СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2377/26
ун. № 759/6875/26
26 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024110000000344 від 04.10.2024, про скасування арешту майна,
ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024110000000344 від 04.10.2024. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 26.11.2024 у справі № 759/24706/24 було накладено арешт на земельні ділянки, які розташовані в с. Новосілки Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, у т.ч. на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0213 та 3221886400:36:118:0215, які належать на праві власності ОСОБА_4 . Ухвалою від 16.10.2025 у справі №759/23841/25 арешт скасовано. 29.10.2025 Святошиський районний суд м. Києва у справі №759/25772/25 знову наклав аналогічний арешт, при цьому підстави для накладення арешту вказані ті ж самі, як і вказане те ж саме кримінальне провадження №42024110000000344 від 04.10.2024, досудове розслідування у якому досі триває.
ОСОБА_4 17.09.2021 придбала земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0213, 3221886400:36:118:0215 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, тобто є добросовісним набувачем. Первинна державна реєстрація вказаних земельних ділянок відбулася ще 06.06.2013, про що містяться відомості у відповідному державному реєстрі.
Досудове рослідування у кримінальному провадженні №42024110000000344 триває вже 17 місяців і цей час є достатнім для зібрання доказів причетності посадових осіб до вчинення кримінального правовопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та визначення розміру спричиненої шкоди, однак, на даний час жодній особі не повідомлено про підозру, що, з урахуванням спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності, наштовхує на думку, що досудове розслідування вже не проводиться, натомість, відкрите кримінальне провадження використовується не для досягнення його мети, завдань та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а для штучного обмеження прав законних власників земельних ділянок, в т.ч. ОСОБА_4 , що є неприпустимим.
Тривалість арешту на земельні ділянки, з урахуванням його останнього накладення, була достатньою для проведення органом досудового розслідування усіх можливих та необхідних слідчих дій з метою доведення необхідності подальшого арешту, а тому є підстави для скасування арешту вказаних земельних ділянок у зв'язку з тим, що необхідність у застосуванні такого заходу на даний час вже відпала, тобто відсутні підстави, які б виправовували подальше втручання держави у права ОСОБА_4 на належні їй земельні ділянки.
В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Прокурор проти клопотання заперечував, при цьому вказав, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала. Ухвала про накладення арешту не оскаржувалась. Відомості щодо стану досудового розслідування не розголошуються та є таємницею слідства.
Заслухаши думку прокурора та представника власника майна, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2025 накладено арешт на земельні ділянки, які розташовані в с. Новосілки Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0213 та 3221886400:36:118:0215. Вказані земельні ділянки належать ОСОБА_4 .
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Проте станом на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи клопотання власника майна ОСОБА_4 та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що в подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2025 у справі №759/25772/25 відпала потреба, отже клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.170, 174, 369 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024110000000344 від 04.10.2024, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0213 та 3221886400:36:118:0215, що належать на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та розташовані в с. Новосілки Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2025 у справі №759/25772/25 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, а також будівництва на них об'єктів нерухомості як їх власниками, так і будь-якими іншими фізичними і юридичними особам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1