Справа № 523/4296/26
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення (утримання) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про розшук ОСОБА_1 та відомості про порушення ним правил військового обліку;
- зобов'язати відповідача повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для мого адміністративного затримання та доставлення;
- зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про проходження медичного огляду та визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 .
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 02.03.2026 р. адміністративну справу № 523/4296/26 передано за територіальною підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
24.03.2026. адміністративна справа № 523/4296/26 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Положеннями ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Пунктом 1 ч.5 ст.160 КАС визначено, що в позовній заяві вказується повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаних приписів позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку відповідача, адресу його електронної пошти та відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
За змістом п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/16958/17.
Аналізуючи зміст позовних вимог у їх сукупності з викладеними обставинами, суддя зазначає про наявність суттєвої логічної та правової суперечності між обраними позивачем способами захисту та способами поновлення його прав.
Так, позивачем у позові фактично визначено лише один спосіб захисту - визнання протиправними дій щодо внесення відомостей про розшук. Водночас, у якості способів поновлення порушеного права заявлено три автономні та юридично різнорідні вимоги: щодо вилучення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію інформації про розшук позивача, щодо повідомлення Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача та щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про проходження медичного огляду та визнання непридатним до військової служби позивача.
Суддя наголошує, що за змістом ст.5 та ст.160 КАС України вимоги про зобов'язання вчинити дії (поновлення права) мають бути похідними від встановленого факту протиправності конкретного рішення чи дії. У даному випадку позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відомостей про ВЛК та взаємодії з органами поліції (затримання), проте не визначив відповідні способи захисту своїх прав.
Суддя зазначає, що право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Проте, заявлені позивачем вимоги позбавлені належного правового обґрунтування в контексті порушених прав позивача.
Адміністративний позов не може ґрунтуватися на припущеннях; позивач повинен чітко окреслити межі суб'єктивного порушеного права та належно аргументувати, що обраний спосіб захисту відповідає характеру правопорушення з боку кожного із визначених відповідачів. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, що свідчить про те, що позивачу слід уточнити мотивувальну та прохальну частину позову.
Приписами п.8 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві вказується перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а згідно приписів ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вище вказаних вимоги, матеріали позовної заяви взагалі не містять додатків на підтвердження обставин, вказаних у позовній заяві, що унеможливлює розгляд справи по суті.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява повинна містити власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вище зазначеної вимоги, позивач не надала до суду підтвердження щодо неподання нею до суду іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
В порушення вказаних норм, позивач не надав докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду: позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України; всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/38556/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко