печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35026/25-к
пр. 1-кс-7188/26
04 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Молпром-Фактор» про скасування арешту майна у кримінальній справі № 49-2793,
за участі: представника власника майна - адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 12.11.2009 та постановою начальника відділу ГСУ МВС України ОСОБА_6 від 20.06.2011 у кримінальній справі № 49-2793 на земельні ділянки власником яких є ТОВ «Молпром-Фактор».
В судовому засіданні представником власника майна - адвокатом ОСОБА_3 заявлено про неможливість надання оскаржуваних процесуальних рішень через їх відсутність в органах досудового розслідування та уповноважених реєстраційних установах. Акцентував увагу, на неприпустимість у перешкоджанні здійснення господарчої діяльності підприємством, яке на протязі тривало часу несе тяготи забезпечення кримінального провадження, за відсутності процесуального статусу.
Прокурор вважав можливим часткове задоволення вимог, оскільки земельні ділянки продовжують перебувати у фактичному використанні власника. Надав витяг з ЄРДР про внесення відомостей за вказаною кримінальною справою, та здійснення досудового розслідування ГСУ НПУ. Запевнив суд про відсутність в розпорядженні органу досудового слідства процесуальних документів на підставі яких накладались арешти.
Вивчивши клопотання, дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження №12013000000000232 відомості про яке внесені до ЄРДР 19.02.2013 за 7 фактами заволодіння коштами банківської установи в особливо великих розмірах Головою правління - Президентом ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_7 . За відомостями внесеними до ЄРДР вказанні факти кримінальних правопорушень мали місце протягом 2005 -2008років.
За твердженням прокурора, відомості про кримінальне правопорушення, які містилися у справі № 49-2793 внесено до ЄРДР 19.02.2013 за №12013000000000232 та прийнято до провадження слідчим ГСУ НПУ ОСОБА_8 . Досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням зупинялось у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_7 . На підтвердження вказаних обставин прокурором надано Витяг з ЄРДР створений 22.09.2025 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення №12013000000000232 від 19.02.2013, зі змісту якого вбачається відсутність інформації про наслідки досудового розслідування та повідомлення про підозру.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 22.09.2025 арешт на земельні ділянки які перебувають у власності ТОВ «Молпром-Фактор» накладено постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 12.11.2009 та постановою начальника відділу ГСУ МВС України ОСОБА_6 від 20.06.2011 у кримінальній справі № 49-2793.
Слідчим суддею вживались вичерпні заходи з відшукання зазначених постанов. Так, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України листом №6152/85.8-25/вх.6402/5-25 від 28.11.2025 повідомило, що внаслідок адміністративно-територіальної реформи визначено ліквідувати Макарівський район та утворити Бучанський район ( з адміністративним центром у м. Буча), у складі території Макарівської селищної територіальної громади. Оскільки об'єкти нерухомого майна розташовані у Київській області, на території Новосільківської та Мостищанської селищних рад Макарівського району, відповідно матеріали реєстраційної справи повинні передаватись на зберігання до органу, який здійснює повноваження з питань реєстрації за місцем розташування даного об'єкта нерухомого майна - Бучанської районної державної адміністрації Київської області.
Відділ з питань Державної реєстрації Бучанської районної військової адміністрації Київської області на запит слідчого судді листом №04-17/8 від 13.01.2026 повідомив, що з набранням чинності Закону №340-ІХ реєстраційні справи зберігаються у електронному вигляді, а документи визначенні абз.3 ч.2 ст.17 вказаного Закону, зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років. В реєстраційній справі №782534832227 відсутні електронні копії процесуальних документів за якими накладено арешт.
Вжиття заходів забезпечення кримінального провадження настає з аналізу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №444597902 сформованої станом на 22.09.2025 - земельна ділянка належна ТОВ «Молпром-Фактор» із кадастровим номером 3222784700:04:002:0011 площею 2, 7949 га розташованої на території Мостищанської селищної ради Макарівського району Київської області, за актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяжень: 16.11.2009 державним реєстратором Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 внесені відомості про арешт нерухомого майна, відповідно до постанови слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_5 №49-2793 від 12.11.2009;
08.07.2011 державним реєстратором Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 внесені відомості про арешт нерухомого майна, відповідно до постанови начальника відділу ГСУ МВС України ОСОБА_6 №49-2793 від 20.06.2011.
За вказаними постановами слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 12.11.2009 та начальника відділу ГСУ МВС України ОСОБА_6 від 20.06.2011 у кримінальній справі № 49-2793 накладено арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3222786100:03:019:0004; 3222784700:04:003:0002; 3222784700:04:003:0004; 3222784700:04:004:0001; 3222786100:03:007:0006; 3222786100:03:008:0002; 3222786100:03:008:0010; 3222786100:03:008:0015; 3222786100:03:009:0031; 3222786100:03:013:0013; 3222786100:03:017:0004; 3222786100:03:017:0005; 3222786100:03:019:0004; 3222786100:03:019:0005; 3222786100:03:020:0007; 3222786100:03:020:0008; 3222786100:03:020:0010; 3222786100:03:022:0003; 3222786100:03:027:0003; 3222786100:03:027:0007; 3222786100:03:027:0012; 3222786100:03:027:0015; 3222786100:03:027:0016; 3222786100:03:027:0022; 3222786100:03:027:0023; 3222786100:03:027:0029; 3222786100:03:028:0002; 3222786100:03:028:0003; 3222786100:03:028:0006; 3222786100:03:029:0001; 3222786100:03:030:0004; 3222786100:03:030:0009; 3222786100:03:030:0032; 3222786100:03:030:0045; 3222786100:03:034:0004; 3222786100:05:009:0032; 3222786100:05:009:0033, власником яких ТОВ «Молпром-Фактор»
Пунктом 9 Розділу XI Перехідних положень КПК України, прийнятого 13.04.2012, який набрав чинності 19.11.2012 передбачено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
В КПК України (в редакції 1960 року) передбачено, що скасування арешту вирішується особою, якою такий арешт накладався, тобто, в даному випадку слідчим.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.11.2019 у справі № 450/1411/16, розгляд такої категорії справ здійснюється в порядку цивільного судочинства. У подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно є цивільно-правовим та залежно від суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства (постанова від 12.02.2020 справа №813/1341/15).
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року) питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Враховуючи, що сторонами є лише юридичні особи, провадження за позовом ТОВ «Молпром-фактор» до Київської міської прокуратури, Головного слідчого управління Національної поліції про скасування арешту із земельних ділянок, у справі №757/23265/22-ц, що перебувала на розгляді у Макарівському районному суді Київської області ухвалою від 23.12.2022 було закрито.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2023 за наслідками підготовчого судового засідання у справі №911/258/23 за позовом ТОВ «Молпром-фактор» до Київської міської прокуратури, Головного слідчого управління Національної поліції про скасування арешту майна закрито, оскільки розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами кримінального судочинства.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/1247/18 слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку, встановленому КПК України в редакції 2012 року. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.
Однак нормативна неврегульованість порядку захисту права, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті. Перекладення тягаря такого недоліку законодавства на особу, котра багато років потерпає від свавільного втручання у право власності, гарантоване Конвенцією і Конституцією України, є неприпустимим. Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища особи, котра зазнає негативних наслідків не лише від помилки представника влади, а й від перешкод у отриманні реальної можливості її виправлення, і перебуває у стані невизначеності непередбачувано тривалий час.
Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.
Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц та Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року), підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як визначено у ч. 2 ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року) клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року), суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено ст. 174 КПК України (в редакції 2012 року), і відповідно таке питання підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
Проте, вказаний арешт було накладено органом досудового слідства під час процесу досудового слідства у 2009 та 2011 роках, на підставі положень КПК (в редакції 1960 року).
Розгляд зазначеної справи має відбуватися в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між юридичними особами з цивільних правовідносин пов'язаних із реалізацією права власності.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18).
Ураховуючи вищезазначені норми, а також ту обставину, що арешт було накладено постановою слідчого на підставі норм КПК України (в редакції 1960 року), слідчий суддя, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, та роз'яснити, ТОВ «Молпром-Фактор» необхідність звернення із позовом в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 9 розділу XI Перехідних положень КПК України, п. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Молпром-Фактор» про скасування арешту майна у кримінальній справі № 49-2793.
Роз'яснити заявнику право на звернення із позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10