про передачу справи за підсудністю
Справа № 495/1485/26
Номер провадження 2/495/1969/2026
03 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віктор-88» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію, повернення земельної ділянки,
25.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства «Віктор-88» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію, повернення земельної ділянки, у якому просить суд:
- стягнути з Фермерського господарства «Віктор-88» на користь позивача заборгованість по орендній плати у розмірі 19 000 грн. за Договором оренди земельної ділянки № 6 від 01 січня 2022 року, укладеного між ним та ФГ «Віктор-88»;
- розірвати договір оренди № 6 земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,6287 га, з кадастровим номером 5125080300:01:001:0118, що розташована території Безім?янської сільської ради Татарбунарського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області, укладений 01 січня 2022 року між позивачем та ФГ «Віктор-88»;
- скасувати у Державного реєстру речових прав Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71385373 від 01.02.2024, право оренди земельній ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,6287 га, з кадастровим номером 5125080300:01:001:0118, що розташована на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області, вчинений на підстави Договору оренди земельної ділянки № 6, укладеного 01 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Віктор-88»;
- зобов'язати ФГ «Віктор-88» повернути позивачу земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,6287 га, з кадастровим номером: 5125080300:01:001:0118, що розташована на території Безім?янської сільської ради Татарбунарського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, в тому числі, підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Однак при зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
Згідно з нормами ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
За загальним правилом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас, слід враховувати, що загальна підсудність застосовуються до всіх справ за винятком тих, для яких ЦПК України встановлює інший вид підсудності.
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до ст. 30 ЦПК України для окремих видів позовів встановлено виключну підсудність, а тому позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (частина 1 вказаної статті).
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Верховний Суд у Постанові від 10.10.2019 в справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном».
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди, скасування права оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, що має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5125080300:01:001:0118, що розташована території Безім?янської сільської ради Татарбунарського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області.
Згідно відповіді № 2414299 від 03.03.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 5,6287 га, кадастровий номер 5125080300:01:001:0118 знаходиться в Одеській області в Білгород-Дністровському районі.
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX від 17.07.2020, утворено нову територіальну одиницю Білгород-Дністровський район (з адміністративним центром у місті Білгород-Дністровський) у складі територій Білгород-Дністровської міської, Дивізійської сільської, Кароліно-Бугазької сільської, Кулевчанської сільської, Лиманської сільської, Маразліївської сільської, Мологівської сільської, Петропавлівської сільської, Плахтіївської сільської, Саратської селищної, Сергіївської селищної, Старокозацької сільської, Татарбунарської міської, Тузлівської сільської, Успенівської сільської, Шабівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Ліквідовано в Одеській області: Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Ізмаїльський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Окнянський, Подільський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Ширяївський райони.
Судом встановлено, що місцезнаходження земельної ділянки площею 5,6287 га, кадастровий номер 5125080300:01:001:0118 Одеська область, Татарбунарський район, Безім'янська сільська рада, що входить до складу Татарбунарської міської громади, територія якої, згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, наразі входить до складу Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідно до п. 3-1 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
За вказаних обставин, враховуючи те, що земельна ділянка, яка є предметом спору знаходиться на території колишнього Татарбунарського району Одеської області, загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою, дана справа не підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, а отже суд передає її на розгляд Татарбунарського районного суду Одеської області.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Сторонам слід врахувати, що розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Зазначене узгоджується із ст. 378 ЦПК України, за якою судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначена справа не підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області та її належить передати для розгляду до Татарбунарського районного суду Одеської області.
При цьому суд роз'яснює, що направлення справи за підсудністю є обов'язком, а не правом суду у разі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду. Крім цього, направлення справи за підсудністю не є обмеженням позивача у праві доступу до правосуддя, оскільки учасники справи не позбавлені можливості приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції або через уповноваженого представника, а також подавати заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Керуючись ст. 27, 30, 31, 32, 261, 354 ЦПК України, суддя
Справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віктор-88» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію, повернення земельної ділянки - передати за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області (Одеська область, м. Татарбунари, вул. Героїв України, 2).
Копію ухвали направити позивачу до відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03.03.2026.
Суддя Юлія ШЕВЧУК