ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Однак, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність ризиків, які передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено прокурором, оскільки не надано доказів або об'єктивних відомостей, які б свідчили про потенційну можливість вчинення обвинуваченим таких дій.
Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, суд враховує, що обвинувачений неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, був призваний на військову службу до лав ЗСУ за мобілізацією, однак наразі вважається таким, який самовільно залишив військову частину. Раніше неоноразово судимий за ч.1 ст.309 КК України та ч.2 ст.389 КК України, однак на шлях виправлення не став.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризик, передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об'єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання суду достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому, за вказаного вище обґрунтування, є домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який дасть змогу уникнення встановленим ризикам.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Крім того, суд, враховуючи думку учасників кримінального провадження, вважає, що є всі підстави для призначення судового розгляду провадження, відповідно до обвинувального акту, оскільки останній відповідає вимогам КПК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання підстав: для укладення угоди в кримінальному провадженні, передбачених ст. 468 КПК України; для закриття провадження з підстав, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284 КПК України; для повернення обвинувального акту прокурору; для здійснення відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Кримінальне провадження підсудне даному суду.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 314 -317, 395 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 25.03.2026 по 25.05.2026 включно.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.05.2026 наступні обов'язки:
-заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 19 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня без дозволу прокурора чи суду, крім відвідування медичних закладів та установ;
- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з м. Кропивницького Кіровоградської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків покласти на Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно з-під варти та зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.08.2025 за №12025121010002020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово 26.03.2026 о 12 год. 00 хв., в приміщенні Подільського районного суду міста Кропивницького за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, в залі судового засідання № 402.
Судовий розгляд проводити з участю прокурора, обвинуваченого, його захисника.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, обвинуваченому, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7