27 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29733/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року (суддя Ремез К.І.) у справі № 160/29733/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, які полягають у ненаданні повної запитуваної публічної інформації за запитом позивача від 12.08.2025;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області надати повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті 12.08.2025 (вх. №M-71П/П/1388-2025 від 26.08.2025) у вигляді завірених належним чином копій таких документів:
- ксерокопії витягів, відповідно ДСТУ 4163:2020, з фінансових платіжних відомостей нарахування та фактичної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям по посаді «начальник відділу» (аналогічною або прирівняною до неї, яка відповідає 43 тарифному розряду з тарифним коефіцієнтом 4,4) Управління СБУ у Дніпропетровській області з 01 по 31 січня 2023 року із зазначенням посадового окладу по посаді «начальник відділу», окладу за військовим званням «полковник»; надбавки та вислугу років в грошовому еквіваленті; надбавки за службу в умовах режимних обмежень в грошовому еквіваленті; згідно приписів пункту 5 Порядку №45 щомісячні надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому еквіваленті;
- ксерокопії витягів, відповідно ДСТУ 4163:2020, з наказів за січень 2023 року щодо преміювання та встановлення (виплати) надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України по вищезазначеній посаді разом із супроводами витягів із наказів, що видавались начальником Управління СБ України у Дніпропетровській області або його заступником за функціональним розподілом повноважень у вищезазначеному періоді;
- узагальнену інформацію про кількість військовослужбовців по посаді начальника відділу аналогічною або прирівняною до неї, яка відповідає 43 тарифному розряду з тарифним коефіцієнтом 4,4) станом на січень 2023 року, відповідно штатного розкладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із запитом на
отримання публічної інформації. Відповідач відмовив в задоволенні запиту, посилаючись на те, що запитувані відомості становлять службову інформацію. Отримана відповідь позивача не задовольнила, оскільки була неповною та не відповідала вимогам законодавства. Позивач вважає відмову у доступі до запитуваної інформації необґрунтованою та протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідь Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на запит позивача не містять повного обсягу запитуваної інформації.
Суд вказав, що відповідач у своєму листі від 01.09.2025 не обґрунтував та не навів сукупності вимог Закону, які б давали підстави для віднесення інформації, зазначеної у запиті до інформації з обмеженим доступом. Указаних у ч.2 ст.6 Закону №2939-VI вимог для обмежень відповідач всупереч обов'язку, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України, не довів, а суд не установив.
Суд врахував, що тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Суд звернув увагу, що відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
Суд вважав, що внаслідок ненадання відповідачем копій наказів Начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області щодо встановлення розміру надбавки за особливості проходження служби та щодо преміювання позивач не отримав повної інформації за своїми запитами. Не вказав цієї інформації відповідач і у своїх відповідях на запити.
З огляду на викладене, з урахуванням законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо ненадання повної та достовірної запитуваної інформації.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що розпорядник інформації може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована, а вжиття заходів для створення інформації, якої у володінні розпорядника немає, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації. Зауважує, що форма розрахунково-платіжної відомості співробітників СБУ затверджена наказом ЦУ СБУ від 02.08.2013 №321, а Порядок №45 визначає порядок перерахунку пенсії, тобто не застосовується в розрахунково-платіжних відомостях. Звертає увагу, що відповідно до облікових форм режимно-секретного відділу Управління СБУ організаційно-розпорядчі акти СБУ та Управління СБУ у тому числі супровідні листи до них за січень 2023 року про встановлення граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям органів безпеки - керівництвом Управління СБУ не видавалися. Вказує, що відомості укомплектованості щодо підрозділу СБУ відносяться до службової інформації. Вважає, що в спірному випадку права позивача не порушено, а скаржник надав інформацію із дотриманням вимог законодавства.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 12.08.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом, поданим на підставі Закону України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації». У зверненні обґрунтовано зазначено, що надана раніше відповідь не містить відомостей по суті запитуваної інформації.
Запитом від 12.08.2025 було запитано засвідчені відповідно до ДСТУ 4163:2020 витяги з фінансових платіжних відомостей нарахування та фактичної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за посадою «начальник відділу» (аналогічною або прирівняною, що відповідає 43 тарифному розряду з тарифним коефіцієнтом 4,4) в Управлінні СБУ у Дніпропетровській області за період з 01 по 31 січня 2023 року із зазначенням посадового окладу за відповідною посадою, окладу за військовим званням «полковник», розміру надбавки та вислуги років у грошовому еквіваленті, розміру надбавки за службу в умовах режимних обмежень у грошовому еквіваленті, а також - відповідно до пункту 5 Порядку №45 - щомісячних надбавок за особливості проходження служби та премій у грошовому еквіваленті; крім того, витяги, засвідчені за ДСТУ 4163:2020, з наказів за січень 2023 року щодо преміювання та встановлення (виплати) надбавки за особливості проходження служби за вказаною посадою разом із супровідними документами до таких витягів, що видавалися начальником Управління СБУ у Дніпропетровській області або його заступником; а також узагальнену інформацію про чисельність військовослужбовців на посаді «начальник відділу» (аналогічній або прирівняній, що відповідає 43 тарифному розряду з тарифним коефіцієнтом 4,4) станом на січень 2023 року відповідно до штатного розпису.
Вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають в ненаданні повної та достовірної запитуваної публічної інформації за запитом від 12.08.2025, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
За змістом статті 4 Закону №2939-VI, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» всі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №2939-VI, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частин 2, 5 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Матеріалами справи підтверджено, що 12.08.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом, поданим на підставі Закону України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
В свою чергу, 01.09.2025 Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області надало відповідь, якою повідомило, що за результатами перевірки облікових форм режимно-секретного відділу наявність організаційно-розпорядчих актів Управління та СБУ (разом із супроводами до цих витягів з наказів) за січень 2023 року про встановлення граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям органів безпеки не виявлено. Щодо інших питань позивача проінформовано, що інформація в них належить до службової інформації.
Колегія суддів зауважує, що частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).
Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що з аналізу статті 6 Закону № 2939-VI слідує, що розпоряднику інформації надана можливість обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону №2939-VI.
Так, Верховний Суд звертав увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону №2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Обов'язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16 та інших..
Дослідивши зміст наданої скаржником відповіді від 01.09.2025 року, колегія суддів з'ясувала, що він не містить відомостей про те, що доступ до інформації може бути обмежений на підставі «трискладового тесту». Тобто, у скаржником у відповіді не доведено того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, зокрема скаржник не зазначив, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію.
Апеляційний суд також відхиляє аргументи скаржника про те, що форма розрахунково-платіжної відомості співробітників СБУ затверджена наказом ЦУ СБУ від 02.08.2013 №321, а Порядок, який затверджено постаново КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45, визначає порядок перерахунку пенсії, адже позивач просив надати інформацію з фінансових платіжних відомостей щодо грошового забезпечення без зазначення, що такі платіжні відомості мають бути створені з урахуванням Порядку, який затверджено постаново КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45.
Також, є безпідставними аргументи скаржника про те, що відповідно до облікових форм режимно-секретного відділу Управління СБУ організаційно-розпорядчі акти СБУ та Управління СБУ у тому числі супровідні листи до них за січень 2023 року про встановлення граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям органів безпеки - керівництвом Управління СБУ не видавалися, адже позивачем не запитувалась інформація про встановлення саме граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні підстави визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, які полягають у ненаданні повної запитуваної публічної інформації за запитом позивача від 12.08.2025.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 160/29733/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 27.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров