27 березня 2026 р. № 400/11115/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) пенсії у сумі 149 661,45 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснити виплату ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму невиплаченої пенсії у розмірі 149 661,45 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є вдовою військового пенсіонера ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 відповідач нарахував йому 149 661,45 грн пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 400/13610/21.
У 6-місячний строк з дати смерті ОСОБА_2 позивач звернулася до відповідача із заявою з питання виплати недоотриманої пенсії, на яку відповідач листом від 04.08.2025 повідомив про відсутність підстав для отримання позивачем боргу, нарахованого померлому на виконання рішення суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи про пропуск строку звернення із заявою.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримував пенсію, призначену за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Виплата пенсія припинена у зв'язку із смертю пенсіонера.
Зазначені обставини підтверджуються копіями листів відповідача від 08.09.2022 та визнаються сторонами.
За життя ОСОБА_2 відповідач, виконуючи рішення Миколаївського окружного адміністративного від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21, нарахував, але не виплатив ОСОБА_2 149 661,45 грн пенсії за період з січня 2018 року до серпня 2022 року, що підтверджується листом відповідача від 08.09.2022.
20.07.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй недоотриману пенсію ОСОБА_2 на виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21.
На звернення позивача від 20.07.2025, які відбулося в межах 6 місяців з дати смерті ОСОБА_2 , відповідач листом від 04.08.2025 повідомив про відсутність підстав для виплати недоотриманої пенсії та наголошено на приписах статті 61 Закону № 2262.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.
Нарахована ОСОБА_2 пенсія, на виконання рішення суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21, підлягала до виплати йому відповідачем, але не була виплачена.
Стаття 61 Закону № 2262 передбачає, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Як свідчить зміст листа відповідача від 04.08.2025, єдиною підставою для невиплати позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 був пропуск встановленого строку звернення із заявою. Зокрема, відповідач вказує на те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, а право на пенсію не входить до складу спадщини. Будь-яких інших підстав для невиплати позивачу спірної суми відповідач у листі від 04.08.2025 не навів. За такого суд вважає, що форма і зміст звернення позивачем були дотримані.
Нарахована ОСОБА_2 пенсія на виконання рішення суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21 залишилися недоотриманою ОСОБА_2 через його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому позивач, як дружина ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону № 2262 має право на одержання недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджується обставина проживання позивача з ОСОБА_2 на момент його смерті. Зареєстроване місце проживання позивача згідно з копією її паспорта збігається із зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 .
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у виді зокрема пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб. У разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Зазначений висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізували своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримали таку виплату й оскаржують прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Також Верховний Суд вважає, що такий спір стосується оскарження рішення та дій управління Пенсійного фонду України як суб'єкта владних повноважень, що наділений владними управлінськими функціями щодо члена сім'ї померлого, якому (померлому) нарахована, але не виплачена пенсійним органом пенсія.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що після смерті ОСОБА_2 залишилася недоотримана пенсія, яка всупереч статті 61 Закону № 2262 протиправно не була виплачена позивачу як дружині ОСОБА_2 , яка проживала з ним на момент смерті.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити.
Судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які виразились у відмові виплатити ОСОБА_1 пенсії у сумі 149 661,45 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснити виплату ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії у розмірі 149 661,45 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 400/13610/21 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна