Справа № 758/3755/19
Провадження №
Категорія 35
25 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-
У провадженні суду перебуває вищевказана справа, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Перед початком судового засідання представники сторін подали клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності.
Крім того, представник відповідачів просить вирішити наявне в матеріалах справи клопотання відповідача ОСОБА_5 про зобов'язання позивача уточнити кількість відповідачів та провести перерахунок заборгованості по особовому рахунку відповідачів, а також повторно витребувати докази згідно ухвали суду від 29.08.2025.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.
Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 29.08.2025 було витребувано у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Київській області та у Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію актового запису про смерть або виписку з Книги актових записів про реєстрацію смерті відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка проживала по АДРЕСА_1 та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
На виконання ухвали 03.03.2026 до суду надійшов лист Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 254/24.7-72 від 10.02.2026, у якому повідомлено про відсутність у вказаному відділі витребуваного актового запису про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, з метою отримання вказаного актового запису про смерть рекомендовано звернутися до Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Встановлення вказаної обставини має важливе значення при вирішенні даної справи, оскільки ОСОБА_8 є одним із відповідачем за даним позовом.
Із урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне витребувати вказаний доказ.
Вирішуючи клопотання представника відповідачів про зобов'язання позивача уточнити кількість відповідачів та провести перерахунок заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 з врахуванням померлих осіб, суд зазначає наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що суд не може примусово зобов'язувати позивача надавати докази, оскільки діє принцип змагальності: сторони самі доводять обставини, на які посилаються.
Крім того, суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
На підстави викладеного, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає, що вказане клопотання представника відповідачів є безпідставним та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 84, 198, 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
Витребувати у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 32) копію актового запису про смерть або виписку з Книги актових записів про реєстрацію смерті відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка проживала по АДРЕСА_1 та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Встановити строк для надання письмових доказів - 15 днів з дати отримання копії даної ухвали.
Відповідно до частин 6-9 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У задоволенні клопотання представника відповідачів про зобов'язання позивача уточнити кількість відповідачів та провести перерахунок заборгованості по особовому рахунку відповідачів відмовити.
Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 16.06.2026, про що повідомити сторони.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
СуддяО. О. Ковбасюк