про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2026 року № 320/12508/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Дарницького відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Дарницького відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- Визнати протиправною відмову Дарницького відділу Державної міграційної служби м. Києва та Київської області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- Зобов'язати Дарницький відділ Державної міграційної служби м. Києва та Київської області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо недоліків заяви.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проаналізувавши подану позовну заяву та її зміст, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, а в разі подання позову до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У поданій позовній заяві відсутнє чітке визначення, які саме дії чи рішення Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області позивач вважає протиправними, у чому полягає порушення його прав цим суб'єктом владних повноважень та які саме вимоги до нього заявляються.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить конкретизованих позовних вимог щодо відповідача - Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області , що унеможливлює належне визначення предмета спору та перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів.
Згідно з ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, у ч. 2 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
У відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
При цьому, у постанові від 14.11.2018 року у справі № 761/9285/17 Верховний Суд зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд».
Проте, в порушення вказаних вище норм, до позовної заяви не надано доказів надсилання Дарницькому відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області копій поданих до суду документів у спосіб передбачений чинним законодавством.
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу Дарницькому відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області копій поданих до суду документів.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання:
- уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами, у якій слід конкретизувати прохальну частину.
- доказу надсилання листом з описом вкладення Дарницькому відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області копій усіх поданих до суду документів.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Дарницького відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Дарницького відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.