Справа № 420/6492/26
26 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
09 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Одеська обласна державна адміністрація, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Одеська міська військова адміністрація, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним внесення запису «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву» до військово-облікових даних ОСОБА_1 у реєстрі Оберіг та Резерв +;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військово-облікових даних ОСОБА_1 в тому числі реєстрів Оберіг та Резерв+ відомості та записи - «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву».
Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Одеську обласну державну адміністрацію, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Одеську міську військову адміністрацію, із зазначенням про її залучення на стороні позивача або відповідача, а також обґрунтуванням яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаної особи або уточнити коло учасників справи та надати відповідні уточнення до позовної заяви.
20 березня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою, в якій позивач уточнив коло учасників справи та визначив у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генеральний штаб Збройних Сил України та Міністерство оборони України.
Представник позивача, зазначив, що аналіз приписів ЦПК України дає підстави до висновку, що залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог має здебільшого інформаційний характер та не вимагає обов'язкової активної їх участі оскільки вимог до таких осіб не заявлено.
Представник позивача вказує, що відповідно до приписів ст.ст.169, 160, 161 КАС України на стадії відкриття провадження, суд лише формально перевіряє дотримання певних вимог що пред'являються до форми заяви, її оформлення та оформлення доданих документів, визначених ст.ст.175, 177 ЦПК України. При цьому, як зазначає представник позивача, на цій стадії суд не може надавати оцінку обставинам справи, змісту позовних вимог, доказам.
Представник позивача вказує, що згідно з п.4 ч.1 ст.264 ЦПК України, наявність підстав для відмови в задоволенні вимог чи для задоволення вимог суд вирішує лише під час ухвалення рішення.
В заяві про усунення недоліків вказано, що на стадії відкриття провадження суд не може встановлювати чи доведено позивачем необхідність залучення інших учасників справи - третіх осіб.
З посиланням на ч.1 ст.189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів;5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
На підставі вищенаведеного, представник позивача доходить висновку, що зазначення судом, про те, що «позивачу необхідно уточнити коло учасників процесу шляхом надання уточненої позовної заяви або обґрунтованої заяви щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб» є передчасним, оскільки остаточне визначення складу учасників судового процесу має відбуватись на наступній стадії розгляду справи у підготовчому провадженні.
Обґрунтовуючи залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, представник позивача зазначає, що Генеральний штаб ЗСУ є розпорядником реєстру Оберіг, а Міністерство оборони України, держатель реєстру Оберіг до якого протиправно внесено відомості та які підлягають вилученню.
Дослідивши пояснення представника позивача наведені у заяві про усунення недоліків та в уточненій позовній заяві, суд зазначає таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі №572/3632/15-ц (провадження № 61-9722св21), третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), а не є його стороною. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу.
Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов'язують її з однією із сторін у процесі.
Процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. При цьому суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53, частини сьомої статті 290 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №753/7478/18).
Отже, при незалученні до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, скасування рішення суду можливе лише у виняткових випадках, оскільки такі особи не є суб'єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов'язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов'язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред'явлення до них регресного позову. Однак частина перша статті 352 ЦПК України вказує на випадок, коли своїм рішенням суд вирішив питання про їх права та обов'язки, а не вирішить у майбутньому. У зв'язку з цим важливо розмежовувати випадки, коли рішення суду порушує права осіб і коли рішення суду може зачіпати права таких осіб.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22 (провадження № 61-6794св23).
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження№ 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Суд зазначає, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки третьої особи, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2023 року у справі № 811/1867/18, від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17.
На обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третіх осіб представник позивача посилається на те, що Генеральний штаб Збройних Сил України є розпорядником реєстру «Оберіг», а Міністерство оборони України - його держателем, до якого, на думку позивача, протиправно внесено відомості, що підлягають вилученню.
Однак такі доводи є формальними та самі по собі не свідчать про наявність правових підстав для залучення зазначених суб'єктів до участі у справі як третіх осіб.
Позивачем не обґрунтовано та не доведено, яким саме чином можливе рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси чи обов'язки Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, що є визначальною та обов'язковою умовою для їх залучення до участі у справі як третіх осіб.
За таких обставин наведені позивачем твердження не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування необхідності залучення третіх осіб.
Крім цього, суд відхиляє посилання представника позивача на положення Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відповідно до ч.1 ст.1 КАС України, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах здійснюється відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ч. 2, 4-5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі
Із аналізу наведених положень слідує, що необхідною умовою залучення до участі у справі третіх осіб є обставини, які свідчать про те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні запису «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву» до військово-облікових даних ОСОБА_1 у реєстрах Оберіг та «Резерв +».
За таких обставин, суд доходить висновку про відому у залученні до участі у справі в якості осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 25 січня 2024 року у справі №320/14843/23, суддя доходить висновку щодо можливості відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, у суду відсутні.
Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін або у спрощеному провадженні із повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у заявах сторін по суті.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник позивача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання по суті носить загальний характер.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у спрощеному позовному проваджені із повідомленням (викликом) сторін з мотивів, наведених представником позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін необхідно відмовити.
З урахуванням положень ч. 2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає, що ця справа є справою незначної складності відповідно до ч.6 ст.12 КАС України та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Керуючись ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-258, 260-262 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України - відмовити.
В задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі.
Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачам.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зазначити сторонам, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/, додаткові засоби зв'язку: телефон: 048-770-10-29, електрона пошта: d.babenko@adm.od.court.gov.ua; inbox@adm.od.court.gov.ua.
Копію ухвали направити сторонам, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО