Рішення від 26.03.2026 по справі 420/24840/24

Справа № 420/24840/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2023 року № Ф-84049-13 на суму 16 220,83 грн.;

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2024 року № 84049-13 на суму 23 414,83 грн.;

зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити перерахунок зобов'язань ФОП ОСОБА_1 та скасувати (списати) помилково нараховані зобов'язання (боргу) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн., що був нарахований ГУ ДПС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу до 24.04.2024 року не було відомо про існування вимог про сплату боргу від 11.08.2023 року та 22.03.2024 року. Позивач стверджує, що копії вимог про сплату боргу від 11.08.2023 року та 22.03.2024 року отримані 24.04.2024 року у відповідь на адвокатський запит адвоката Тарановського Д.С. від 18.04.2024.

Водночас, позивач категорично не погоджується із тим, що в нього є обґрунтована та законна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом щодо оскарження вищевказаних вимог.

Доводи позову мотивовані тим, що раніше між позивачем та ГУ ДПС в Одеській області був спір щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539, 00 грн. Спір вирішений на користь позивача та судовим рішенням у справі №420/5390/20 скасовано вимогу №Ф-191054 від 14.02.2020 року. Однак, контролюючим органом всупереч судовим рішенням у справі №420/5390/20 всі подальші платежі позивача зараховувались як погашення боргу. Внаслідок чого у подальшому були надіслані оскаржені вимоги по сплаті заборгованості за 2023 та 2024 рік відповідно. На підтвердження своїх доводів позивач надає розрахунки по сплаті податків ОСОБА_1 роздруковані з електронного кабінету платника податків за період з 31.12.2019 року по 18.04.2024 рік, з яких вбачається, що усі платежі по ЄСВ були зараховані в рахунок незаконної заборгованості.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу роз'яснено, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160-161 КАС України, а саме: зазначення у позові відомостей про наявність у представника позивача та відповідача електронного кабінету, згідно вимог ч. 6 ст. 18, п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України; зазначення у позові поштового індексу позивача та відповідача, згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України.

26.08.2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позову, до якої додано уточнену редакцію позову, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду було обґрунтоване тим, що надсилання податкової вимоги є обов'язком податкового органу, натомість позивачу оскаржувані вимоги направлені не були. Про наявність вимоги від 11.08.2023 року позивач дізнався, отримавши відповідь на адвокатський запит від 18.04.2024 року. 02.05.2024 року позивачем було направлено скаргу до ДПС, якій в свою чергу передував адвокатський запит від 24.04.2024 року. 24.05.2024 року було отримано відповідь на скаргу, якою скарга була залишена без розгляду.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2023 року № Ф-84049-13 на суму 16 220,83 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2024 року № 84049-13 на суму 23 414,83 грн.; докази їх вручення/надіслання позивачу, а також інші наявні докази, що стосуються предмета спору.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 11.09.2024 року в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет Головного управління ДПС в Одеській області, що підтверджує довідка про доставку електронного листа від 18.09.2024 року.

У встановлений судом строк, відзив на адміністративний позов відповідач не надав, з клопотаннями/заявами щодо продовження строку на подання відзиву до суду не звертався; ухвалу про витребування доказів не виконав.

Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2023 року № Ф-84049-13 на суму 16 220,83 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 березня 2024 року № 84049-13 на суму 23 414,83 грн.; а також інтегровану картку платника податків - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за платежем “єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за періоди з 2017 по 2024 рр. з поясненнями щодо періоду виникнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, згідно прийнятих вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11 серпня 2023 року № Ф-84049-13 на суму 16 220,83 грн.; від 22 березня 2024 року № 84049-13 на суму 23 414,83 грн.

У зв'язку з витребуванням доказів провадження у справі було зупинено на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України - до отримання витребуваних судом доказів.

27.11.2025 року на виконання ухвали суду від 02.12.2024 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява, у якій повідомлено, що станом на теперішній момент відсутній борг по вищезазначеному ЄСВ та у ОСОБА_1 рахується переплата.

Разом із заявою надані інтегровані картки за платежем “єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 2020 року по 2025, у зв'язку з відсутністю нарахувань в інтегрованій картці в період 2017-2019 р. Зазначено, що інші докази на підставі яких формується податкова вимога - відсутні.

17.03.2026 року представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року поновлено провадження у справі №420/24840/24.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 03.08.1999 року, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23920170000004970.

Основний вид діяльності за КВЕД: 62.01 Комп'ютерне програмування.

ФОП ОСОБА_1 перебуває в Головному управлінні ДПС в Одеській області та є платником єдиного внеску, реєстраційний номер: 1217036968.

11.08.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 (а.с. 12), якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 30.06.2023 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 16220,83 грн.

Вимогу сформовано відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів. Сума боргу складається з недоїмки у розмірі 16220,83 грн.

22.03.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 (а.с. 13), якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 29.02.2024 року його заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 23 414,83 грн.

Вимогу сформовано відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів. Сума боргу складається з недоїмки у розмірі 23 414,83 грн.

Доказів надіслання ФОП ОСОБА_1 вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року відповідачем до суду не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 17.04.2024 року щодо надання інформації відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), листом Головного управління ДПС в Одеській області від 24.04.2024 року вих. №16088/6/15-32-13-05-06 повідомлено про те, що за останні 3 роки станом на 19.04.2023 відносно ОСОБА_1 сформовані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 №Ф-84049-13 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.03.2024 №Ф-84049-13 (а.с. 11).

У якості додатків до вказаного листа представнику позивача надіслані копії вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 №Ф-84049-13 та від 22.03.2024 №Ф-84049-13.

02.05.2024 року представником позивача подано скаргу до ДПС України з проханням скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 №Ф-84049-13 та від 22.03.2024 №Ф-84049-13 в адміністративному порядку (а.с. 14-15).

Рішенням ДПС України від 24.05.2024 року №15555/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 від 02.05.2024 року (вх. ДПС №17873/6 від 06.05.2024 року) за підписом адвоката Тарановського Д.С. залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку для подачі такої скарги (а.с. 8-10).

У рішенні зазначено: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2023 № 1-84049-13 ГУ ДПС в Одеській області направлена Скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор 0600038538680). Дане поштове відправлення 16.09.2023 повернуто за зворотною адресою з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання"; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.03.2024 № Ф-84049-13 ГУ ДПС в Одеській області направлена Скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор 0600902874817). Дане поштове відправлення 13.04.2024 повернуто за зворотною адресою з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання". Враховуючи викладене, вимоги вважаються належним чином врученими, тому скарга від 02.05.2024 року подана з порушенням встановленого 10-денного строку для її подання.

Не погоджуючись із вимогами Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначав, що до 24.04.2024 року йому не було відомо про існування спірних вимог, оскільки він їх не отримував.

У позові та клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача наполягав, що копії вимог про сплату боргу від 11.08.2023 року та 22.03.2024 року отримані позивачем 24.04.2024 року у відповідь на адвокатський запит адвоката Тарановського Д.С. від 18.04.2024.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів вручення/надіслання позивачу вимог про сплату боргу та відповідач не надав їх на вимогу суду, суд приймає до уваги вказані доводи позивача та висновує про дотримання ним строку звернення до суду, який обчислюється з 24.04.2024 року, коли позивач дізнався про існування спірних вимог.

Вирішуючи спірні відносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону надає визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:

єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, за приписами ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Стаття 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає права податкових органів, зокрема, згідно пунктів 6-7 ч. 1 цієї статті, податкові органи мають право:

застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає заходи впливу та стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої вимоги), податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції №449, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Сформована в ІКС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІКС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Платникам єдиного внеску, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, вимоги про сплату боргу (недоїмки) можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вимога про сплату боргу (недоїмки), що надсилається в електронній формі у день її формування в ІКС, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, після чого надсилається в електронний кабінет засобами ІКС з одночасним надісланням платнику єдиного внеску на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Інформація про дату і час надсилання та доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана у електронному вигляді, в тому числі у вигляді квитанції про доставку у текстовому форматі.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі вважається належним чином надісланою, якщо її надіслано в електронний кабінет засобами ІКС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», за умови, якщо отримано квитанцію про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет.

У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається платнику єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом одинадцятим цього пункту для надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі.

При цьому строк доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет не зараховується до строку надіслання такої вимоги.

На вимогу платника, який отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі, податковий орган надає таку вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) від платника єдиного внеску.

Дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис. Проставляється на обох примірниках вимоги;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить стягнення недоїмки, після отримання від працівника структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або посадової (службової) особи, якій надані повноваження на виконання такої функції, повідомлення про вручення поштового відправлення (повернення поштового відправлення із зазначенням причин невручення) - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до другого примірника вимоги про сплату боргу (недоїмки);

ІКС - у разі надсилання вимоги в електронній формі до електронного кабінету. Проставляється в електронному документі.

Датою вручення платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки вимоги платнику єдиного внеску. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику другий примірник такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та:

якщо вимога податкового органу скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з другим примірником вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд;

у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 або іншими положеннями Закону, підшивається і копія рішення про списання.

Згідно пункту 5 розділу VI Інструкції №449, протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність формування відповідачем вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року.

Судом встановлено, що період нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн. був предметом судового розгляду у справі №420/5390/20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі № 420/5390/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 року, задоволено частково позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року прийнято звіт Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі №420/5390/20. Судом встановлено, що згідно даних інформаційної бази АІС «Податковий блок», 15.07.2020 року відкликано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.

Позивач вказує, що контролюючим органом всупереч судовим рішенням у справі №420/5390/20 всі подальші платежі позивача зараховувались як погашення боргу. Внаслідок чого у подальшому були надіслані оскаржені вимоги по сплаті заборгованості за 2023 та 2024 рік відповідно.

На підтвердження своїх доводів позивач надає розрахунки з електронного кабінету платника податків за період з 31.12.2019 року по 18.04.2024 рік щодо сплати ЄСВ (а.с. 18-22), з яких вбачається, що платежі по ЄСВ були зараховані в рахунок попередньої заборгованості.

Як зазначено судом вище, згідно пункту 3 розділу VI Інструкції №449, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Отже, до предмета доказування у справі належить питання щодо наявності у позивача на кінець календарного місяця/періоду недоїмки зі сплати єдиного внеску.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 02.12.2024 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява, у якій повідомлено, що станом на теперішній момент відсутній борг по вищезазначеному ЄСВ та у ОСОБА_1 рахується переплата.

Разом із заявою надані інтегровані картки за платежем “єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 2020 року по 2025, у зв'язку з відсутністю нарахувань в інтегрованій картці в період 2017-2019 р. Зазначено, що інші докази на підставі яких формується податкова вимога - відсутні.

Тобто, спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані на підставі даних інтегрованої картки платника.

З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно визначення пункту 1 розд. І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників.

Відповідно до пунктів 4-5 розд. І Порядку №5, відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

З наданих відповідачем ІКП ОСОБА_1 за платежем 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність», судом встановлено:

Станом на 20.07.2023 року в ІКП зафіксована недоїмка у сумі 16220,83 грн.;

Станом на 19.02.2024 року в ІКП зафіксована недоїмка у сумі 23 414,83 грн.;

Станом з 20.06.2024 року та до 30.11.2025 в ІКП недоїмка відсутня;

Станом з 20.07.2024 року виникає переплата, яка збільшується щомісячно;

Станом на 31.11.2025 року наявна переплата у сумі 19360, 00 грн.

Дослідивши ІКП ОСОБА_1 за платежем 71040000 за період 2020-2024, судом встановлено, що станом на 31.12.2019 року було зафіксовано сальдо на початок 2020 року у сумі 26539,25 грн.

У подальшому, починаючи з 14.01.2020 року, за рахунок внесення щомісячних платежів сальдо 26539,25 грн. зменшувалось. Наприклад: операція за кодом 101: Зараховано 14.01.2020 [1836.2] Сплата суми податкiв i зборiв / єдиного внеску Платiжне доручення № 14513 вiд 14.01.2020 1836,20, внаслідок чого заборгованість зменшена до 24703,05 грн. (26539,25-1836,20=24703,05).

Водночас, як встановлено судом, заборгованість 26 539,26 грн., яка в ІКП визначена, як сальдо на початку 2020 року, була предметом судового розгляду у справі №420/5390/20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі № 420/5390/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 року, задоволено частково позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року прийнято звіт Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі №420/5390/20. Судом встановлено, що згідно даних інформаційної бази АІС «Податковий блок», 15.07.2020 року відкликано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.

З наведених обставин справи слідує, що контролюючим органом всупереч судовим рішенням у справі №420/5390/20 щомісячні платежі позивача за 2023-2024 рр., сплачені як ЄСВ, зараховувались як погашення недоїмки 26539,25 грн., яка була скасована судом.

Проте, внаслідок погашення за рахунок щомісячних платежів ЄСВ старої недоїмки станом на 20.07.2023 року в ІКП виникла недоїмка у сумі 16220,83 грн. та станом на 19.02.2024 року в ІКП зафіксована недоїмка у сумі 23 414,83 грн.

На підставі виникнення в ІКП зазначених недоїмок зі сплати єдиного внеску відповідач сформував оскаржені вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року на суму 16220,83 грн. та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року на суму 23 414,83 грн., що є неправомірним.

Згідно пункту 6 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП регламентується главою 4 розділу V Порядку №5.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу V Порядку №5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Згідно з п. 2 глави 4 розділу V Порядку №5, залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18.

Як вже було зазначено, вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) у разі її скасування судом вважається відкликаною.

Таким чином, облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску на суму 26539,25 грн. після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі № 420/5390/20 був неправомірним.

У подальшому відповідачем всупереч судовим рішенням у справі №420/5390/20 щомісячні платежі позивача за 2023-2024 рр., сплачені як ЄСВ, зараховувались як погашення недоїмки 26539,25 грн. Внаслідок погашення за рахунок щомісячних платежів ЄСВ старої недоїмки станом на 20.07.2023 року в ІКП зафіксована недоїмка у сумі 16220,83 грн. та станом на 19.02.2024 року в ІКП зафіксована недоїмка у сумі 23 414,83 грн. зі слати ЄСВ за наступні поточні періоди.

На підставі виникнення в ІКП зазначених недоїмок зі сплати єдиного внеску відповідач сформував оскаржені вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року на суму 16220,83 грн. та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року на суму 23 414,83 грн., які, з огляду на вищевикладене, є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок зобов'язань ФОП ОСОБА_1 та скасувати (списати) помилково нараховані зобов'язання (боргу) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн., що був нарахований ГУ ДПС в Одеській області.

Згідно обставин справи, податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року внаслідок її скасування у судового порядку було відкликано.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року прийнято звіт Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року по справі №420/5390/20. Судом встановлено, що згідно даних інформаційної бази АІС «Податковий блок», 15.07.2020 року відкликано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску на суму 26539,25 грн. після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі № 420/5390/20 був неправомірним.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом, отже є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність» відомостей щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн., оскільки ця вимога скасована судом та відкликана.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на зазначене, для повного та ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає необхідним також зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність» з урахуванням скасування у судовому порядку вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року на суму недоїмки 26 539,26 грн., № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року на суму недоїмки 16220,83 грн. та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року на суму недоїмки 23 414,83 грн., з урахуванням висновків суду та відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно того, що наразі у позивача відсутній борг по ЄСВ та рахується переплата не впливає на вирішення спору, оскільки відповідач за рахунок поточних платежів позивача зі сплати ЄСВ зменшував безпідставну недоїмку, внаслідок чого у позивача зменшується страховий стаж.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити, у т.ч. з виходом суду за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України для повного та ефективного захисту прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року на суму недоїмки 16220,83 грн.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року на суму недоїмки 23 414,83 грн.

Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність» відомості щодо заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2017 рік, 2018 рік, та 3 квартали 2019 року у розмірі 26 539,26 грн.

Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність» з урахуванням скасування у судовому порядку вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-191054-50 від 14.02.2020 року на суму недоїмки 26 539,26 грн., № Ф-84049-13 від 11.08.2023 року на суму недоїмки 16220,83 грн. та № Ф-84049-13 від 22.03.2024 року на суму недоїмки 23 414,83 грн., з урахуванням висновків суду та відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Попередній документ
135220231
Наступний документ
135220233
Інформація про рішення:
№ рішення: 135220232
№ справи: 420/24840/24
Дата рішення: 26.03.2026
Дата публікації: 31.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.03.2026)
Дата надходження: 06.08.2024
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування вимоги