Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
27 березня 2026 р. Справа № 520/19144/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/19144/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" (надалі - позивач, ПАТ "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00066790601 від 31.03.2023 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00066790601 від 31.03.2023 про застосування пені .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь приватного акціонерного товариства "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" (пр. Героїв Харкова, буд. 299-А, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 31631883) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що неможливість виконання обов'язання/обов'язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов'язання/обов'язку. Позивач не надав достовірних, допустимих, належних та достатніх доказів, підтверджуючих неможливість отримати товар у встановлений граничний строк розрахунків Наданий позивачем сертифікат про підтвердження форс-мажору не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківське котлобудівельне підприємство "Котлоенергопроект" зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.11.2002, реєстраційний номер: 14801200000009285 та перебуває на загальній системі оподаткування також є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.y., 25.30 Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення. 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
08.10.2021 ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» укладено з компанією ENERGY ENGINEERING CO., LTD (КНР), контракт №СТ202109090 на придбання 1х2000 м?/год градирні та допоміжного устаткування (далі Контрактні товари). Загальна сума Контракту склала 86 700,0 дол. США.
Згідно 11.3.1. Контракту 30% від ціни Контракту, що становить 26 010,00 дол. США буде сплачено в якості авансового платежу Продавцю, за допомогою телеграфного переказу, протягом 10 днів після підписання Контракту.
Позивачем на виконання даного пункту Контракту, 29.10.2021 платіжним дорученням в іноземній валюті за № 7 здійснено на користь Продавця платіж в сумі 26 010,00 Дол. США.
Умови поставки регламентуються п.1.1. Контракту, а строки поставки Сторони погодили в п.5.1. Контракту.
Так відповідно до положень Контракту (в редакції Додаткової угоди до Контракту № 31- 01/22 від 31.01.2022), контрактні товари повинні бути доставлені Продавцем на умовах CFR морський порт Чорноморськ (Україна), протягом 160 днів з дня отримання першого платежу.
Таким чином згідно умов Контракту, граничною датою поставки Товару на митну територію України є 07.04.2022.
Однак через військову агресію російської федерації проти України, Адміністрацією морського порту Чорноморськ (до якого повинна була здійснена доставка Контрактних товарів) з 09:28 24.02.2022 здійснено закриття порту на вхід та вихід всіх суден.
Підставою закриття порту послугував Указ президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». У зв'язку з цими обставинами Продавець був позбавлений змоги поставити контракті товари до порту отримання. Як слідство, граничний встановлений законодавством України 365 денний термін (з дати здійснення авансового платежу) на поставку Товару на митну територію України сплинув 29.10.2022.
ГУ ДПС у Харківській області, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 26.01.2023 №293-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКЕ КОТЛОБУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 29.03.2021 №СЕ-1/7,5- 050321 за період діяльності з 08.10.2021 по 31.12.2022 з метою контролю питань дотримання вимог податкового законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.10.2021 №СТ2021090901. Зазначена перевірка проводилась з 30.01.2023 по 03.02.2023.
Результати перевірки знайшли відображення в акті від 10.02.2023 № 2524/20-40-07-01- 03/31631883 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 29.03.2021 №CE-1/7,5-050321 за період діяльності з 08.10.2021 по 31.12.2022 з метою контролю питань дотримання вимог податкового законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.10.2021 №СТ2021090901 за період з 01.10.2021 по 31.12.2022.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII про «Валюту і валютні операції», за зовнішньо економічним контактом від 08.10.2021 №CT2021090901, який укладено з компанією ENERGY ENGINEERING CO., LTD (Китайська народна республіка)» а саме порушено строки розрахунків передбачених Законом України про «Валюту і валютні операції» в частині перевищення граничного строку надходження валютної виручки.
Станом на 31.12.2022 дебіторська заборгованість за контрактом від 08.10.2021 № СТ2021090901 складала 26 010.0 дол. США. (еквівалент 683456.97 грн.).
За висновками акту відповідачем 31.03.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №00066790701 за кодом платежу 21081000 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства) на суму 174 060,32 грн.
Позивач з висновками акту перевірки щодо порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII про «Валюту і валютні операції», не погодився та 14.04.2023 звернувся в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення рішення № 00066790701 від 31.03.2023, винесеного на підставі акту перевірки ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» за № 2524/20-40-07-01- 03/31631883 від 10.02.2023, складеного ГУ ДПС у Харківській області.
ДПС України, розглянувши скаргу позивача, залишила ППР від 31.03.2023 № 00066790701 без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач також зазначив, що під час оскарження до ДПС України ППР № 00066790701 від 31.03.2023, а саме під час очікування рішення про розгляд скарги на ППP отримав сертифікат № 6300-23-2178 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.05.2023, яким Харківською ТПП засвідчено, що такі обставини (закриття на вхід морського порту Чорноморськ) стали причиною неможливості поставки компанією ENERGY ENGINEERING CO., LTD (Китайська народна республіка) Контрактних товарів за Контрактом № СТ2021090901 від 08.10.2021, що послугувало недотриманням позивачем строків передбачених Законом України «Про валюту і валютні операції» та Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №5 в частині перевищення граничних строків надходження валютної виручки.
Позивач не погоджуючись з висновками, що викладені в акті перевірки від 10.02.2023 № 2524/20-40-07-01-03/31631883, на підставі яких винесене податкове повідомлення-рішення №00066790701 від 31.03.2023, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача, прийняте результати позапланової документальної перевірки, проведеної Головним управлінням ДПС у Харківській області щодо ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ», підлягає скасуванню, оскільки наданий сертифікат форс-мажорних обставин підтверджує законні підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Основним законодавчим актом, що регулює засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі також Закон № 2473-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За змістом ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Національний банк України затвердив дві постанови, якими встановлено відповідні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів: Постанову правління Національного банку України від 02.01.2019 за № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» та Постанову правління Національного банку України від 24.02.2022 за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Постановою Правління Національного банку України від 04.04.2022 за №68 Постанову №18 доповнено, зокрема пунктами такого змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 за №113 та Постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 за №172 до п.142 Постанови №18 внесені чергові зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180".
Отже, за загальним правилом імпорт товарів до України має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).
До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.
З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту.
Відповідно до вказаних змін у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів.
При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.
Пункт 14-3 постанови № 18 визначає, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до п.14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Порядок зарахування коштів встановлено Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 28.07.2009 за № 216 (далі Постанова № 216).
В силу спеціального застереження, наведеного у ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією рф проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 за №40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) та у постанові від 14.01.2025 (справа № 440/17191/23) із посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17) підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» уклав із компанією «ENERGY ENGINEERING CO., LTD» (КНР) зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2021 № СТ2021090901. Відповідно до умов контракту, позивач здійснив передплату у сумі 26 010,0 USD (еквівалент 683 456,97 грн) через АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" 16.07.2021.
На підставі листа ДПС України та витягу з інформацією Національного банку України Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» відповідно до наказу № 293-п від 26.01.2023.
Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2022 товари та грошові кошти за контрактом не отримані, а позивач не здійснив розрахунків у строки, встановлені Національним банком України та контрактом. Дебіторська заборгованість становила 26 010,0 USD, що підтверджується бухгалтерським обліком ПрАТ «ХКП «КОТЛОЕНЕРГОПРОЕКТ» (Додаток № 4 до Акту перевірки).
Позивачем до суду надано сертифікат № 6300-23-2178 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 08.05.2023, яким Харківською Торгівельною-промисловою палатою засвідчено, що такі обставини, як закриття на вхід морського порту Чорноморськ стали причиною неможливості поставки компанією ENERGY ENGINEERING CO., LTD (Китайська народна республіка) контрактних товарів за Контрактом № СТ2021090901 від 08.10.2021, що послугувало недотриманням позивачем строків передбачених Законом України «Про валюту і валютні операції» та Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №5 в частині перевищення граничних строків надходження валютної виручки.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):
дата настання: 24.02.2022;
дата закінчення: тривають на 08.05.2023.
Таким чином, в періоди виконання обов'язків щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за згаданим контрактом від 08.103.2021 № СТ2021090901 діяли форс-мажорні обставини, що підтверджені відповідним сертифікатом Харківської торгово-промислової палати.
За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23 сертифікат торгово-промислової палати може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини.
Оскільки форс-мажор, відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Постанова Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 із змінами та доповненнями), звільняє резидента від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків, то суд вважає, що порушення граничних строків розрахунків за контрактом відбулося не з вини позивача, а внаслідок об'єктивних обставин непереборної сили.
Висновки ДПС щодо порушення валютного законодавства не можуть застосовуватися як підстава для накладення санкцій.
Колегія суддів звертає увагу, що сертифікат №6300-23-2178 від 08.05.2023 був отриманий вже після складання акта перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення. Водночас суд вважає їх такими, що мають зворотну дію у доказуванні, оскільки вони підтверджують обставини, які фактично існували на момент перевірки.
При цьому, наявність сертифікату ТПП не створює форс-мажор, а лише підтверджує його об'єктивне існування, тому навіть якщо такі документи видані після проведення перевірки, вони мають враховуватись судом як доказ наявності форс-мажорних обставин у відповідний період.
Згідно п.109.1, п.109.2 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за вчинення правопорушення у межах порушення податкового або іншого законодавства, що регулюється у тому числі Законом №2473, настає у разі коли дія порушення вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки наданий сертифікат форс-мажорних обставин підтверджує законні підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/19144/23 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло