27 березня 2026 р. № 400/5842/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального районного суду м. Миколаєва, вул. Захисників Миколаєва, 41/12,м. Миколаїв,54020, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування наказу від 23.03.2024 №63-ос/2 в частині, наказу від 13.05.2024 №123-о/с в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Центрального районного суду м. Миколаєва (далі - відповідач 1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 2) та просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2024 року № 63-ос/2 "Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024р." в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на 2024 рік з 25.01.2024 ОСОБА_1 , начальнику відділу обробки кореспонденції та автоматизованого документообігу суду на рівні - 16 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 25.01.2024, становить 08 роки 08 місяць 14 днів;
-визнати протиправним та скасувати наказ Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2024 року № 123-о/с в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 , начальнику відділу обробки кореспонденції та автоматизованого документообігу суду на рівні - 18 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 13.05.2024, становить 09 роки 00 місяць 01 днів;
-зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" на підставі наказу № 98-о/с від 15.05.2023, яким було встановлено розмір надбавки за вислугу років на державній службі 24 відсотків посадового окладу, а також врахувати, що станом на 13.05.2024 стаж державної служби становив 09 роки 00 місяць 01 днів, що є підставою нарахування 27 відсотків посадового окладу.
На обгрунтування позовних вимог зазначає, що при розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі відповідачем було безпідставно застосовано норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та винесено наказ від 26.03.2024 № 63-о/с/2 "Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям Центрального районного суду м. Миколаєва на 2024 рік", яким позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік у розмірі 16 відсотків посадового окладу, при тому, що вислуга років позивача на державній службі становить 08 років 08 місяців 14 днів.
Відповідач 2 надав до суду відзив, у якому вимоги не визнав та зазначив, що у 2024 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлювалась на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Це відповідає вимогам Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Позивач подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач переведена на посаду начальника відділу обробки креспонденції та автоматизованого документообігу Центрального районного суду м. Миколаєва 15.11.2021.
Згідно з наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 № 98-о/д, позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 24% за стаж понад 8 років.
Відповідно до наказу Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 № 63-ос/2, позивачу встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 16% як такій, що має стаж державної служби 08 років 08 місяців 14 днів.
Згідно із наказом Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2024 № 123-о/с позивачу встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 18 відсотків як такій, що має стаж державної служби 09 років 00 місяців 01 день.
Тобто, при розрахунку надбавки відповідачем були застосовані приписи Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік", у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
З вказаним наказом позивач не погодилась та звернулась до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402).
Згідно з частиною першою статті 150 Закону № 1402 призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон України "Про державну службу" № 889-VIII (далі - Закон № 889).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889, державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 889, стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до статті 52 Закону № 889 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Водночас 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі - Закон № 3460), у пункті 10 розділу Прикінцеві положення якого законодавець визначив, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.
Згідно з пунктом 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460, у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Норми Закону № 889 щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
У цій справі судом встановлено, що оскаржуваним наказом, прийнятим на виконання наведених положень Закону № 3460, позивачу з 25.01.2024 на 2024 рік визначено виплату надбавки за вислугу років на державній службі у розмірі 16 % посадового окладу, виходячи зі стажу державної служби 08 років 08 місяців 14 днів, та в подальшому - 18 %, виходячи зі стажу 09 років 00 місяців 01 день, тобто з розрахунку 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу.
Суд вказує, що Велика палату Верховного Суду розглянула 19.02.2025 справу № 240/7215/24 як зразкову, предметом спору якої було встановлення надбавки за вислугу років на державній службі в 2024 році.
За наслідками розгляду справи № 240/7215/24 Верховним Судом зроблено такі висновки:
(…)100. Втім Велика Палата Верховного Суду наголошує, що саме лише зменшення граничного розміру надбавки державним службовцям за вислугу років не обов'язково свідчить про звуження соціальних прав і гарантій працівника, зокрема, його права на належний рівень оплати праці.
101. Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії, а саме: підвищити посадові оклади, оскільки відповідна надбавка є лише окремою складовою грошового забезпечення державного службовця, грошовий вираз якої безпосередньо залежить від розміру його посадового окладу.(…)
(…)123. Отже, зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема, виконанням програми Європейського Союзу "Ukraine Facility Plan".
124. Такі зміни, як уже зазначалося, не пов'язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв'язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором.
125. Отже, зміни, введені законодавцем, щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі не були довільними та свавільними, адже зазначені зміни були елементами такого тривалого процесу, як реформа оплати праці державних службовців, яка заздалегідь оголошена державою та поступово нею впроваджена. Ці зміни носили системний характер і зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, тому ці зміни мали зрозумілу легітимну мету - підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії державних службовців, покращення статусу державного службовця загалом.(…)
149. Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
150. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.(…)
151. У контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових справ, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, є такі:
- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;
- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX;
- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Суд при розгляді даної справи враховує, що ця справа є типовою справою по відношенню до вказаної вище зразкової справи № 240/7215/24 (пункти 21, 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24, та чинності пункту 12 розділу Прикінцеві положення Закону № 3460, який не визнаний неконституційним у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.
Оскільки відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд до спірних правовідносин у цій справі повинен ураховувати висновки щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24, то позовні вимоги, заявлені позивачем у цій справі не підлягають задоволенню.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову, в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна