27 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33683/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (суддя О.В. Єфанова) у справі № 160/33683/24 за позовом Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державне підприємство "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 01.10.2024 року № 0611750412 про зобов'язання сплати штрафної санкції у сумі 40 680,02 грн. та № 0611760412 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 294,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" щодо порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт від 03.09.2024 № 57297/04-36-04-12/32975178. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем нараховано штрафну санкцію в строки, що відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу.
Суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення контролюючим органом строків для нарахування податкових зобов'язань суперечить нормам діючого законодавства.
Суд з'ясував, що наявність у ДП «Кривбасшахтозакриття» податкового боргу минулих періодів підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з ІКПП ДП «Кривбасшахтозакриття» станом на початок та кінець року за період з 2016 по 2024 роки.
Суд зауважив, шо у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування
коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд дійшов висновку, що спірні рішення контролюючого органу є правомірними, а тому позов задоволенню не підлягає.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно положення №422 в картці позивача при наявності розстроченого (відстроченого) боргу мало бути відображено рішення суду із зазначенням номеру рішення та дати, однак ідентифікувати яке саме рішення відображено в картці позивача не вбачається можливим у зв'язку з неправомірними діями контролюючого органу. Вважає, що оскільки в спірному випадку декларації подані позивачем протягом 2017 та 2020 років, строк передбачений ст. 102 ПК України сплинув.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі Акту про результати камеральної перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття» щодо порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання земельного податку з юридичних осіб від 03.09.2024 № 57297/04-36-04-12/32975178, проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складені податкові повідомлення- рішення форми «ПІ» від 01.10.2024 року № 0611750412 про зобов'язання сплати штрафної санкції у сумі 40 680,02 грн. та № 0611760412 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 294,64 грн.
Так, в Акті камеральної перевірки та Додатках до податкових повідомлень-рішень «Розрахунок штрафних санкцій за порушення правил сплати грошового зобов'язання» податковий орган зазначає, що з боку ДП «КШЗ» за період з 30.10.2017 по 22.08.2024 року, було здійснено погашення узгоджених сум грошовий зобов'язань з земельного податку за наступними податковими деклараціями: по Тернівському районі міста після перерахування коштів 22.08.2024 погашено податковий борг за вересень 2017 року по строку сплати 30.10.2017, по Саксаганському району міста - при сплаті 17.07.2024, 02.08.2024, 16.08.2024 погашено борг за грудень 2019 року по строку 30.01.2020, за січень 2020 року по строку 01.03.2020 та по розстрочених платежах сплачено 17.07.2024, 02.08.2024 по строках сплати 01.02.2020, 01.03.2020.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 01.10.2024 року № 0611750412 та № 0611760412, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем за період з 30.10.2017 по 22.08.2024 року, було здійснено погашення узгоджених сум грошовий зобов'язань з земельного податку за наступними податковими деклараціями: по Тернівському районі міста після перерахування коштів 22.08.2024 погашено податковий борг за вересень 2017 року по строку сплати 30.10.2017, по Саксаганському району міста - при сплаті 17.07.2024, 02.08.2024, 16.08.2024 погашено борг за грудень 2019 року по строку 30.01.2020, за січень 2020 року по строку 01.03.2020 та по розстрочених платежах сплачено 17.07.2024, 02.08.2024 по строках сплати 01.02.2020, 01.03.2020.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №804/7924/16 стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» у розмірі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 934224,94 грн. на бюджетний розрахунковий рахунок в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, одержувач УДКС у м. Кривого Рогу, а також відстрочено її виконання до 01.04.2019 та розстрочено строк на 12 місяців (з 01.04.2019 ро 31.03.2020 включно) шляхом здійснення Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» щомісячних платежів у розмірі 77852,08 грн. з відображенням відстрочення та розстрочення стягнення суми боргу в картці особового рахунку Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» шляхом внесення суми боргу по земельному податку юридичних осіб у розмірі 934224,94 грн. на карту особового рахунку.
Колегія суддів зауважує, що дії контролюючого органу щодо внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків не є предметом дослідження у справі.
Апеляційний суд звертає увагу, що судові рішення про розстрочення чи відстрочення строку сплати зобов'язань не звільняють платника податків від обов'язку їх сплати, а лише дають можливість з урахуванням фінансових проблем, перенести строки їх сплати. При цьому, платник податків не звільняється від відповідальності у вигляду нарахування штрафних санкцій за порушення законодавчо встановлених строків їх сплати, а період, на який відстрочено чи розстрочено сплату податку не виключається з загального підрахунку днів прострочення.
Разом з тим, зважаючи на визначений у постанові суду від 13 березня 2017 року у справі №804/7924/16 строк розстрочення, який закінчився у 2020 році, враховуючи сплату заборгованості позивачем лише у 2024 році, що вбачається з акту перевірки та скаржником не спростовано, колегія суддів зазначає, що фактично позивач сплатив борг з затримкою більше ніж 30 календарних днів, що відповідно до приписів ст. 124 ПК України є підставою для нарахування штрафу у розмірі 10 відсотків від суми боргу.
Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 12.02.2026 року у справі №160/15129/24.
Щодо застосування строку, встановленого статтею 102 ПК України.
Колегія суддів враховує, що в постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі N 821/850/18 з подібними правовідносинами сформовано такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
За обставинами даної справи, проведення камеральної перевірки здійснено у 2024 році щодо факту сплати платником податків у 2024 році суми узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, визначені ст. 102 ПК України строки як в частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого зобов'язання, в спірному випадку контролюючим органом дотримано.
За цих обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спірні податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 01.10.2024 року № 0611750412 та № 0611760412 є правомірними.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 160/33683/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 27.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров