27 березня 2026 року м. Рівне№460/3049/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа) в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом Комісії №26 від 03 лютого 2026 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач утримує свого батька, який є особою з інвалідністю 1А групи, в зв'язку із чим звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, відповідач не врахував всі документи, подані позивачем та безпідставно відмовив у наданні відстрочки. Вважає, що відповідач діяв протиправно, всупереч діючому законодавству, а тому просив позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що у відповідач не приймає рішень щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки немає таких повноважень. Такі повноваження має комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа пояснень щодо позову не подала.
Ухвалою суду від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
Згідно довідки до акту МСЕК від 02.03.2023 серії 12ААБ № 492592, батько позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1А групи та потребує постійного стороннього догляду.
Сестра позивача - ОСОБА_3 є військово зобов'язаною та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26.01.2026 позивачем через ЦНАП подано заяву із пакетом документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви подані такі документи:
1. Заява за формою додатка 15.
2. Довідка до акта огляду MCEK.
3. Свідоцтво про народження дитини.
4. Облікова картка платника податків (РНОКПП) або Паспорт матері чи батька з
інвалідністю (за умови відмови від РНОКПП).
5. Паспорт.
6. РНОКПП ОСОБА_1 .
7. Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
8. Довідка про зареєстрованих осіб з а адресою.
9. Витяг з РТГ ОСОБА_2 .
10. Паспорт, РНОКПП ОСОБА_3 .
НОМЕР_1 . Свідоцтво про народження ОСОБА_4 .
12. Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_3 .
13. Свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 .
14. Свідоцтво про розірвання шлюбу.
НОМЕР_2 . Свідоцтво про шлюб.
16. Витяг з реєстру ТГ ОСОБА_1
03.02.2026 Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період розглянуто вищевказану заяву, та протоколом № 26, ухвалено рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови вказано: «У зв'язку з тим що ви є військовозобов'язаним і відповідно до Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний виконати конституційний обов'язок. Ваша сестра, відповідно до освіти є війсьвозобов'язана, військову службу не проходить, тому повинна виконати обов'язок відповідно до сімейного кодексу.».
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Законом № 3543.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Тобто, саме під час мобілізації військовозобов'язані, які, зокрема, мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, не підлягають призову на військову службу, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
За матеріалами справи, позивач 26.01.2026 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв'язку з тим, що він має батька із числа осіб з інвалідністю І групи, що підтверджується копією довідки МСЕК. Отже, вказаним вище документом, який міститься в переліку документів, визначених Додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, підтверджується, що батько позивача є інвалідом І групи.
До поданої заяви позивач долучив, зокрема довідка про зареєстрованих осіб з а адресою, витяг з Реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , паспорт своєї сестри ОСОБА_3 , свідоцтво про народження ОСОБА_4 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_3 , свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_2 , витяг з реєстру ТГ ОСОБА_1 , а також нотаріально завірену заяву за формою додатка 15 до Порядку № 560, за змістом якої ОСОБА_2 підтвердив, що із числа військовозобов'язаних членів його сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обрав ОСОБА_1 .
Так, 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст. 23 Закону № 3543. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у п. 2 ч. 1, п. п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
За змістом Додатку 5 до Порядку № 560, документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 є:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
Як зазначалось судом вище, відповідач за результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів відмовив у наданні відстрочки від призову.
Причиною відмови у наданні відстрочки від призову у повідомленні відповідачем зазначено: «У зв'язку з тим що ви є військовозобов'язаним і відповідно до Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний виконати конституційний обов'язок. Ваша сестра, відповідно до освіти є війсьвозобов'язана військову службу не проходить, тому повинна виконати обов'язок відповідно до сімейного кодексу.».
З приводу підстави для відмови, означеної відповідачем, суд зауважує, що з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 - у зв'язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю І групи.
Суд наголошує, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Матеріалами справи підтверджено, що батько, є особою з інвалідністю І групи і додаткових документів для підтвердження цих обставин надавати відповідачу не потрібно. Більше того, позивачем надано підтверджуючі документи, що його сестра - ОСОБА_3 згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 є військовозобовязаною, а згідно заяви за формою додатка 15 до Порядку № 560, батько позивача - ОСОБА_2 підтвердив, що із числа військовозобов'язаних членів його сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обрав ОСОБА_1 .
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи суд вважає, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені законодавством, для отримання ним відстрочки, а саме: подав відповідачу заяву про надання відстрочки, пакет встановлених Порядком № 560 документів, що підтверджують його право на відстрочку згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Суд зауважує, що відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повинна бути пропорційною та не створювати необґрунтованих перешкод для реалізації права особи на відстрочку.
З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання, що позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надано належні та достатні документи, відповідно до вимог додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наявних в матеріалах справи документів було достатньо для надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, адже такі документи підтверджують наявність одного з батьків із числа осіб з інвалідністю І групи, а тому оскаржуване рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, адже такі документи підтверджують наявність одного з батьків із числа осіб з інвалідністю І групи, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Щодо посилання відповідача на те, що у нього відсутня комісія, яка приймає рішення про надання відстрочок від призову по мобілізації і такого рішення він не приймав, то суд такі посилання до уваги не приймає, позаяк в матеріалах справи наявне повідомлення 20260126-311765 щодо рішення про відмову в наданні відстрочки, в якому зазначено орган, що видав рішення - ІНФОРМАЦІЯ_5 (Гоща).
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат здійснюється позивачу у порядку ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом комісії від 03.02.2026 № 26 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору у розмірі 1064,96грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 березня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Т.О. Комшелюк