Справа № 344/9017/25
Провадження № 2/344/631/26
27 березня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду міста Івано-Франківськ в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
21 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , - адвокат Ступак Яна Олександрівна звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про поділ спільного майна подружжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року вказану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В.
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
29 травня 2025 року представником позивача усунуто недоліки.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
24 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ступак Яни Олександрівни надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
- визнати спільною сумісною власністю подружжя: однокімнатну квартиру в місті Івано-Франківськ, житловою площею 48,3 кв.м, житлова площа 15,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири в місті Івано-Франківськ, житловою площею 48,3 кв.м, житловою площа 15,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири в місті Івано-Франківськ, житловою площею 48,3 кв.м, житловою площа 15,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- в порядку поділу майна визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - транспортний засіб марки OPEL VIVARO 2007 року випуску, з об'ємом двигуна 2464 см. куб., що був перереєстрований без згоди ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 7345/25/000480 від 09 лютого 2025 року, виданого ТСЦ МВС № 2642 ;
- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя - спірного транспортного засобу OPEL VIVARO 2007 року випуску, з об'ємом двигуна 2464 см. куб.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи: щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ступак Я.О. заяву про уточнення позовних вимог підтримала, просила прийняти до спільного розгляду із первісною позовною заявою.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Михайлишин Т.Ю. просила заяву про уточнення позовних вимог не приймати до спільного розгляду з первісним позовом, також додала, що позивачем не у повному обсязі сплачений судовий збір.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи та заяву про зміну предмета позову, виходить з наступного.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 4 "Учасники судового процесу" та главою 6 "Процесуальні строки" розділу І "Загальні положення" Цивільного процесуального кодексу України .
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 49 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 08.04.2020 у справі справа № 761/41071/19.
Вивчивши заяву про уточнення позовних вимог у даній справі, суд розцінює дану заяву як заяву про зміну предмета позову та вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, пов'язаних з поділом майна, сторона позивача змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову.
Щодо дотримання стороною позивача процесуальних строків, передбачених частиною третьою статті 49 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини четвертої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Отже, право на подання заяви про зміну предмета або підстав позову може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений законом, зокрема частиною третьою статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії, якщо суд за заявою позивача не визнає причини пропуску процесуального строку, встановленого законом, поважними та не поновить пропущений строк.
Зі змісту ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02 червня 2025 року вбачається, що підготовче засідання в цій цивільній справі було призначено на 01 липня 2025 року.
На даний час підготовче провадження у справі не закрито та справу не призначено до судового розгляду по суті.
24 грудня 2025 року представником позивача до закінчення підготовчого засідання була подана до суду через систему «Електронний суд» заява про уточнення позовних вимог.
Отже, заява про уточнення позовних вимог подана до суду в межах строків, передбачених цивільним процесуальним законодавством.
Надаючи оцінку відповідності заяви від 24 грудня 2025 року формі та змісту, передбачених нормами Цивільного процесуального кодексу України, то суд зазначає про таке.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020, позовом є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Аналіз викладеного вище вказує, що нормами Цивільного процесуального кодексу України визначено право позивача на зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання у справі, що розглядається за правилами загального позовного провадження. При цьому у разі подання до суду такої заяви вона повинна відповідати вимогам як статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, так і статтям 43, 49 Цивільного процесуального кодексу України.
У заяві про зміну предмета позову позивач заявляє позовні вимоги про визнання в порядку поділу майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 транспортний засіб марки OPEL VIVARO 2007 року випуску та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя - спірного транспортного засобу OPEL VIVARO 2007 року випуску.
Згідно частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Позивачем за пред'явлення до суду первісної позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 9084,20 гривень (1211,20 гривень + 7873,00 гривень).
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позивачем позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 гривень) та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9084,00 гривень).
Тобто, положеннями цієї норми врегульовано ставку судового збору при поданні позову одночасно із двома вимогами: про розірвання шлюбу і про поділ майна.
Відтак, вимоги підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовуються до позовних заяв про поділ майна при розірванні шлюбу, а не позовних заяв про поділ майна подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано, чи після його розірвання.
Зазначена норма прописана законодавцем так, що менші ставки судового збору встановлені для позивачів, які подають позов про поділ майна одночасно при розірванні шлюбу в одному провадженні. В інших випадках застосовуються ставки судового збору, визначені підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Зокрема, згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,20 гривень, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 15140,00 гривень.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
З урахуванням частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за пред'явлення заяви про зміну предмета позову розраховується згідно положень підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
До заяви про зміну предмета позову не доданий документ, що підтверджує дійсну вартість транспортного засобу марки OPEL VIVARO 2007 року випуску, що унеможливлює визначити ціну позову і відповідно від вартості майна сплатити судовий збір.
Також з урахуванням визначення вартості спірного майна позивачу слід конкретизувати вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя - спірного транспортного засобу OPEL VIVARO 2007 року випуску, зазначивши конкретну суму грошової компенсації, яку позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву з виправленими недоліками.
Частина перша статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Але позивачем, в порушення вимог частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви не надано доказів надіслання заяви про уточнення позовних вимог з додатками відповідачу ОСОБА_2 .
Також суд зазначає, що у разі подання до суду виправленої позовної заяви позивачу слід виконати вимоги частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю, що заяву, викладену в редакції заяви про зміну предмета позову, слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 13, 43, 49, 175, 177, 185, 189, 197, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ступак Яни Олександрівни про уточнення позовних вимог задовольнити частково.
Заяву про уточнення позовних вимог залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Відкласти підготовче засідання на 06 травня 2026 року на 11 годину 00 хвилин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мелещенко Л.В.