Справа № 212/4286/26
1-кс/212/309/26
27 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадження ЄРДР №42024042070000048 від 14.08.2024 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, до листопада 2025 працював на посаді директора Приватного підприємства « ОСОБА_6 », одруженого, на утриманні маючого неповнолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
1.До слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 який підозрюється за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, мотивуючи тим, що він підозрюється у вчиненні, в тому числі тяжкого злочину, підозра є обґрунтованою зібраними доказами, існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У порядку ч. 3 ст. 183 КПК України просили визначити розмір застави в розмірі 34 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 110 950,19 гривень.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 08.07.2024 та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ПП « ОСОБА_6 », виник злочинний умисел направлений на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в умовах воєнного стану та складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей під час виконання робіт по договору підряду №211-П/вт від 15.11.2023.
Далі, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 08.07.2024, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер вчинюваного ним діяння, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел направлений на службове підроблення з метою подальшого використання підроблених офіційних документів, як засобу вчинення іншого злочину, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме бюджетними коштами, розпорядником яких є ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ПП « ОСОБА_6 », в період часу з 15.11.2023 по 08.07.2024, тобто з моменту підписання вищевказаного договору по момент прийняття виконаних будівельних робіт у ПП « ОСОБА_6 » по об'єкту «Капітальний ремонт душових кімнат в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_3 » більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи на посаді директора ПП « ОСОБА_6 », достовірно знаючи про те, що під час проведення будівельних робіт по Договору будуть використовуватись матеріальні ресурси, які не відповідають проектно-кошторисній документації, склав акт приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в №2/06-2024 за червень 2024 від 08.07.2024, а також довідку про вартість виконаних робіт та витрати за формою №КБ-3 від 08.07.2024 до яких вніс завідомо неправдиві відомості щодо використаних будівельних матеріалів, а саме: до п. 3, п. 16, п. 26, п. 40, п. 54, п. 62, п. 77 та п. 91 останнім було внесено - «Плитки керамічні протиковзка (індекс R9-R13) для підлог 300х300 мм - 13 мм» в кількості 205,4633 м?, на загальну суму 110 950,19 гривень, (у тому числі ПДВ на суму 18 491,70 гривень), при цьому достовірно знаючи про те, що фактично на об'єкті, на підлозі відремонтованих душових кімнат першого, другого, третього та четвертого поверхів улаштоване однакове покриття підлог з керамічної плитки розміром 300х300 мм товщиною 7 мм, що не відповідає проектно-кошторисній документації;
Таким чином, склав завідомо неправдиві офіційні документи в яких вказав відомості, що не відповідають дійсності на загальну суму 110 950,19 гривень (у тому числі ПДВ на суму 18 491,70 гривень), що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №63/25 від 20.02.2026, посвідчивши останні власним підписом та скріпивши відтиском мокрої печатки ПП « ОСОБА_6 », тобто надав офіційного вигляду та юридичного значення, який у подальшому передав до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Далі, 08.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі начальника відділу освіти ОСОБА_7 , що не був обізнаний про протиправні дії та наміри директора ПП « ОСОБА_6 » ОСОБА_4 , підписано акт приймання виконаних робіт №2/06-2024 від 08.07.2024 за червень 2024, що мав всі необхідні реквізити і підтверджував факт, що має юридичне значення та ззовні був оформлений правильно, та на підставі нього складено і скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_4 платіжну інструкцію від 08.07.2024 №4165, що в свою чергу стало підставою для перерахунку на банківський рахунок ПП « ОСОБА_6 » № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », бюджетних коштів, в якості оплати за вищевказані послуги, на загальну суму 420 774,05 гривень, з яких 110 950,19 гривень, є зайво перерахованими, що підтверджується висновком судової економічної експертизи №05-26 від 20.03.2026, і які директор ПП « ОСОБА_6 » ОСОБА_4 протиправно привласнив, обернувши їх на свою користь.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, здійснив привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, шляхом складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме до акту приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в по договору №211-П/вт від 15.11.2023 №2/06-2024 від 08.07.2024 за червень 2024 на загальну суму 110 950,19 гривень (у тому числі ПДВ на суму 18 491,70 гривень).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: ч. 4 ст. 191 КК України, за ознаками привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану; ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду: даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, для уникнення покарання може переховатись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, експертів, представника потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні: ОСОБА_4 матиме можливість вплинути на експертів та інших учасників кримінального провадження, зокрема, представника потерпілого, у тому числі з метою надання останніми пояснень та документів щодо відсутності претензійних вимог щодо заподіяної шкоди в межах кримінального провадження, тобто зміни раніше наданих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення: основним встановленим досудовим розслідуванням прибутком підозрюваного є виконання робіт за бюджетні кошти, що може призвести для повторної участі у закупівлях за бюджетні кошти, та як наслідок подальшого можливого привласнення грошових коштів під час виконання робіт. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: підозрюваний протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а саме, користуючись наданими йому повноваженнями матиме можливість здійснити підготовку документів про відсутність претензійних вимог до нього самого вимог щодо заподіяної шкоди в межах кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності. А також під час досудового розслідування останнім не виконано ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: в ході досудового розслідування підозрюваним не виконано ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів. Тобто, підозрюваний матиме доступ до вказаних документів та матиме можливість знищити їх чи підробити, адже останні мають суттєве значення для досудового розслідування, та спробувати уникнути кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, яке просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Оспорювали обґрунтованість підозри та заперечували проти тримання підозрюваного під вартою. Просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має сім'ю, займається підприємницькою діяльністю, отримує стабільний дохід, позитивно характеризується у всіх сферах життєдіяльності. Стверджували, що докази зібрані, проведені експертизи, та допитані свідки та потерпілі. Вважають, що прокурором не доведена обґрунтованість підозри і наявність ризиків, а тому просили обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання та подані стороною захисту документи, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Згідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Враховуючи такі законодавчі правила і відповідні застереження, запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, може бути застосований виключно у випадку, якщо підозра є обґрунтованою, а також за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України. Тобто таких ризиків має бути встановлено два і більше, а в разі доведення наявності лише одного ризику та обґрунтованості підозри слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
На підтвердження обґрунтованості підозри, слідчим надані докази, а саме:
-Договір №211-П/Вт від 15.11.2023 року з додатками;
-Акт №2/06-2024 приймання виконаних робіт за червень 2024 року (форма №КБ-2в);
-Довідка про вартість виконаних робіт та витрати за червень 2024 (форма №КБ-3);
-Платіжна інструкція №4165 від 08.07.2024,
-Протокол №2 Загальних зборів ПП « ОСОБА_6 » від 06.06.2023,
-Наказ ПП « ОСОБА_6 » №1-к від 06.06.2023,
-Статут ПП « ОСОБА_6 » (нова редакція) від 25.05.2023,
-Протокол огляду за адресою: АДРЕСА_3 від 05.12.2025;
-Протокол огляду за адресою: АДРЕСА_3 від 12.02.2026;
-Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №63/25 від 20.02.2026;
-Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №05/26 від 20.03.2026;
-Заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про залучення у якості потерпілого;
-Протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_8 ;
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законодавством України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 Конвенції. За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Наведені вище докази переконують суд у тому, що підозра є обґрунтованою, тож в цій частині клопотання є обґрунтованим.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні проступку та тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
ОСОБА_4 не був затриманий в наданому кримінальному провадженні, жодного разу не викликався до слідчого.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання. Очевидно, що усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може намагатися переховуватися від розслідування та суду. Однак, про наявність клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу йому відомо з часу його отримання, а саме з12:45 годин 26 березня 2026 року, однак він не намагався залишити місце проживання, виїхати з України тощо. Підозрюваний з'явився до слідчого судді на розгляд клопотання, усвідомлюючи, що може бути взятий під варту за наслідками його розгляду. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, тож, на думку суду, ризик переховування існує, але він не надто великий та реальний, щоб не мати можливості запобігти йому іншим чином, ніж тримаючи особу під вартою.
Суд погоджується з тим, що ОСОБА_4 знайомий з особами, які є свідками, однак суду не повідомлено про жодний факт впливу з боку підозрюваного на таких осіб, заборонити спілкування з певними особами можна в межах покладення на підозрюваного певних обов'язків. Тож на думку суду, ризик знищення доказів та впливу на потерпілих, свідків, експерта не доведений.
Також суд визнає недоведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже яким саме чином ОСОБА_4 може перешкоджати, у клопотанні не зазначено та прокурором не наведено.
Відповідно до ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, прокурором доведена обґрунтованість підозри та наявність одного ризику, але не доведена неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу та необхідність застосування лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Враховуючи наведене, в даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 не може бути застосований. Але, оскільки доведено наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування або суду та обґрунтованість підозри, можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт з покладенням на підозрюваного певних обов'язків та обмежень, цілком відповідає завданням кримінального провадження, забезпечить адекватну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність його впливу на свідків та матеріальні докази, а також унеможливить вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до ОСОБА_4 в даному випадку, а інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належного контролю за його поведінкою з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 проживає з дружиною та дітьми, займається підприємницькою діяльністю , то за таких обставин слідчий суддя вважає, що домашній арешт у певний час доби.
Крім того, на підставі ч.2 ст. 196 КПК України на ОСОБА_4 слід покласти передбачені п.п. 1,2,3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, строком до двох місяців.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 27 березня 2026 на два місяці, до 27травня 2026 року.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- не залишати приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 20 години до 07 години;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від будь-якого спілкування, у тому числі листування, телефонних переговорів, із представником потерпілого у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , судовими експертами, які проводили судові експертизи під час досудового розслідування.
В разі невиконання покладених обов'язків підозрюваним, наступають наслідки передбачені КПК України.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного покласти на ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області обов'язок щодо проведення перевірок за місцем мешкання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1