Справа № 420/30902/25
27 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт представника відповідача на виконання рішення суду по справі №420/30902/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/30902/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 28.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 №ЮО98809 від 05 серпня 2025 року, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_2 №ЮО98809 від 05 серпня 2025 року, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
18.02.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Афоніна Д.В. (вх. №18076/26) в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі №420/30902/25; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі №420/30902/25 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду; у разі невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі №420/30902/25 або ненадання звіту про його виконання накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину на користь ОСОБА_1 .
23.02.2026 суд ухвалив Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Афоніна Д.В. (вх. №18076/26 від 18.02.2026) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/30902/25 - задовольнити частково; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/30902/25 від 28.11.2025; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/30902/25 від 28.11.2025, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
18.03.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт (вх. №29866/26) на виконання рішення суду, в якому зазначив наступне.
За отриманою інформацією від відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплат Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 420/30902/25, яке набрало законної сили 30.12.2025, ОСОБА_1 16.02.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023. Загальна сума заборгованості пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 склала 108934,72 грн (з 01.02.2023 по 28.02.2026 - 103695,31 грн та з 01.03.2026 по 31.03.2026 - 5239,41 грн). Розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 9893,95 грн. Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 4403,81 грн в лютому 2026 (відкладена заборгованість) та в сумі 197,54 (поточна заборгованість) в лютому 2026 зарахована на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями.
Тобто, станом на день подання звіту до суду, залишок невиплаченої заборгованості за рішенням суду від 28.11.2025 по справі № 420/30902/25 становить - 104333,37 грн, який обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Листом Головного управління №1500-0404-5/38226 від 16.03.2026 здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за рішенням суду по справі № 420/30902/25. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
23.03.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/31108/26), в якій заявник просить суд відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду у справі №420/30902/25; накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України половину якого стягнути на користь заявника, іншу половину - до Державного бюджету України; встановити новий десятиденний строк для подання нового звіту про виконання судового рішення.
У вказаній заяві зазначив, що оскільки рішенням суду зобов'язано відповідача не лише здійснити перерахунок, а й виплатити пенсію в оновленому розмірі, відтак рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі №420/30902/25 не виконується.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).
Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Головного управління ПФУ в Одеській області відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши звіт Головного управління ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду в порядку статті 382-2 КАС України, суд встановив таке.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 в адміністративній справі №420/30902/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_2 №ЮО98809 від 05 серпня 2025 року, станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.
Вказане рішення, набрало законної сили - 30.12.2025.
06.01.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Позивачем раніше повідомлено, що 15.01.2026 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, постановлено відкрити виконавче провадження №80009456.
Згідно наданих розрахунків пенсії по втраті годувальника, пенсійна справа № 1501024732 - Міноборони, проведених на виконання рішення суду, зокрема з:
- 01 лютого 2023 року. Основний розмір пенсії: 30% грошового забезпечення. Базовий розмір пенсії (27397,5*30%). Підсумок пенсії (з надбавками): 8219,25 грн;
- 01 березня 2026 року. Основний розмір пенсії: 30% грошового забезпечення. Базовий розмір пенсії (27397,5*30%). Індексація базового ОСНП 2024 (8219,25*0,0796). Індексація базового ОСНП 2025 (8873,5*0,1150). Підсумок пенсії (з надбавками): 9893,95 грн.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №1501024732 нараховано до виплати за період лютий 2023 року - лютий 2026 року у розмірі 103695,31 грн.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Одеській області листом №1500-0404-5/38226 від 16.03.2026 щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду ОСОБА_1 скерованого до Пенсійного фонду України зазначено, що «Сума доплати згідно зазначеного рішення з 01.02.2023 по 28.02.2026 складає 103695,31 грн. Поточна сума доплати 01.03.2026 по 31.03.2026 складає 5239,41 грн. Загальна сума становить 108934,72 грн. Частину нарахованої доплати пенсії в сумі 4403,81 грн (відкладена заборгованість) та в сумі 197,54 грн (поточна заборгованість) у лютому 2026 року зарахована на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Залишок боргу становить 104333,37 грн. Інформація про виконання рішення суду від 28.11.2025 по справі №420/30902/25 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.»
З витягу з Реєстру судових рішення, виконання яких здійснюється за окремою бюджетної програмою (по справі №420/30902/25), дата реєстрації даних в підсистемі: 22.12.2025; Залишок невиплачених коштів: 104333,37 грн.
Представник позивача надав свої заперечення щодо прийняття вказаного звіту та вказав, що перерахована пенсія на виконання рішення суду по справі №420/30902/25 досі залишається невиплаченою.
У вказаному звіті вказано, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Частина нарахованої доплати пенсії в сумі 4403,81 грн в лютому 2026 (відкладена заборгованість) та в сумі 197,54 (поточна заборгованість) в лютому 2026 зарахована на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями.
Відтак, з урахування викладеного суд зауважує, що зазначене вище не можна вважати рішення суду від 28.11.2025 таким, що виконано у повному обсязі.
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19.
Так, з звіту пенсійного органу вбачається, що виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості по конкретним судовим рішенням (визначеним Пенсійним фондом України, з урахуванням черговості набрання чинності рішень суду по всій Україні), тобто основною причиною невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості є відсутність фінансування.
Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов'язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку, крім того як було вказано у звіті ГУ ПФУ в Одеській області виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості.
Так, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Верховний суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у пенсійного фонду умислу чи вини, а матеріалами справи підтверджується вчинення дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, то за таких обставин суд приходить до висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.
За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання (частина перша).
За наслідками розгляду поданих ГУ ПФУ в Одеській області документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на суб'єкта владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України та про необхідність прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 420/30902/25.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від (вх. №29866/26 від 18.03.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 420/30902/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА