13 березня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/5860/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бахарєва П.А.
представника позивача - Савічев О.О.
представника відповідача - Гуляєва Ю.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 квітня 2024 року:
№00048110701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 238 656,25 грн;
№00048140701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 239 405,00 грн;
№00048170701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 833 383,50 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Під час розгляду справи суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" (далі також позивач, ТОВ "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач ГУ ДПС в Полтавській області), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /том ІІІ, а.с. 66/.
Ухвалою від 20.11.2024 провадження у справі №440/5860/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №200/4768/23 /том ІІІ, а.с. 101-103/.
Ухвалою від 12.12.2025 поновлено провадження у справі /том ІІІ, а.с. 107-108/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що 25.03.2024 ГУ ДПС у Полтавській області було складено акт №3374/16-31-07-01-02/39341757 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" (надалі також - Акт, акт перевірки).
За результатами перевірки було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбачених п.201.10 ст.201, розділу V, та п.89 підр.2, п.п.69.2, п.69 підр10 розд. ХХ Податкового кодексу України. В подальшому ГУ ДПС у Полтавській області було винесено податкове повідомлення рішення від 12.04.2024 №00048170701, яким на підставі зазначеного акта було накладено штраф на ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" у розмірі 833 383,50 грн.
Не погоджуючись зі спірним рішенням, представник позивача звертав увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відтак, на думку представника позивача, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
При цьому 27.05.2022 набули чинності зміни, що були внесені Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX в редакцію підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким передбачалося, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX набув чинності з 27.05.2022 і платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв'язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
Норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Представник позивача стверджував, що дана обставина порушує принцип стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Крім того, податковий орган у ході планової перевірки констатував заниження платником податку на додану вартість на загальну суму 1 725 925 грн.
З даного приводу представник позивача у позові виклав правову позицію, у якій стверджував, що факт виконання робіт (надання послуг) на адресу підприємства підтверджений належними доказами, які є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а тому є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з надання послуг, які спричинили рух активів у процесі здійснення цих господарських операцій та зміни у власному капіталі підприємства позивача, а в Акті перевірки не було вказано будь-яких доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку підприємства та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, з урахуванням того, що безпосередні контрагенти підприємства, у якого було придбано відповідні послуги та матеріали на момент укладення та виконання господарських зобов'язань з ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, у тому числі ПДВ, та належним чином задекларували надання послуг підприємству.
Крім того, податковим органом у ході планової перевірки було встановлено заниження платником податку на прибуток на загальну суму 191 524 грн. З даного приводу представник позивача у позові не надав пояснень та не викладав правової позиції.
Відповідач проти позову заперечував.
04.06.2024 до суду надійшов відзив на позов /том ІІІ, а.с. 1-5/, у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що перевіркою повноти декларування ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД» показників рядка 04 Декларації «Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)» встановлено їх заниження в загальній сумі 1 064 021 грн., внаслідок невідображення у складі різниць, на які збільшується фінансовий результат сум витрат по списанню знецінених товарів.
Перевіркою ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД» встановлено, невключення до складу рядка 2.1.1 «Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» (далі по тексту ПКУ) додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2022 рік, витрати по знеціненим активам (ОЗ, запаси) в сумі1 064 021 грн., які задекларовані підприємством по коду рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2022 рік.
В ході перевірки встановлено, що у зв'язку з перебуванням на тимчасово окупованій території України, через бойові дії та неможливістю контролювати запасами і в майбутньому одержувати економічні вигоди ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД» на підставі наказу від № 21/03-031-В від 21.03.2022 прийнято рішення про списання активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні за адресою: с. Кам'янське Василівського району Запорізької обл.
Представник відповідача стверджував, що ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД» повинно здійснювати уцінку ТМЦ через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, та відобразити різниці згідно з п. 139.1 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування на суму 1 064 021 грн.
Списання товарів через створення резерву знецінення призводить до необхідності застосовувати коригування, передбачені п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
Крім того, представник відповідача стверджував, що ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД» у березні 2022 року та квітні 2022 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним ТОВ "Біопон" та ПАТ "Укртатнафта".
Представник відповідача наголошував на тому, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Також проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкових накладних за перевіряємий період встановлено, що ТОВ «УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД», здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних у березні 2023 року та зареєстрованих у грудні 2023 року на загальну суму 1 666 767 грн.
28.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача щодо порушень пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України /том ІІІ, а.с. 82-84/.
За твердженнями представника позивача, для операцій зі списання вартості зіпсованих товарів на витрати у бухобліку Податковий кодекс України не передбачає різниць для коригування фінрезультату до оподаткування. Такі операції відображають за правилами бухобліку. Якщо підприємство списує зіпсовані товари через створення відповідного резерву забезпечення за НПБО або МСФЗ, у такому випадку виникають різниці за п. 139.1 1.39 ПКУ для коригування фінрезультату до оподаткування (див., наприклад, ІПІК від 26.07.2019 № 3491/6/99-99-15-02-02-15/1ПК).
Тимчасово на період воєнного стану не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто компенсуючий ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховують. А в категорії 101.15 ЗІР уточняються: при знищенні (втраті) під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану товарів, придбаних з ПДВ, як до запровадження дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються та податковий кредит, сформований при їх придбанні, не коригується.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
На підставі направлень від 14.02.2024 №555 /том ІІІ, а.с. 42/, № 556 /том ІІІ, а.с. 42 зворотній бік/, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 п.п 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 05.02.2024 № 229-П /том ІІІ, а.с. 39/ проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД", податковий номер 39341757 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 08.08.2014 по 30.09.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Правомірність порядку та підстав проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 25.03.2024 №3374/16-31-07-01-02/39341757 /том ІІІ, а.с. 26-37/, в якому зафіксовані порушення вимог:
- пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 3 розділу ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 191 524 грн., в т.ч. за 2022 рік в сумі 191 524 грн.
- п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст.201, п.69.1, 69.11 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», внаслідок чого занижено ПДВ на суму 1 790 925 грн в т.ч за березень 2022 на суму 753 430 грн., за квітень 2022 на суму 1037495 грн.
- п.201.10 ст.201, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податкових накладних із затримкою більше 365 днів на загальну суму ПДВ 1 666 767 грн., в т.ч. за березень 2022 на суму ПДВ - 1 666 767 грн.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.04.2024:
№00048110701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 238 656,25 грн /том ІІІ, а.с. 47 зворотній бік - 48/;
№00048140701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 239 405,00 грн /том ІІІ, а.с. 49 зворотній бік - 50/;
№00048170701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 833 383,50 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних /том ІІІ, а.с. 45-46/.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 12.04.2024 та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Згідно підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
На підставі пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Як передбачає пункт 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно із пунктом 120-1.1 ПК статті 120-1 України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Висновки щодо правозастосування
У межах цієї справи сторони не мали спору про фактичні обставини щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені вище норми закону. Що ж до спору про застосування правових норм, суд дійшов до таких висновків.
Перевіркою було встановлено, що ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" у березні 2022 року та квітні 2022 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним /том ІІІ, а.с. 23-32/ по наступним постачальникам:
- ПАТ "Укртатнафта" ПДВ всього на суму 1 768 055 грн. в т.ч за березень 2022 року на суму 730 560 грн. та за квітень 2022 року на суму 1 037 495 грн.
У бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" та ПАТ "Укртатнафта" відображено бухгалтерськими проведеннями:
Д-т 281 "Товар" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";
Д-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті";
Д-т 644 "Податковий кредит" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
Станом на 30.09.2023 заборгованість по розрахунками між контрагентами відсутня.
До складу податкового кредиту звітної декларації з ПДВ за березень 2022 та за квітень 2022 по рядку 10.2 та у додатку №1 до декларації: Розділ ІІ. Податковий кредит. Таблиця 2.1. "Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7% віднесена по ПАТ "Укртатнафта" ПДВ всього на суму 1 768 055 грн. в т.ч за березень 2022 року на суму 730 560 грн та за квітень 2022 року на суму 1037495 грн.
- ТОВ "БІОПОН" (податковий номер 43445335) ПДВ всього на суму 22 870 грн.
У бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" та ТОВ "БІОПОН" відображено бухгалтерськими проведеннями:
Д-т 281 "Товар" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";
Д-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті";
Д-т 644 "Податковий кредит" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". До складу податкового кредиту звітної декларації з ПДВ за березень 2022 по рядку 10.2 та у додатку № 1 до декларації: Розділ ІІ. Податковий кредит. Таблиця 2.1. "Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7%" віднесена по ТОВ "БІОПОН" ПДВ всього на суму 22 870 грн.
Позивачем у позовній заяві та представником позивача у судових засіданнях не заперечувася висновки акта перевірки щодо податкових накладних, наведених в таблиці /том ІІІ, а.с. 31/, зареєстрованих контрагентами через рік після включення їх ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, крім іншого, передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Оскільки податкові накладні, наведені в таблиці /том ІІІ, а.с. 31/, виписані ТОВ "БІОПОН" та ПАТ "Укртатнафта" у березні-квітні 2022 року, були зареєстровані ними в ЄРПН у травні, грудні 2023 року, включення їх позивачем у березні 2022 року та квітні 2022 року до складу податкового кредиту суми ПДВ було передчасним та вчиненим з прямим порушенням вищенаведеної норми закону.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №00048110701 прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.
Перевіркою повноти декларування ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" показників рядка 04 Декларації "Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)" встановлено їх заниження в загальній сумі 1 064 021 грн., внаслідок не відображення у складі різниць, на які збільшується фінансовий результат сум витрат по списанню знецінених товарів.
Перевіркою ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" встановлено невключення до складу рядка 2.1.1 "Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)" (далі по тексту ПКУ) додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2022 рік, витрати по знеціненим активам (ОЗ, запаси) в сумі1 064 021 грн, які задекларовані підприємством по коду рядка 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати за 2022 рік /том ІІІ, а.с. 28/.
В ході перевірки встановлено, що у зв'язку з перебуванням на тимчасово окупованій території України, через бойові дії та неможливістю контролювати запаси і в майбутньому одержувати економічні вигоди ТОВ "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" на підставі наказу від № 21/03-031-В від 21.03.2022 прийнято рішення про списання активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні за адресою: с. Кам'янське Василівського району Запорізької обл. на наступних підприємствах:
- ТОВ "ТК Спецнафта-Сервіс" (податковий номер 39416130) ПММ на суму 354 060,37 грн, згідно Договорів від № ДЗ-04 від 05.10.2018, № ДЗ-07 від 08.05.2019, № ДЗ-09 від 27.05.2019, № ДЗ-10 від 04.06.2019;
- ТОВ "Спецнафта-Трейд" (податковий номер 41472425) ПММ на суму 709 960,50 грн, згідно Договорів № ДЗ-01 від 13.09.2018, № ДЗ-02 від 14.09.2018, № ДЗ-03 від 05.10.2018, № ДЗ-05 від 30.10.2018, № ДЗ-06 від 25.04.2019, № ДЗ-11 від 06.06.2019, №ДЗ-08 від 08.05.2019, № ДЗ-12 від 12.06.2019, № ДЗ-13 від 21.06.2019, № ДЗ-14 від 25.06.2019, № ДЗ-15 від 27.06.2019.
Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територія с. Кам'янське Василівського району включена до розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» з 02.03.2022.
Згідно бухгалтерської довідки № 8 від 31.03.2022 та № 11 від 22.04.2022 підприємством проведено списання активів на суму 1 064 021 грн.
В бухгалтерському обліку відображено наступним проведенням:
Дт 203 "паливо" Кт 28 "товари" на суму 1 064 021 грн.
Дт 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кт 203 "паливо" на суму 1 064 021 грн. Згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
В розумінні пп. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Пунктом 4 НП(С)БО 9 "Запаси", зареєстрованим наказом Міністерства фінансів України 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, визначено, що запасами підприємства вважають активи, які:
- утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Згідно п. 8 П(С)БО 9 "Запаси" придбані (отримані) або виготовлені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.
На кожну дату балансу їх відображають у бухобліку та звітності за найменшою з двох оцінок:
- первісною вартістю;
- чистою вартістю реалізації.
Якщо на дату балансу ціна запасів стала меншою або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, їх відображають за чистою вартістю реалізації (пп. 24, 25 П(С)БО 9).
За допомогою такої процедури підприємство запобігає завищенню оцінки активів (запасів) підприємства, тобто дотримується принципів зазначених у п. 6 р.ІІІ НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868.
У зв'язку неможливістю контролювати запаси і в майбутньому одержувати економічні вигоди ТОВ "Укрєвротрейд ЛТД" проведено списання запасів, які знаходяться на відповідальному зберіганні с.Кам'янське Василівського району Запорізької обл. на тимчасово окупованій території України, шляхом списання з Балансу: "Виробничі запаси" на суму 1 064 021 грн /том ІІІ, а.с. 29/. Правомірність такого рішення та його обґрунтованість судом не оцінюється і не ставилась під сумнів податковими органами.
Коли запаси перестають відповідати критеріям визнання їх активом, оскільки відсутня можливість ними контролювати і в майбутньому одержувати економічні вигоди, у відповідності п. 3 розділу ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», згідно якого фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою), підприємство має право їх списати з балансу. За відсутності контролю над запасами, вони втрачають статус активу.
У відповідності до вимог п. 5.8 Методичних рекомендацій з обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 за № 2, сума уцінки на дату балансу входить до складу інших операційних витрат за Д-том субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" зі зменшенням балансової вартості відповідних запасів: Дт 946 - Кт 20 "Виробничі запаси" інше.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача про те, що ТОВ "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" повинно було здійснювати уцінку ТМЦ через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, та відобразити різниці згідно з п. 139.1 ПК України для коригування фінансового результату до оподаткування на суму 1 064 021 грн.
Списання товарів через створення резерву знецінення призводить до необхідності застосовувати коригування, передбачені п. 139.1 ст. 139 ПК України.
Таким чином, позивачем на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 3 розділу ІІІ НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", п. 4 НП(С)БО 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, в результаті чого підприємством занижено показники рядка 2.1.1 додатка РІ "Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до НП(С)БО" в розмірі 1 064 021 грн та відповідно занижено рядок 03 Декларації з податку на прибуток підприємств "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)" в розмірі 1 064 021 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 12.04.2024 №00048140701 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Крім того, проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкових накладних за перевіряємий період встановлено, що ТОВ "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД", здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних у березні 2022 року та зареєстрованих у грудні 2023 року на загальну суму 1 666 767 грн.
Перелік податкових накладних, виписаних ТОВ "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" у березні 2022 року, зареєстрованих 06.12.2023 з порушенням терміну реєстрації, наведений в таблиці акта перевірки /том ІІІ, а.с. 34, зворотній бік/.
Позивач, вказуючи, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 12.04.2024 №00048170701 є протиправним, оскільки було ухвалене в умовах правової невизначеності для платника податків, звернувся з даним позовом до суду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі свого боку, пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
"Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються".
Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.
Проте, до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У подальшому, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Цими змінами в законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Наведене вище вказує на те, що з 07 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.
Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Обидві зазначені норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб'єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми підпункту 69.1 передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як положення пункту 52-1 передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.
Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 застосовувався під час карантинного мораторію, тоді як підпункт 69.1 застосовувався після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття підпункту 69.1 на той час не виключала необхідності застосування пункту 52-1, якщо існують відповідні умови ("карантинний" мораторій).
Проте, правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27 травня 2022 року.
Так, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Окрім цього, Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В постанові від 6 лютого 2024 року у справа № 160/10740/23 Верховний Суд зазначив наступне: «Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.»
В подальшому Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 вказав, що початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
В означеній вище постанові Верховний Суд виснував, що «механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.
Варто зазначити, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.
При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована».
Також в постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 Верховний Суд з метою забезпечення єдності правозастосування досліджував правове регулювання питання щодо строків реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення таких строків "до" та "після" набрання чинності приписів Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" № 2876-ІX від 12 січня 2023 року (далі - Закон № 2876-ІX), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, з урахуванням пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України (щодо застосування розміру штрафу, актуального на день ухвалення рішення) та статті 58 Конституції України.
До набрання чинності Законом № 2876-ІX процедурні вимоги щодо строків реєстрації податкових накладних визначалися зазначеними вище приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України.
При недотриманні таких строків пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України (також уже процитований) встановлює поступове зростання штрафної ставки - від 10 відсотків (за прострочення до 15 днів) до 50 відсотків (за прострочення понад 365 днів) суми податку на додану вартість, зазначеної в протермінованих податкових накладних або розрахунках коригування.
Таким чином, положення пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Аналізуючи зазначені положення, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 дійшов висновку, що механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 зазначив таке.
Закон № 2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.
Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:
Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).
Другий період - з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;
Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України зворотну дію у часі, Суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):
- коли нові правила пом'якшують відповідальність особи;
- коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:
- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом'якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);
- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);
- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.
Також в означеній вище постанові Верховний Суд указав, що пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні Положення» ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом №2876-ІХ.
Суд установив, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, зафіксовані в акті перевірки, стосуються накладних, граничні строки реєстрації яких припадали до 08 лютого 2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, штрафи, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовуються виключно у разі порушення платником податків строків реєстрації, установлених п. 89 цього підрозділу, тобто щодо податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023 року.
Натомість, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, складених до 15.01.2023 включно, підлягають застосуванню відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, який на час перевірки та на час прийняття спірного рішення був чинним і не зміненим.
Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених у період до набрання чинності Законом № 2876-ІХ, відповідає приписам податкового законодавства та вимогам п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
В той же час посилання позивача на продовження дії мораторію, встановленого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, суд вважає необґрунтованими.
Після набрання чинності Законом № 2260-ІХ з 27.05.2022 в податковому законодавстві чітко передбачено, що, вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період карантину або воєнного стану не застосовуються (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Верховний Суд у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23 прямо зазначив, що дія пункту 52-1 під час воєнного стану фактично припинена, і платники податків не могли мати правомірних очікувань щодо продовження його застосування після 27.05.2022.
Отже, на момент вчинення та на момент виявлення порушення мораторій не діяв, що виключає можливість звільнення позивача від відповідальності.
Отже, суд дійшов висновку, що до позивача правомірно застосовано відповідальність відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, та з урахуванням положень підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що передбачають застосування відповідальності за результатами перевірок без урахування мораторію.
Зміст зазначених положень узгоджується з наведеними правовими висновками Верховного Суду.
Таким чином суд, враховуючи правильність застосування контролюючим органом норм п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, припинення дії мораторію з 27.05.2022, факт встановленого порушення строків реєстрації податкових накладних, відсутність юридично значущих помилок у розрахунку штрафу, правові позиції Верховного Суду, зокрема постанову від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №00048170701 є законним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень відповідача, а підстав для його визнання протиправним та скасування не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних рішень, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
У цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОТРЕЙД ЛТД" (проспект Лесі України 35-Б м.Крмеменчук Полтавської області ЄДРПОУ 39341757) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 44057192).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.03.2026.
Головуючий суддя І.С. Шевяков