25 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23765/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/23765/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахуванні періоду роботи з 01.01.2011р. по 11.09.2024р. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) відповідно до постанови КМУ № 202 від 31.03.1994р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді «сестри медичної підземної з повним робочим днем під землею» в період роботи з 01.01.2011 року по 07.04.2024 рік до списку № 1 (підземні відповідно до постанови КМУ № 202 від 31.03.1994р.) та обчислити розмір пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснити перерахунок пенсії з 12.09.2024 року та виплати недоотриману пенсію.
В обґрунтування позову зазначено, що 12.09.2024 позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з метою призначення пенсії за віком за Списком № 1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 046350017281 від 19.09.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку - 50 років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у справі № 160/25798/24 позовні вимоги було задоволено, та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити з 12.09.2024 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 №1-р/2020. Пенсію позивачу за віком на пільгових умовах призначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 №1-р/2020 на виконання рішення суду у справі № 160/25798/24 без врахування норм частини 1 абзацу 3 статті 28 Закону №1058-IV. Позивач вказує, що період роботи з 01.01.2011 по 07.04.2024 відповідно довідок № 1- 4/1372 від 22.05.2024, № 363 від 09.09.2024, за професією сестра медична підземна здравпункту, яка виконує обслуговування підземних робітників, повний робочий день під землею, не включено відповідачем до пільгового стажу роботи по Списку № 1 - підземні, відповідно до Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994, що на думку позивача, порушує її право на застосування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахуванні періоду роботи з 15.03.2013 по 06.05.2013 до пільгового стажу позивача за Списком №1 та до стажу на підземних роботах, з 01.01.2011 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 07.04.2024 до стажу на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» №202 від 31.03.1994.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді «сестри медичної підземної з повним робочим днем під землею» з 15.03.2013 по 06.05.2013 до пільгового стажу позивача за Списком №1 та до стажу на підземних роботах, з 01.01.2011 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 07.04.2024 до стажу на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» №202 від 31.03.1994.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити розмір пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії з 12.09.2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що ним не розглядалася по суті заява позивача про призначення та перерахунок пенсії, а також не приймалося рішення про відмову у її призначенні чи перерахунку та не виконувалося рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/25798/24, у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії є безпідставними. Вказує, що за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи заявниці призначено пенсію відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на виконання рішення суду від 21.04.2025 у справі №160/25798/24. Звертає увагу, що оскільки позивач не досягла встановленого законом пенсійного віку (50 років), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно прийнято рішення від 14.07.2025 №5598 про відмову у перерахунку пенсії.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.09.2024 позивач у віці 45 років 0 місяців 17 днів звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, яка відповідно до принципу екстериторіальності направлена на розгляд до ГУ ПФУ в Сумській області.
Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.09.2024 року №046350017281 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку з не досягненням пенсійного віку - 50 років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у справі № 160/25798/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350017281 від 19.09.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити з 12.09.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 №1-р/2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На виконання вказаного рішення, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-IV на підставі заяви від 12.09.2024.
24.07.2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.08.2025 року № 35787-28598/Ш-01/8-0400/25 позивача повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року по справі № 160/25798/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити з 12.09.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1- 5/2018 (746/15) від 23.01.2020 № 1-р/2020.
На виконання рішення суду здійснено призначення позивачу пільгової пенсії з 12.09.2024 року до досягнення ОСОБА_1 50-річного віку (на день звернення за призначенням пенсії вік позивача складав 45 років)
Крім того, зазначеним рішенням суду не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області проводити розрахунок розміру пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-УІ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Наведені норм законодавства дають підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідних професій, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Наведені норми права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
У межах спірних правовідносин підлягає вирішенню питання щодо наявності у позивача права на зарахування періоду роботи з 15.03.2013 по 06.05.2013 до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу підземних робіт, а також періодів з 01.01.2011 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 07.04.2024 - до стажу підземних робіт відповідно до постанови КМУ №202 від 31.03.1994, і здійснення перерахунку пенсії із застосуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено та не заперечено відповідачем, що згідно із записами трудової книжки позивач з 01.01.2011 по 07.04.2024 працювала медичною сестрою підземною з повним робочим днем у шахті. Відповідні відомості підтверджуються також довідками ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 22.05.2024 №1-4/1372 та ТОВ «ДТЕК Сервіс» від 09.09.2024 №363.
Колегія суддів зазначає, що професія медичної сестри підземної віднесена до робіт, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до постанов КМУ №36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016, а також підпадає під дію постанови КМУ №202 від 31.03.1994, яка поширюється на працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.
Натомість із довідки форми РС-право вбачається, що період з 01.01.2011 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 07.04.2024 зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1, а період з 15.03.2013 по 06.05.2013 взагалі не зараховано ані до пільгового стажу за Списком №1, ані до стажу підземних робіт.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач ані у відповідях на неодноразові звернення позивача, ані в апеляційній скарзі не навів жодних належних та обґрунтованих підстав незарахування спірного періоду до стажу підземних робіт. Водночас не спростовано й того, що у період з 01.01.2011 по 07.04.2024 позивач була зайнята повний робочий день на підземних роботах на посаді медичної сестри підземної. За відсутності мотивованих заперечень та з урахуванням поданих доказів така позиція відповідача на думку суду є формальною і не відповідає вимогам належного обґрунтування рішень суб'єкта владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини та належні докази, що підтверджують зайнятість позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування позивачу періоду з 15.03.2013 по 06.05.2013 до пільгового стажу за Списком №1 і стажу підземних робіт, а періодів з 01.01.2011 по 14.03.2013 та з 07.05.2013 по 07.04.2024 - до стажу підземних робіт.
Щодо наявності у позивача права на обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З преамбули Закону № 345-VI вбачається, що цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до статті 1 Закону №345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Виходячи з положень наведеної норми, колегія суддів зазначає, що положеннями Закону №345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов'язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:
- працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);
- працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;
- працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.
Таким чином, Закон № 345-VI забезпечує диференційований соціальний захист осіб, чия професійна діяльність пов'язана з підвищеними ризиками, небезпечними умовами праці та негативним впливом на здоров'я. Розмежування цих категорій має правове обґрунтування, оскільки кожна з них виконує специфічні функції в гірничій промисловості, що відрізняються за рівнем ризику, характером роботи та умовами праці.
При цьому означена стаття також містить чітко визначений перелік корисних копалин, видобуток яких є підставою для визнання особи шахтарем у розумінні цього Закону. Зокрема, до таких корисних копалин відносяться залізна руда.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу з 12.09.2024 на підставі рішення суду у справі №160/25798/24 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до прийняття Закону України від 02.03.2015 за №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
При цьому, страховий стаж позивача становить 25 років 0 місяців 0 днів, із них пільговий стаж за Списком №1 на підземних роботах, з урахуванням зарахованих у даній справі періодів становить більше 7,5 років.
За таких обставин, з урахуванням наведених норм законодавства та встановлених у справі фактів, колегія суддів дійшла висновку, що підприємство, на якому позивач працювала понад 7,5 років, належить до підприємств з видобутку вугілля, а відтак на позивача як на працівника такого підприємства поширюються положення статті 8 Закону №345-VI. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність перерахунку пенсії із застосуванням абзацу третього частини першої статті 28 Закону №1058-IV з 12.09.2024, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.
Доводи відповідача про відсутність у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №160/25798/24 зобов'язань щодо обчислення розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» колегія суддів відхиляє, як необгрунтовані, оскільки не є підставою позову невиконання зазначеного рішення.
Щодо посилань скаржника на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350017281 від 22.07.2025 про відмову у перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає, що це рішення не є предметом оскарження у даній справі, а неоскарження цього рішення не позбавляє позивача права у подальшому звертатися до пенсійного органу із вимогами про перерахунок стажу і пенсії. Натомість матеріали справи свідчать, що позивач зверталась 24.07.2025 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на яку листом від 11.08.2025 їй фактично відмовлено з підстав відсутності відповідного судового зобов'язання. Така позиція відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства та не спростовує наявності у позивача права на відповідний перерахунок.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/23765/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 25 березня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак