Справа № 560/21355/25
іменем України
27 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов, приписів,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від №59-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від №60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ФОП ОСОБА_1 .
4. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ “Авіла Бізнес Центр» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:007:0068, площею 0,0386 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - 03.15 “Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», категорія земель - землі житлової та громадської забудови.
На підставі наказу Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 14.04.2023 №124 ТОВ “Авіла Бізнес Центр» видано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: “Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 », які внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з реєстраційним номером MU01:0740-1325-1757-8597.
Позивач вказує, що на підставі отриманих містобудівних умов та обмежень було розроблено і затверджено проект нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер документа PD01:7766-4146-2311-4725).
У подальшому, на підставі зазначених містобудівних умов та обмежень і затвердженого проекту, до Державної інспекції архітектури та містобудування України було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051230530506), після чого розпочато фактичне виконання будівельних робіт.
Зазначає, що генеральним підрядником на об'єкті будівництва є ФОП ОСОБА_1 .
Разом із тим, 27 жовтня 2025 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України винесено наказ № 236 “Про проведення позапланової перевірки», яким призначено проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у період з 29 жовтня 2025 року по 11 листопада 2025 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.11.2025 №52, а також прийнято постанови №59-2025/02-2-03 та №60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності із накладенням штрафів у розмірі 136260,00 грн кожен.
Позивач вважає, що зазначені постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Так, позивач звертає увагу суду на те, що після запровадження воєнного стану в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було встановлено мораторій на проведення більшості перевірок.
Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови, протягом періоду дії воєнного стану допускається здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України.
Однак ані у зверненні заявника, ані у висновку Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25, ані у наказі ДІАМ від 27 жовтня 2025 року № 236 не наведено жодних конкретних, належним чином обґрунтованих та підтверджених доказами відомостей щодо наявності такої реальної загрози.
Позивач також зазначає, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням принципу неупередженості, оскільки одна й та сама посадова особа - головний інспектор - здійснила перевірку, склала акт, а в подальшому розглянула матеріали справи та винесла постанови про накладення штрафів.
На думку позивача, такі дії свідчать про відсутність безсторонності при прийнятті рішення та суперечать вимогам статті 2 КАС України, що є самостійною підставою для скасування спірних постанов.
Ухвалою суду від 18.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення ОСОБА_2 , скероване листом Департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України № 06/113/7655-25 від 11.08.2025 та листом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради № 2491-25 від 18.08.2025, яке зареєстроване в ДІАМ 22.08.2025 за № Х/2594/08-25.
У вказаному зверненні порушувалося питання щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ».
Так, звернення ОСОБА_2 від 22.08.2025 було розглянуто Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Розглянувши матеріали звернень та надані письмові пояснення ТОВ «Авіла Бізнес Центр», керуючись статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктом 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а також Положенням про Комісію щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, затвердженим наказом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 01.09.2021 № 71, Комісія дійшла висновку, що обставини, викладені у зверненні, можуть бути підставою для здійснення позапланової перевірки.
В подальшому ДІАМ листом № 2356/02/12-25 від 26.09.2025 звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням видати наказ про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на зазначеному об'єкті будівництва.
Розглянувши вказаний лист, Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 14.10.2025 № 1491 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю», зокрема пунктом 2, зобов'язало Державну інспекцію архітектури та містобудування України забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач вказує, що встановлення обставин, передбачених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, а також прийняття рішення щодо дозволу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) належить до компетенції Міністерства розвитку громад та територій України.
Так, у період з 29.10.2025 по 11.11.2025, відповідно до статті 41 Закону України № 3038-VI, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7-1 Порядку № 553, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, Положення про ДІАМ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, на підставі звернення ОСОБА_2 від 30.07.2025, додаткових матеріалів та письмових пояснень замовника будівництва ТОВ «Авіла Бізнес Центр», а також з урахуванням висновку Комісії від 02.09.2025 № 146/02-4-02/25 та наказу ДІАМ від 27.10.2025 № 236, головними інспекторами ДІАМ було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач зазначає, що Замовник ТОВ «Авіла Бізнес Центр», Генеральний підрядник ФОП ОСОБА_1 , автор проектної документації ФОП ОСОБА_3 та технічний нагляд ОСОБА_4 були повідомлені про проведення позапланової перевірки 30.10.2025 відповідними повідомленнями.
04.11.2025 головні інспектори ДІАМ прибули на об'єкт, проте Замовник, Генеральний підрядник та автор проекту не з'явилися, тому перевірку проведено за участю представника органу місцевого самоврядування.
Під час позапланової перевірки на земельній ділянці №6810100000:01:007:0068 виявлено будівельний майданчик із незавершеним чотириповерховим залізобетонним будівництвом, металопластиковими вікнами, фасадними люльками, риштуваннями та будівельними матеріалами.
Інспекторами ДІАМ зафіксовано порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та державних будівельних норм:
- невідповідність встановленого стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення;
- огородження будівельного майданчику влаштовано не у відповідності вимогам п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві", а саме: огородження будівельного майданчику влаштоване не по всьому периметру, будівельне огородження не обладнане суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів.
За результатами перевірки 11.11.2025 складено акт №52, протоколи про правопорушення щодо ФОП ОСОБА_1 та видано приписи: про усунення порушень до 26.12.2025 та про зупинення виконання будівельних робіт до моменту повного усунення виявлених порушень.
Зазначає, що ДІАМ було дотримано всіх норм законодавства при здійсненні даної позапланової перевірки та завчасному повідомленні позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення та направлення всіх матеріалів перевірки.
21.11.2025 складено постанови № 59-2025/02-2-03 та № 60-2025/02-2-03 про накладення штрафів на ФОП ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради № 124 від 14.04.2023 товариству з обмеженою відповідальністю «Авіла Бізнес Центр» було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 », що внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з реєстраційним номером MU01:0740-1325-1757-8597, реєстраційний номер A3080740132509189987 від 14.04.2023.
На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень позивачем було розроблено і затверджено проект нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер документа PD01:7766-4146-2311-4725).
На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень і розробленого проекту, до Державної інспекції архітектури та містобудування України було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051230530506), після чого розпочато фактичне виконання будівельних робіт.
Комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України 02 вересня 2025 року прийняла висновок №146/02-4-02/25, яким дійшла висновку, що обставини, викладені у зверненні, можуть бути підставою для здійснення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 .
Міністерство розвитку громад та територій України п.2 наказу від 14.10.2025 № 1491 "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю" наказано Державній інспекції архітектури та містобудування України забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єктах будівництва, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом.
Пунктом 4 зазначеного наказу визначено розпочати здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня отримання цього наказу.
Державною інспекцією архітектури та містобудування України наказом № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом.
Повідомленням про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва №2730/02/12-25 від 30.10.2025 та вимогою №2748/02/12-25 від 30.10.2025 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила ФОП ОСОБА_1 про проведення перевірки у період з 29.10.2025 по 11.11.2025, необхідність надання посадовим особам ДІАМ документів, визначених направленням на проведення планового (позапланового) заходу від 28.10.2025 №2680/02/12-25, під час перевірки 04.11.2025.
У період з 04.11.2025 по 11.11.2025, відповідно до статті 41 Закону України № 3038-VI, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7-1 Порядку № 553, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, Положення про ДІАМ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, на підставі звернення ОСОБА_2 від 30.07.2025, додаткових матеріалів та письмових пояснень замовника будівництва ТОВ «Авіла Бізнес Центр», а також з урахуванням висновку Комісії від 02.09.2025 № 146/02-4-02/25 та наказу ДІАМ від 27.10.2025 № 236, головними інспекторами ДІАМ було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами здійснення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на зазначеному об'єкті складено акт № 52 від 11.11.2025, в якому зафіксовано порушення містобудівного законодавства.
Державною інспекцією архітектури та містобудування України складено акт № 52 від 11.11.2025, протоколи від 11.11.2025 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також приписи ДІАМ від 11.11.2025: про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданим 11.11.2025 головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), ФОП ОСОБА_1 було поставлено вимогу:
- усунути в установленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом, шляхом огородження будівельного майданчика відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у термін до 26.12.2025 року;
- усунути в установленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом, шляхом встановлення стенда відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у термін до 26.12.2025 року.
Відповідно до припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданого 11.11.2025 головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, за результатами зазначеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), ФОП ОСОБА_1 зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом до моменту усунення виявлених порушень, у термін до 26.12.2025.
Відповідачем було складено повідомлення від 13.11.2025 № 2832/02/12-25 про розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
21.11.2025 Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято:
- постанову № 59-2025/02-2-03 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 136 260,00 грн;
- постанову № 60-2025/02-2-03 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 136 260,00 грн.
Не погоджуючись з приписами від 11.11.2025 та постановами від 21.11.2025, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері містобудування, містобудівної та архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
Положеннями статті 41 Закону передбачено, зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної норми закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Положеннями пункту 9 Порядку № 553 регламентовано, зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553, з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Кабінет Міністрів України 13.03.2022 прийняв постанову №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (далі - Постанова №303).
Відповідно до пункту 1 Постанови №303 (в редакції, чинної на час виникнення правовідносин) Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні".
За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (пункт 2 Постанови №303).
Таким чином, на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, Кабінет Міністрів України заборонив, в т. ч. відповідачу, проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Як виняток, проведення таких заходів допускається за рішенням відповідача, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" не містить жодних покликань на очевидний характер загроз, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини.
При цьому, висновок Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 02 вересня 2025 року № 146/02-4-02/25 містить лише цитати зі звернень громадян та акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації від 04.09.2024, складеного в.о. начальника управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради Вінер М.В., головним спеціалістом управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради Дзянком П.М.
Водночас, проведення перевірок в умовах воєнного стану це виключення з загального правила про заборону їх проведення і наявність таких виключень підлягає доведенню в кожному конкретному випадку.
Саме по собі зазначення про порушення будівельних норм не свідчить про наявність загроз, що мають саме значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 03.10.2024 у справі №160/4625/23 дійшов висновку про те, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути проведені лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.
В свою чергу відповідач не довів наявність існування обставин, які б вказували на наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Доказів на підтвердження того, що нове будівництво офісної будівлі з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по вул. Пилипчука, 13 в м. Хмельницькому, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:007:0068 становить явну загрозу та має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я позивача чи інших людей, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не доведено наявності передбачених законодавством виключних підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, а також відсутні належні та допустимі докази існування загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини.
Крім того, суд звертає увагу, що наказ № 236 від 27.10.2025 "Про проведення позапланової перевірки" не містить строку проведення позапланової перевірки, фактичний початок перевірки - 04.11.2025 суперечить пункту 4 наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.10.2025 № 1491 "Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю".
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Також, пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Пунктом 21 Порядку №533 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктами 2, 3 частини 3 статті 41 Закону України №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
В силу вимог статті 1 Закону України №208/94-ВР від 14.10.1994 «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно частини 3 статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону №208/94-ВР передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Згідно із пунктом 15 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 6 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від 20 лютого 2020 року у справі № 161/15661/16-а, від 19 травня 2021 року у справі №210/5129/17.
Як встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у зв'язку з неявкою позивача для підписання документів, складених за результатами проведення перевірки, акт, протоколи та приписи були направлені на адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та копією накладної №2900506227885 АТ «Укрпошта».
Протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності містили відомості щодо часу та місця їх розгляду - 21 листопада 2025 року об 13 год. 30 хв.
Судом також встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних приписів від 11.11.2025 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також постанов Державної інспекції архітектури та містобудування України № 59-2025/02-2-03 та № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу, стало встановлення під час позапланової перевірки таких порушень:
1) невідповідність встановленого стенду до встановлених законодавством вимог щодо його наповнення;
2) огородження будівельного майданчику влаштовано не у відповідності вимогам п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві";
3) недотримання гранично допустимої висотності об'єкта;
4) проектні рішення щодо влаштування місць для паркування маломобільних груп населення (МГН) передбачені поза межами земельної ділянки на території загального користування (тротуарі) з порушенням нормативних габаритів, що суперечить п. 5.1.4, п. 5.4.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» та п. 10.8.11 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
5) у проектній документації передбачено лише один пасажирський ліфт, що є порушенням п. 8.6.3 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі та споруди», який вимагає встановлення не менше двох ліфтів (або заміну другого ліфта вантажним, придатним для перевезення людей за умови відповідного розрахунку);
6) у проекті не передбачено облаштування контейнерного майданчика для збирання побутових відходів, що суперечить вимогам п. 4.4 ДБН В.2.2-9:2018 та санітарним нормам щодо благоустрою територій населених місць;
7) встановлено відсутність належним чином затвердженого та підписаного в електронній формі завдання на проєктування.
Щодо доводів відповідача про невідповідність інформаційного стенду встановленим законодавством вимогам щодо його змісту та наповнення, суд зазначає таке.
Норми частини шостої статті 34 Закону № 3038-VI передбачають, що інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта), замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
Відповідно до пункту 12 Порядку виконання, підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальник, підрядників, осіб відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, об'єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю").
На стенді обов'язково має міститися двовимірний матричний штрих код, зчитування якого відповідним сканером та/або розпізнавання програмними засобами надає актуальну інформацію про об'єкт будівництва, який міститься в Реєстрі будівельної діяльності, у тому числі про орган архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином положення статті 34 Закону № 3038-VI в сукупності з нормами п. 12 Порядку № 466 передбачають обов'язок з встановлення відповідного інформаційного стенда (з обов'язковим визначеним законом інформаційним наповненням) на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).
В свою чергу процитовані вище нормативно-правові акти чітко не визначають, хто має відповідати за інформаційно-змістовне наповнення згаданого стенду, який в свою чергу є відображенням основної інформації щодо здійснюваного будівництва, зокрема щодо інформації про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об'єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін, його зовнішній вигляд (розміри, особливості місця встановлення).
Відтак, покладення на ФОП ОСОБА_1 відповідальності як на суб'єкта містобудування за невідповідність інформаційного стенду вимогам чинного законодавства на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованим, оскільки чинними нормативно-правовими актами не визначено конкретного суб'єкта, відповідального за інформаційно-змістовне наповнення такого стенду.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем пункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», суд зазначає наступне.
Норми ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення", поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі будівельно-монтажні роботи) та визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.
Згідно з п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009, будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу і замикаються після закінчення робіт.
Згідно з п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009, відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності субпідрядник (підрядник).
З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що саме підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до схеми організації дорожнього руху, погодженої Управлінням патрульної поліції листом від 01.07.2025, на території будівельного майданчика облаштовано окремі пішохідні переходи та проходи, які розташовані на безпечній відстані від огорожі та не прилягають до неї. Пересування пішоходів безпосередньо вздовж огорожі будівельного майданчика виключене.
За таких обставин огорожа будівельного майданчика не межує з місцями проходу людей, а отже вимога пункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 щодо обов'язкового облаштування захисного козирка не підлягає застосуванню у даному випадку. Запроваджена схема організації дорожнього руху забезпечує належний рівень безпеки пішоходів та виключає їх перебування у небезпечній зоні.
Відтак, відповідачем не доведено порушення позивачем п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009.
Щодо доводів відповідача про недотримання гранично допустимої висотності об'єкта будівництва, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту Б.10 Додатку Б ДБН В.2.2-9:2018 (зі Зміною №1) висота будівлі визначається від найнижчої проектної позначки землі до верхньої позначки найвищого конструктивного або інженерного елемента будівлі (парапету покрівлі, гребня покрівлі), верха фронтону, купола, шпилю, вежі.
До верха конструктивного або інженерного елемента будівлі відносяться надбудови для виходу на покрівлю, для розміщення технічного обладнання, труби, підхрестове яблуко в храмах, дзвіницях.
З матеріалів справи вбачається, що проектною документацією передбачено коригування конструкції покриття шляхом відмови від утеплювача над технічним поверхом, переведення його у холодний та перенесення утеплення на покриття над четвертим поверхом. За такого проектного рішення жоден конструктивний або інженерний елемент будівлі не перевищує відмітку +16,200.
Машинне відділення ліфта розміщене в об'ємі технічного поверху та не виступає за граничну відмітку, вихід на покрівлю зі сходової клітки проектом не передбачений, вентиляційні канали розташовані на покрівлі нижчого рівня та також не досягають позначки +16,200.
Посилання ДІАМ на пункт 11.5 ДБН В.2.2-9:2018 для врахування огорожі висотою 1,2 м є помилковим, оскільки ця норма регулює висоту огороджень експлуатованих конструкцій (сходів, балконів, терас), а не неексплуатованої покрівлі. Висота огорожі покрівлі регламентується ДБН В.2.6-220:2017, який для застосованого у проекті плоского суміщеного покриття не встановлює обов'язкової висоти огорожі.
Також безпідставним є врахування ДІАМ висоти вентиляційних труб відповідно до пункту 7.3.10 ДБН В.2.5-67:2013, оскільки ця норма застосовується лише до труб, розміщених на покрівлі, висота якої визначається. Проектом такі елементи передбачені на покрівлі нижчого рівня.
Отже, розрахунок висоти будівлі, наведений ДІАМ в акті перевірки, здійснений із неправильним застосуванням будівельних норм та без урахування фактичних проектних рішень. Фактична висота об'єкта відповідає встановленому містобудівними умовами та обмеженнями граничному показнику 16,2 м.
Щодо доводів відповідача про порушення вимог щодо розміщення місць для паркування маломобільних груп населення (МГН), суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5.4.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» місця для паркування осіб з інвалідністю повинні розміщуватися поблизу входу до будівлі на відстані не більше 50 м та мати ширину не менше 3,5 м, а їх кількість біля об'єктів громадського призначення має становити не менше 10% від загальної кількості місць, але не менше одного.
Скоригованою проектною документацією передбачено облаштування одного паркувального місця для МГН у підземному паркінгу об'єкта будівництва, що відповідає розрахунковій нормативній кількості та вимогам зазначених ДБН. Таке проектне рішення усуває обставини, на які посилається ДІАМ, а саме: розміщення паркомісць поза межами земельної ділянки, на землях загального користування або на тротуарі, а також невідповідність нормативним габаритам.
Доступність паркувального місця для МГН у підземному паркінгу забезпечується автоматичним підйомником та пасажирським ліфтом із зупинкою на рівні паркінгу, що відповідає вимогам пункту 6.3 ДБН В.2.2-40:2018 та забезпечує безбар'єрний доступ до приміщень будівлі. Відстань від паркувального місця до входу в будівлю не перевищує нормативних 50 м.
Посилання ДІАМ на пункти 5.1.4 ДБН В.2.2-40:2018 та 10.8.11 ДБН Б.2.2-12:2019 є безпідставними, оскільки скоригованим проектом не передбачено розміщення паркувальних місць на тротуарах або пішохідних шляхах, які залишаються вільними для руху пішоходів, у тому числі МГН, з дотриманням нормативної ширини.
Отже, твердження ДІАМ про невідповідність проектних рішень вимогам щодо облаштування паркування для МГН не підтверджуються матеріалами справи, а скоригована проектна документація відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 та чинному законодавству.
Щодо доводів відповідача про порушення пункту 8.6.3 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі та споруди», суд зазначає таке.
Пунктом 8.6.3 ДБН В.2.2-9:2018 передбачено, що кількість пасажирських ліфтів визначається розрахунком відповідно до ДСТУ ISO 4190-6 і має становити не менше двох, водночас допускається заміна другого пасажирського ліфта вантажним ліфтом, у якому дозволяється перевезення людей, за умови достатності одного пасажирського ліфта за результатами розрахунку вертикального транспорту.
Проектною документацією надано розрахунок відповідно до ДСТУ ISO 4190-6, який підтверджує достатність встановлення одного пасажирського ліфта. Крім того, проектом передбачено вантажний підйомник, що відповідає вимогам пункту 8.6.3 ДБН В.2.2-9:2018 щодо можливості заміни другого пасажирського ліфта вантажним обладнанням.
Об'єкт є чотириповерховою громадською будівлею з умовною висотою, що не перевищує 26,5 м, та не характеризується значною інтенсивністю вертикальних пасажиропотоків. Різниця висот між нижнім і верхнім поверхами є незначною, що дозволяє забезпечити нормативну транспортну доступність усіх поверхів одним пасажирським ліфтом із дотриманням допустимих інтервалів очікування.
Отже, проектне рішення щодо встановлення одного пасажирського ліфта та вантажного підйомника відповідає вимогам пункту 8.6.3 ДБН В.2.2-9:2018, а твердження відповідача про порушення зазначеної норми є необґрунтованими.
Щодо доводів відповідача про порушення вимог пункту 4.4 ДБН В.2.2-9:2018 та санітарних норм у зв'язку з відсутністю в проектній документації рішень щодо облаштування контейнерного майданчика для збирання побутових відходів, суд зазначає таке.
Пункт 4.4 ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 встановлює, що місця розміщення контейнерних майданчиків визначаються у складі проектів будівництва.
Відповідно до п.п. 2.9, 2.10 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145, місця розташування контейнерних майданчиків на об'єктах благоустрою населених пунктів визначаються у складі проектів будівництва житлових і громадських будівель і споруд, а для території садибної забудови - у складі проектів детальних планів цих територій.
У виняткових випадках в районах забудови, що склалася, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарноепідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін. Дозволяється розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів у ізольованих спеціально обладнаних приміщеннях будівель і споруд за умови дотримання вимог, передбачених пунктом 2.20 Санітарних норм.
Пункт 2.10 Наказу №145 встановлює виняток з загальних вимог п.2.8 щодо відстані 20 метрів саме для випадків забудови, що склалася, де немає можливості дотримання таких відстаней. У таких випадках місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб органів містобудування, державної санепідслужби, балансоутримувача та органу самоорганізації населення.
Зазначена процедура може бути реалізована на будь-якій стадії до введення об'єкта в експлуатацію та не потребує обов'язкового внесення змін до затвердженої проектної документації.
Отже, відсутність на момент перевірки окремого рішення щодо контейнерного майданчика не свідчить про порушення вимог містобудівного чи санітарного законодавства.
Крім того, твердження відповідача про неможливість розроблення проектної документації у зв'язку з нібито неналежною формою завдання на проектування є безпідставними.
Станом на дату складення завдання на проектування від 14.04.2023, завдання на коригування від 01.07.2024 та подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт чинне законодавство не містило імперативної вимоги щодо виключно електронної форми такого завдання.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45, завдання на проектування може створюватися у формі електронного документа, що свідчить про диспозитивний характер цієї норми та право сторін обрати паперову або електронну форму.
Аналогічні положення містяться у пункті 3.5 ДБН А.2.2-3:2014 та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою КМУ № 681, які також не містять імперативної вимоги щодо електронної форми завдання на проектування.
Завдання на проектування від 14.04.2023 та завдання на коригування від 01.07.2024 були складені у паперовій формі, затверджені замовником та погоджені з проектувальником, що відповідає вимогам підпункту 4.2 Порядку № 45 та пункту 3.5 ДБН А.2.2-3:2014 і є належною складовою вихідних даних для проектування.
Реєстрація Повідомлення про початок виконання будівельних робіт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва підтверджує дотримання замовником усіх обов'язкових вимог законодавства на момент його подання.
Отже, наявність затверджених завдань на проектування у паперовій формі є достатньою правовою підставою для розроблення проектної документації та виконання будівельних робіт, а доводи ДІАМ про неналежну форму завдання на проектування не ґрунтуються на вимогах чинного на той час законодавства.
Крім того, суд не приймає доводи відповідача про те, що чинним законодавством України не заборонено одній посадовій особі складати акти, протоколи, приписи та одночасно виносити постанови про притягнення до відповідальності, з огляду на таке.
Судом встановлено, що головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Одрібцем Павлом Васильовичем та Олексіним Олександром Олександровичем складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 11.11.2025, приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушень від 11.11.2025, а також протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.11.2025.
У подальшому цими ж посадовими особами розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами чого винесено оскаржувані постанови № 59-2025/02-2-03 та № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафів.
Такі дії, на переконання суду, свідчать про порушення відповідачем засад безсторонності (неупередженості) при прийнятті рішення, який закріплений приписами ст. 2 КАС України.
Європейський суд з прав людини, у рішенні "Волков проти України" від 09 січня 2013 року (заява №21722/11) визначив роль осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.
Водночас, обов'язок інспектора передати матеріали перевірки для належного розгляду уповноваженій особі прямо передбачений пунктом 15 Порядку №244.
Пунктом 20 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, серед іншого, з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах головні інспектори, які проводили перевірку та складали відповідні матеріали, надалі здійснювали їх оцінку при розгляді справи, тобто фактично перевіряли правильність власних дій, що є неприпустимим та викликає обґрунтовані сумніви у їх неупередженості.
Таким чином, відповідач, приймаючи постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не мав для цього достатніх правових підстав.
За таких обставин висновки Державної інспекції архітектури та містобудування України про наявність порушень вимог містобудівного законодавства є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим приписи від 11.11.2025 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт, видані ФОП ОСОБА_1 , постанови Державної інспекції архітектури та містобудування України № 59-2025/02-2-03 та № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 7024,96 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст.134 та ст.137 КАС України є встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень оплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг).
Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ФОП ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 11.11.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ФОП ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від № 59-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від № 60-2025/02-2-03 від 21.11.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7024 (сім тисяч двадцять чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 березня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133 , код ЄДРПОУ - 44245840)
Головуючий суддя Д.А. Божук