27 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6997/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/6997/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 грудня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення нового судового контролю для Військової частини НОМЕР_2 та накладення на командира Військової частини НОМЕР_2 штрафу за невиконання судового рішення.
Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частинку НОМЕР_2 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 280/6997/23, та докази на підтвердження виконання судового рішення у повному обсязі. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
08 січня 2026 року представником Військової частини НОМЕР_2 до суду надано звіт про виконання судового рішення у справі № 280/6997/23, в обґрунтування якого вказано, що судом Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року № 260 - за січень 2023 року - 10000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року по 100 000,00 грн. помісячно, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 100000,00 грн. Поміж іншого, поважний суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року № 260 - за квітень 2023 року у розмірі 70000,00 грн., з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісячно. Окрім того, повідомляю поважний суд, що не погодившись з рішенням Запорізький окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 280/6997/23 військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду на вищевказане рішення суду, але 24.05.2024 постановою Третього апеляційного адміністративного суду вказана апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду залишено без змін. Командування військової частини НОМЕР_2 повідомляє поважний суд, що військова частина НОМЕР_1 перебувала у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 відповідно до рішення Департаменту фінансів МОУ від 27 травня 2015 року № 248/2/3/372 з 1 червня 2015 року до 30 серпня 2025 року, яка до цього перебувала на фіна2025.омості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, чого не спростовано митним органом. У свою чергу, відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших, ніж основний, методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи. У спірному рішенні митний орган не навів жодного пояснення щодо застосування цін згідно зазначеної у рішенні митної декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
На підтвердження зазначених обставин Військовою частиною НОМЕР_2 до звіту додані копії Запиту до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України про надання копій витягів з наказів про здійснення нарахувань додаткової винагороди ОСОБА_1 за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року з метою здійснення розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 280/6997/23 та формування заявки на фінансування Військової частини НОМЕР_2 коштами для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконаних рішень судів та видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/6997/23 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_2 від 08 січня 2025 року вх № 1176 року про виконання судового рішення у справі № 280/6997/23. Встановлено Військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в адміністративній справі № 280/6997/23.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 у строк до 10 березня 2026 року подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в адміністративній справі №280/6997/23.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати суду докази:
-донарахування та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року у відповідності до наказу командира військової частини № НОМЕР_3 від командира Військової частини НОМЕР_1 від 16 жовтня 2023 року № 290 (по стройовій частині);
-виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року №260 - за січень 2023 року - 10000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісячно, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 100000,00 грн.;
- нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року №260 - за квітень 2023 року у розмірі 70000,00 грн., з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісяно.
Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_2 , що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті 382-2 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/6997/23.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про затвердження звіту, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчиняються дії щодо виконання судового рішення у справі №280/6997/23.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб'єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтвердж
Згідно з ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Тобто, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Судовим розглядом встановлено, що з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року Військовою частиною НОМЕР_2 вживаються заходи з метою розрахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період за січень 2023 року - 10000,00 грн., з 1 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісячно, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 100000,00 грн., за квітень 2023 року у розмірі 70000,00 грн., з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісяно.
Причиною такого невиконання є відсутність копій витягів з наказів про здійснення нарахувань додаткової винагороди ОСОБА_1 за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року з метою здійснення розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , що унеможливило здійснення розрахунку коштів, що належать до виплати ОСОБА_1 на виконання рішення у справі № 280/6997/23 та формування заявки щодо здійснення відповідного фінансового забезпечення.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення до суду зі звітом, відповідач позбавлений можливості виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду, хоча останнім доведено, що після набрання законної сили рішення суду ним вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2026 в адміністративній справі №280/6997/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов