Справа № 495/1557/26
26 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, третя особа: ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:
- визнати дії державного виконавця Балінського Богдана Вікторовича у межах виконавчого провадження № 72086480 протиправними;
- зобов'язати відповідача надати офіційний письмовий розрахунок заборгованості з помісячною деталізацією;
- заборонити вчинення будь-яких заходів примусового виконання до завершення судового розгляду.
Одночасно з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявник просить:
- заборонити Білгород-Дністровському відділу державної виконавчої служби, а також державному виконавцю Балінському Богдану Вікторовичу вчиняти будь-які виконавчі дії у межах виконавчого провадження № 72086480 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч.4 ст.152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З матеріалів позову вбачається, що позивач до поданої заяви про забезпечення позову не додав документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, заява про забезпечення позову не містить жодного належного обґрунтування необхідності забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб.
Також, суд встановив, що заява про забезпечення позову надійшла до суду в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до ч.7-8 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.10 ст.44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З урахуванням зазначеного, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом або в паперовій формі з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
Тотожні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 367/1072/18, від 04.07.2019 року у справі № 160/3339/19, від 12.09.2019 року у справі № 160/2582/19, від 03.12.2019 року у справі № 640/16601/19, від 20.01.2020 року у справі № 120/3037/19-а, від 22.10.2020 року у справі № 855/67/20 тощо.
Таким чином, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає обов'язкове використання власного кваліфікованого електронного підпису.
За таких обставин, альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи.
Суд зазначає, що вказані обмеження є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Тотожні за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 року у справі № 380/21351/24.
При цьому, подана заява про забезпечення позову надійшла до суду в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису через електронну пошту, що свідчить про використання заявником способу звернення, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Згідно з ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що заяву позивача про забезпечення позову необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст.18, 44, 150, 151, 152, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко