Справа № 308/4691/26
1-кс/308/1866/26
28 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026070000000020 від 21.01.2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. ЗагаттяІршавського району, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні перубуває 2 малолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого експертом Закарпатського НДЕКЦ МВС України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2026 ОСОБА_4 , об 13 год. 00 хв. перебуваючи у приміщенні робочого кабінету за адресою м. Тячів, вул. Олега Куцини, 6Д, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, отримав неправомірну вигоду у сумі 4000 гривень від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який залучений до конфіденційного співробітництва, за проведення експертного дослідження з визначення ринкової вартості транспортних засобів, а саме за складання висновку експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «MAN TGX 18.480» днз НОМЕР_1 за № 7/2143/80А від 25.03.2026 та складання висновку експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «LANGENDORFSATUE» днз НОМЕР_2 за № 7/2143/81А від 25.03.2026,із заниженням їх ринкової вартості для зменшення обсягу обов'язкових податкових платежів.
Слідчий зазначає, що 27.03.2026 ОСОБА_4 , об 09 год. 37 хв. перебуваючи у приміщенні робочого кабінету за адресою м. Тячів, вул. Олега Куцини, 6Д, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, отримав неправомірну вигоду у сумі 10 000 гривень від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який залучений до конфіденційного співробітництва, за проведення експертного дослідження з визначення ринкової вартості транспортних засобів, та того ж дня склав та видав ОСОБА_7 висновок експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «VOLVOFH 480 42T» днз НОМЕР_3 за № 7/2143/86А висновок експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «MAN TGX 18.480» днз НОМЕР_4 за № 7/2143/87А, висновок експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «KRONESD» днз НОМЕР_5 за № 7/2143/88А, від 25.03.2026 тависновок експертного дослідження з визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу марки «SCHMITZ S-01» днз НОМЕР_6 за № 7/2143/89А, із заниженням їх ринкової вартості для зменшення обсягу обов'язкових податкових платежів.
27.03.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 28.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), які належить до категорії нетяжких і за які йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 27.03.3026 в ході якого в ОСОБА_4 вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 10 000 грн., протоколами допиту свідка ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series А, N 182).
Слідчий зазначає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обумовлена необхідністю запобігти ризикам; можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях.
Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі особи причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень (злочинів) та не допитані всі свідки щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_4 безпосередньо, чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб, а також вчиняти такі спроби стосовно інших учасників кримінального провадження.
З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий в клопотанні зазначає, що відповідно до витягу з наказу директора Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 102-о/с-2025 від 20.08.2025 ОСОБА_4 , призначено на посаду судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерно-транспортних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Закарпатського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Абзацом 4 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» зазначено, що судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно ст. 2 розділу І «Положення про Закарпатський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС Україна» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2025 року № 738 (у редакції наказу встановлено, що Закарпатський НДЕКЦ МВС України є державною спеціалізованою установою, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України та здійснює судово-експертну діяльність.
Відповідно до ст. 4 розділу І зазначено положення - Закарпатський НДЕКЦ МВС є юридичною особою публічного права та відповідно до ст. 7 розділу І - входить до системи державних спеціалізованих установ, які здійснюють судово-експертну діяльність та належать до сфери управління МВС. Структурними підрозділами Закарпатського НДЕКЦ МВС є лабораторії, відділи, сектори та групи.
Відповідно до розділу ІІ вищевказаного положення - одним із завдань Закарпатського НДЕКЦ МВС є забезпечення органів досудового розслідування, суду, інших державних органів, а також юридичних і фізичних осіб незалежною, кваліфікованою та об'єктивною судовою експертизою.
Однією із функцій Закарпатського НДЕКЦ МВС України є проведення оцінки майна, майнових прав, здійснення професійно оціночної діяльності, рецензування звітів про оцінку майна та надання висновків у межах повноважень, визначених законодавством.
Згідно посадової інструкції судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерно-транспортних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Закарпатського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України ОСОБА_4 , останній забезпечує проведення судових експертиз та експертних досліджень за експертними спеціальностями, зокрема 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» та дослідження великовантажних та інших технологічних транспортних засобів.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який належить до категорії нетяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані у даному кримінальному провадженні, інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до вчинення кримінального провадження, однак на даний час не допитані, продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, а тому, стосовно ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у видіцілодобового домашнього арешту, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.
За таких обставин, обрання відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, наведеним у клопотанні та не буде сприяти досягненню завдань кримінального провадження.
Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Позиція сторони обвинувачення в суді.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
Позиція сторони захисту в суді.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи захисника, проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив, наголосив, що на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та жінка, яка перебуває у декретній відпустці. Зазначив, що у вчиненні даних правопорушень відсутня його вина.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, доводи захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Витягом з кримінального провадження № 12026070000000020 від 21.01.2026 року підтверджено, що органом досудового розслідування - ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 України.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Кримінальні правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років.
Слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якого йому вручена 28.03.2026 о 09 год. 30 хв..
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорукі Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України, зокрема, санкція ч. 3 ст. 354 КК України передбачає покарання у вигляді обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. Санкція ч. 4 ст. 354 КК України передбачає покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк наявності таких ризиків як переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та про неможливість їх уникнення при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашнього арешту в нічний час доби.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Додані до клопотання докази підтверджують існування ризику можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність переховуватись від органів досудового розслідування і необхідність застосування запобіжного заходу.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підставивважати, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде виправданим.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння та його тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, він не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
У даному випадку, слідчий суддя, вважає за необхідне, застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
За таких обставин, слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону тадані про особу підозрюваного, прийшов до висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про можливість застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби,з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, таківисновкиґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, тяжкістю покарання, яке їй загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загаття Іршавського району, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні перубуває 2 малолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого експертом Закарпатського НДЕКЦ МВС України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 354 та ч. 4 ст. 354 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 20:00 год. по 06:00 год. наступної доби, без застосування електронного засобу контролю, строком на 60 діб, а саме до 26 травня 2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20:00 год. по 06:00 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;
- утриматися від спілкування з ОСОБА_7 та іншими свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Строк дії ухвали - до 26 травня 2026 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Тячівського районного відділу поліції в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповіднодо ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. В разі невиконання вище вказаних зобов'язань відносно нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1