справа №380/19022/24
про прийняття звіту про виконання судового рішення
27 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/19022/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії на її особистий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії на її особистий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 380/19022/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 - без змін.
Представник позивача 10.02.2026 (вх. № 10328) подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24.
Ухвалою від 18.02.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 задоволено повністю та зобов'язано Головне управління Пенсійного України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання судового рішення від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24.
Відповідач 18.03.2026 (вх. № 22074) подав звіт про виконання судового рішення.
Розгляд звіту про виконання рішення суду, з урахуванням вимог частини 1 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проведено в порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про прийняття звіту від 02.01.2026 про виконання судового рішення, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4, 7 статті 13 Закону № 1402-VIII визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема присвячена Рекомендація № Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права», обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконання та невиконання судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Hornsby v. Greece» («Горнсбі проти Греції», заява № 18357/91, п.40) підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Пунктом 6 частини 2 статті 382-2 КАС України передбачено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Згідно з частинами 1-2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області додало до звіту про виконання судового рішення від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24: запит до АТ КБ «ПриватБанк» від 01.04.2025 № 13005401-8/45448 про необхідність підтвердження дійсності поточного рахунку № НОМЕР_1 та можливість зарахування на нього коштів пенсії ОСОБА_1 ; відповідь АТ «ПриватБанк» від 09.04.2025 № 20.1.0.0.0/7-250409/79814 з відмовою надати запитувану інформацію у зв'язку з тим, що така є конфіденційною; копії платіжних доручень про повернення пенсії у зв'язку з «відсутністю активного пенсійного рахунку клієнта» від 12.01.2023 та від 24.02.2026.
З огляду на наведене, як вважає суд, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не відмовляється від виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 та вчиняє активні дії для його повного виконання.
Позивач не надав до суду доказів протиправності дій АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення пенсійних виплат, перерахованих Головним управлінням ПФУ у Львівській області, у зв'язку із тією причиною, що «відсутній активний пенсійний рахунок клієнта».
Ба більше, від позивача не надходило і заяви щодо неповноти виконання судового рішення від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 чи заперечень щодо поданого відповідачем звіту.
ГУ ПФУ у Львівській області навело обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та заходи, які вживалися ним для виконання такого рішення, які, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Разом із цим, з наявних матеріалів суд не вбачає вжиття позивачем всіх можливих та необхідних заходів для отримання сум пенсії на рахунок у банку.
Фактично рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 не виконано у повному обсязі через бездіяльність позивача щодо відкриття належного рахунку у банку.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе прийняти звіт ГУ ПФУ у Львівській області про виконання судового рішення від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 380/19022/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити ді, - прийняти.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Хома О. П.