про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі
26 березня 2026 року № 320/11883/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Вісьтак М.Я., розглянувши в місті Києві заяву представника позивача Цимбала Михайла Дмитровича про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у здійсненні перерахунку та виплаті з 01.03.2025 пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування до неї понижуючих коефіцієнтів на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2025 № 15/1956/с з урахуванням сум індексацій за 2023, 2024 та 2025 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.03.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/1956/с від 17.02.2025 з урахуванням сум індексацій за 2023, 2024 та 2025 роки згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" відповідно, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.05.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про зміну предмету позову і позовні вимоги викладено в новій редакції:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2025 № 15/1956/с з урахуванням сум індексацій за 2023, 2024 та 2025 роки, без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/1956/с від 17.02.2025 з урахуванням сум індексацій за 2023, 2024 та 2025 роки згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168, постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 № 185 та постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2025 № 209, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року у справі № 320/11883/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
13.03.2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року у справі № 320/11883/25.
В обґрунтування зазначеної заяви вказано, що на виконання відповідного судового рішення було видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 80451501 від 10.03.2026. Відповідно до даних Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України (статус «Відпрацьовано в ПІВП/кг», реєстраційний номер 821-69516), Боржником самостійно здійснено розрахунок заборгованості на виконання рішення суду за період з 01.03.2025 по 31.01.2026. Загальна сума заборгованості становить 31 022,75 грн., з яких: 27 292,74 грн. - відкладена (ретроспективна) заборгованість, та 3 730,01 грн. - поточна заборгованість з моменту набрання рішенням законної сили (у тому числі 909,76 грн. за період з 22.12.2025 по 31.12.2025 та 2 820,25 грн. за період з 01.01.2026 по 31.01.2026). ОСОБА_1 звертає увагу, що визначення значної частини суми (27 292,74 грн.) як «відкладеної» свідчить про фактичну відмову Боржника здійснювати виплату коштів у спосіб, прямо визначений судовим рішенням, із посиланням на відсутність бюджетних асигнувань та необхідність дотримання черговості виплат. У відповіді від 22.01.2026 № 5148-1823/Ц-02/8-2600/26 Боржник підтвердив факт проведення перерахунку на виконання судового рішення та самостійно визначив загальний розмір заборгованості у сумі 31 022,75 грн., що узгоджується з даними Реєстру судових рішень ПФУ. Разом з тим, у зазначеному листі Боржник фактично визнав неможливість виконання судового рішення у повному обсязі у спосіб, визначений судом, посилаючись на те, що виплата заборгованості здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань та відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, який передбачає пропорційний розподіл коштів. ОСОБА_1 вважає, що застосування такого порядку фактично є прихованою розстрочкою виконання судового рішення, яка запроваджена Боржником самовільно, без відповідного судового рішення. Фактично, замість повного виконання рішення суду 24.02.2026 Боржником було здійснено лише часткову виплату у розмірі 1 103,00 грн., з яких 1 000,00 грн. спрямовано на погашення поточної заборгованості (у тому числі 90,24 грн. у межах іншої судової справи № 320/1902/25), а 103,00 грн. - на погашення відкладеної (ретроспективної) заборгованості за іншою судовою справою № 640/22143/21. Таким чином, за розрахунками Позивача, непогашена сума заборгованості у справі № 320/11883/25 становить 30 112,99 грн. (31 022,75 грн. мінус 909,76 грн.), що станом на 01.03.2026 узгоджується з даними Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 ухвалено встановити відповідачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для надання пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
Однак станом на 25.03.2025 до суду не надійшли відповідні пояснення. У зв'язку з цим суд вважає за доцільне розглянути заяву за наявними матеріалами.
23.03.2026 з метою недопущення неоднозначного трактування Боржником (ГУ ПФУ в м. Києві) майбутньої ухвали суду та забезпечення сталого виконання рішення суду в частині поточних виплат пенсії, позивач подав письмову заяву та вважав за необхідне уточнити прохальну частину заяви.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Судом встановлено, що на виконання відповідного судового рішення було видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 80451501 від 10.03.2026.
Згідно з даними Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України (статус «Відпрацьовано в ПІВП/кг», реєстраційний номер 821-69516), Боржником самостійно проведено розрахунок заборгованості на виконання судового рішення за період з 01.03.2025 по 31.01.2026, загальний розмір якої становить 31 022,75 грн., з яких 27 292,74 грн. визначено як відкладену (ретроспективну) заборгованість, а 3 730,01 грн. - як поточну заборгованість з моменту набрання рішенням законної сили (у тому числі 909,76 грн. за період з 22.12.2025 по 31.12.2025 та 2 820,25 грн. за період з 01.01.2026 по 31.01.2026).
Також встановлено, що у відповіді від 22.01.2026 № 5148-1823/Ц-02/8-2600/26 Боржник підтвердив факт проведення перерахунку на виконання судового рішення та визначив загальний розмір заборгованості у сумі 31 022,75 грн., що узгоджується з даними зазначеного Реєстру.
Разом з тим, зі змісту вказаної відповіді вбачається, що виплата заборгованості здійснюється Боржником у межах бюджетних асигнувань та відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, який передбачає пропорційний розподіл коштів.
Крім того, судом встановлено, що 24.02.2026 Боржником здійснено часткову виплату у розмірі 1 103,00 грн., з яких 1 000,00 грн. спрямовано на погашення поточної заборгованості (у тому числі 90,24 грн. у межах іншої судової справи № 320/1902/25), а 103,00 грн. - на погашення відкладеної (ретроспективної) заборгованості за іншою судовою справою № 640/22143/21.
Таким чином, станом на 01.03.2026 непогашена сума заборгованості за судовим рішенням у справі № 320/11883/25 становить 30 112,99 грн., що узгоджується з даними Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.
Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що “ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду, відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №320/11883/25, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 320/11883/25 виключно в частині виплати вже нарахованої заборгованості із “зобов'язання виплатити» на “стягнення коштів».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати пенсії за період з 01.03.2025 по 31.01.2026 у розмірі 30 112,99 (тридцять тисяч сто дванадцять) грн. 99 коп.
Учасникам справи направити копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.