Справа № 620/15045/24
26 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Файдюка В.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року - задоволено частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року - скасовано.
Постановлено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 13.05.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, починаючи з 13.05.2024.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2023 по 12.05.2024 (включно) - залишено без розгляду.
У подальшому, до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, у якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №620/15045/24 в частині наступних позовних вимог, яким:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 13.05.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 13.05.2024 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13.05.2024.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції залишаючи без розгляду адміністративний позов за період з 01.03.2023 по 12.05.2024 не вирішив позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача провести з 13.05.2024 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (10846,37 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 13.05.2024.
Заявник зазначає, що коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 нерозривно пов'язаний із коефіцієнтом збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, передбачений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185, що впливає послідовне пропорційне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Заявник вважає, що у випадку послідовного збільшення збільшений показник би становив 10846,37 * 1,197 (12983,10) * 1,0796 = 14016,56 грн, що прямо пропорційно б збільшило розмір пенсії позивача.
Проте, задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 лише з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, починаючи з 13.05.2024, розриває механізм збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, оскільки втрачається послідовність збільшення з 01.03.2023 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії (10846,37 грн) на коефіцієнт 1,197.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення суду задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 17 Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 встановлено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у адміністративному позові просив зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
За наслідками апеляційного розгляду справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, починаючи з 13.05.2024.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 12.05.2024 (включно) - залишено без розгляду.
Переглядаючи у апеляційному порядку вказане рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023, 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Однак, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач, звернувшись з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу з 13.05.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Отже, суд апеляційної інстанції перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції й ухвалив відповідне судове рішення.
Тож, відсутні підстави вважати, що позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023 - залишились невирішеними.
При цьому, визначені у заяві про ухвалення додаткового рішення вимоги позивача про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача починаючи саме з 13.05.2024 виходять за межі позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції.
На переконання колегії суддів, доводи позивача викладені у заяві про ухвалення додаткового судового рішення у вказаній частині позовних вимог фактично зводяться до незгоди заявника з вказаним висновком суду, що є підставою для подання касаційної скарги, однак не регулюється приписами ст. 252 КАС України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для ухвалення додаткового рішення визначені ч. 1 ст. 252 КАС України, у цій справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.В. Файдюк
Ю.К. Черпак