27 березня 2026 рокусправа № 380/8347/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гавдик З.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» звернулося до Львівського окружного адміністративного із адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2025 № UA209000/2025/100127/2;
- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2025 № UA209230/2025/000820.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларацій, 19.03.2025 винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100127/2, згідно якого митний орган визначив митну вартість товару із застосуванням методу: 2) другорядний, ґ) резервний. Також, Львівською митницею була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2025 № UA209230/2025/000820. В даній картці відмови митний орган зазначив, що для митного оформлення товару необхідне подання нової МД (тобто з урахуванням наявності рішення про коригування митної вартості 19.03.2025 № UA209000/2025/100127/2). Вважає такі рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України щодо порядку визначення митної вартості товару. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України документів розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребування додаткових документів за частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Однак, відповідач безпідставно їх не врахував у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що до митного оформлення декларантом подано митну №25UA209230024949U0 та наступні товаросупровідні документи: пакувальний лист FVEW/25/144 від 17.03.2025 року; пакувальний лист FVEW/25/145 від 17.03.2025 року; пакувальний лист FVEW/25/146 від 17.03.2025 року; рахунок-фактура FVEW/25/144 від 17.03.2025 року; рахунок-фактура FVEW/25/145 від 17.03.2025 року; рахунок-фактура FVEW/25/146 від 17.03.2025 року; автотранспортна накладна від 17.03.2025 року; декларацію сертифікат з перевезення товару PL/MF/AU 0169603 від 17.03.2025 року;- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №325-001805 від 17.03.2025 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 17.03.2025 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 23.08.2011 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 04.04.2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 31.12.2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 29.11.2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №5 від 25.09.2014 року; зовнішньоекономічний договір №4/07/2011 від 01.07.2011 року; договір про надання послуг митного брокера №1 від 01.06.2021 року; договір-заявка №325-001805 від 12.03.2025 року.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:- згідно інформації, яка наведена у інвойсах від 17.03.2025 №FVEW/25144, №FVEW/25145, №FVEW/25146, по даній зовнішньоекономічній операції передбачена 100 % передплата за товар, який ввозиться на митну територію України.
Проте документ, який свідчить про банківський платіжний факт оплати товару та виконання умов договору, декларантом не надано митному органу.
- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 340 км, а вартість 35305 грн - що становить 103,84 грн/км, відстань по території України 61 км, а вартість 11769 грн - що становить 192,93 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об'єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 12.03.2025 № 325 001805 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.
- згідно наданої до митного контролю CMR від 17.03.2025 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE KOTYK YUSTYNA, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 17.03.2025 № 325-001805, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, відвантаження товару здійснюється згідно що Замовлення Покупця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди;
- відповідно до вимог п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, що поставка товару здійснюється зі складу Продавця. Перевезення товару здійснюється тран зафрахтовано Покупцем. Витрати на транспортування та страхування несе Покупець. Разом з тим до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені Покупцем по страхування вантажу, що призвело до невірного розрахунку митної вартості товару;
- відповідно до вимог п. 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, що разом з товаром Продавець надає Покупцю наступні документи, у тому числі сертифікат якості. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 09.05.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Судом встановлені наступні обставини:
19.03.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100127/2, в якому зазначено:
« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:- згідно інформації , яка наведена у інвойсах від 17.03.2025 № FVEW/25144, № FVEW/25145, № FVEW/25146, по даній зовнішньоекономічній операції передбачена 100 % передплата за товар, який ввозиться на митну територію України. Проте банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати товару та виконання умов договору, декларантом не надано митному органу; - розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 340 км, а вартість 35305 грн. - що становить 103,84 грн/км, відстань по території України 61 км, а вартість 11769 грн. - що становить 192,93 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об'єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 12.03.2025 № 325-001805 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.- згідно наданої до митного контролю CMR від 17.03.2025 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE KOTYK YUSTYNA, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 12.03.2025 № 325-001805, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, що відвантаження товару здійснюється згідно Замовлення Покупця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди;- відповідно до вимог п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, що поставка товару здійснюється зі складу Продавця. Перевезення товару здійснюється транспортним підприємством яке зафрахтовано Покупцем. Витрати на транспортування та страхування несе Покупець . Разом з тим до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені Покупцем по страхування вантажу, що призвело до невірного розрахунку митної вартості товару;- відповідно до вимог п. 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 № 04/07/2011 визначено, що разом з товаром Продавець надає Покупцю наступні документи, у тому числі сертифікат якості. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом додатково надано наступні додаткові документи: Проформи-інвойс;---- Банківський платіжний документ; Видаткову накладну; Копії митної декларації країни відправлення; Витяг з мережі Інтернет; Прайс-лист. Разом з тим інших документів , які спростовують решту виявлених розбіжностей, декларантом на вимогу митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 2 слугувала мд № UA401020/2025/010591 від 12.03.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (- косметичні вироби для догляду за шкірою не в аерозольній упаковці не містить озоноруйнуючих речовин:Eveline Cosmetics) становить 17.02 дол. США/кг;- товару № 7 слугувала мд № UA209230/2024/090496 від 28.09.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (- косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями Eveline Cosmetics) становить 17.01 дол. США/кг; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
Також, відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/000820.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 49 МК України (в редакції на час спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України:
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України:
1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ст. 55 МК України:
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Згідно із ст. 57 МК України:
1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України:
2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно із ст. 64 МК України:
1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта», як покупцем 01.07.2011 укладено контракт № 4/07/2011 з наступними змінами та доповненнями з компанією Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o., як продавцем, відповідно до п. 1.1. якого в редакції додатку № 5 від 25.09.2012 продавець зобов'язується продавати покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (INCOTERMS 2000) свої косметичні вироби, а покупець зобов'язується прийняти, вивезти з території польщі та оплатити на умовах контракту відповідні косметичні вироби, надалі товар.
19.03.2025 для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 позивачем до Відділу митного оформлення «Муроване» митного поста «Львів - Північний» була подана ВМД за № 25UA209230024949U0 на 8 видів товарів:
1) косметичні препарати для макіяжу очей: туші для вій, контурні олівці для брів, олівці для очей, коректори для брів, тіні підводка, сиворотка для вій (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304200000); 2) косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, засоби для шкіри навколо очей, консилери, харлайтери (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304990000); 3) косметичні препарати для депіляції: креми (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307900000); 4) косметичні препарати для вмивання і душу: гелі, пінки, пасти (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3401300000); 5) косметичні препарати для і після гоління: гелі, бальзами (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3307100000); 6) косметичні препарати для макіяжу губ: блиски, губні помади, олівці, бальзами для губ (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304100000); 7) косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304300000); 8) косметичні препарати для макіяжу обличчя: компактні пудри, палетки для контурування (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3304910000) в асортименті згідно інвойсів № FVEW/25/144 від 17.03.2025, № FVEW/25/145 від 17.03.2025 та № FVEW/25/146 від 17.03.2025 із загальною заявленою вартістю 216 189,33 доларів США та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
При поданні 19.03.2025 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.
Під час митного оформлення 19.03.2025 від митного органу декларантом товариства було отримано вимогу наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (27)».
19.03.2025 на вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: 1) прайс-листи виробника товару б/н від 17.03.2025 з повідомленням від позивача про те, що товариство інших документів надати немає можливості і просить визначити митну вартість товару згідно наданих документів.
19.03.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100127/2 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/000820 по ВМД № 25UA209230024949U0 від 19.03.2025.
Щодо твердження відповідача, що згідно інформації, яка наведена у інвойсах від 17.03.2025 № FVEW/25144, № FVEW/25145, № FVEW/25146, по даній зовнішньоекономічній операції передбачена 100 % передплата за товар , який ввозиться на митну територію України, проте банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати товару та виконання умов договору, декларантом не надано митному органу.
В інвойсах № FVEW/25/144 від 17.03.2025, FVEW/25/145 від 17.03.2025 та FVEW/25/146 від 17.03.2025 в графі «Спосіб оплати» зазначено «Передоплата», а також зазначено номери замовлень № ZMEW/25/0132 та № ZMUA/25/0041 від 12.03.2025.
Пунктом 5.3. контракту №4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено: «Покупець перераховує грошові кошти протягом 30 днів з моменту оформлення документів у валюті контракту шляхом безготівкового розрахунку, на валютний рахунок Продавця».
Банківський платіжний документ Swift б/н від 14.03.2025, яким зазначено про оплату товару згідно контракту №4/07/2011 від 01.07.2011 (проформи на оплату № ZMEW/25/0132 та № ZMUA/25/0041 від 12.03.2025), був наданий митному органу 19.03.2025 разом з ВМД 25UA209230024949U0, про що свідчить відповідна відмітка в гр. 44 митної декларації (код 3002).
Банківський платіжний документ платіжна інструкція в іноземній валюті № 541 від 14.03.2025, яким зазначено про оплату товару згідно контракту №4/07/2011 від 01.07.2011 (проформи на оплату № ZMEW/25/0132 та № ZMUA/25/0041 від 12.03.2025), був наданий митному органу 19.03.2025 разом з ВМД 25UA209230024949U0, про що свідчить відповідна відмітка в гр. 44 митної декларації (код 3002).
Вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено про необхідність додаткового надання банківського платіжного документу, який підтверджує факт оплати товару, а випуск всіх 8 товарів 19.03.2025 проведено митним органом з урахуванням саме банківських платіжних документів Swift б/н від 14.03.2025 та платіжної інструкції в іноземній валюті № 541 від 14.03.2025.
Щодо безпідставного твердження відповідача, що розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу, не відповідає вимогам п. 49 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 в частині калькулювання собівартості перевезень, таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 12.03.2025 № 325-001805 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.
При проведенні митних формальностей відповідач зобов'язаний застосовувати норми Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», згідно якого калькуляція транспортних витрат, що містить розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, подається митному органу якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу особи, яка ввозить товар.
Позивач не здійснював перевезення товарів з використанням власного транспорту, а скористався послугами експедитора ФОП ОСОБА_1 згідно договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 325 001805 від 12.03.2025.
З наданих відповідачу транспортних документів у повному обсязі чітко вбачається інформація про вартість понесених позивачем транспортних витрат до кордону України.
Вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено про формування рахунку на оплату № 325-001805 від 17.03.2025 з порушенням принципів пропорційного розподілу транспортних витрат, а випуск усіх 8 товарних позицій проведено митним органом 19.03.2025 саме з урахуванням рахунку № 325-001805 від 17.03.2025.
Щодо твердження відповідача про зазначення у CMR від 29.11.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE KOTYK YUSTYNA, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок фактуру про транспортні витрати № 325-001805 виконавцем по доставці товару являється від 17.03.2025, згідно якої Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , проте будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався , що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Згідно ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з перевезенням вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; здійснюють розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
В поданих митному органу CMR від 29.11.2024 б/н у графах 16 та 23 «Перевізник» проставлено печатку перевізника ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_3 ) з якою експедитор ФОП ОСОБА_1 уклала від свого імені договір перевезення вантажу на виконання договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № З25-001805 від 12.03.2025.
Пунктом 1. договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № З25-001805 від 12.03.2025 зазначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між «Замовником» і «Експедитором» має силу договору на разове перевезення.
Договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № № З25-001805 від 12.03.2025 (код 4301 графи 44 МД), довідка про транспортні витрати б/н від 17.03.2025 (код 3007 графи 44 МД) та рахунок на оплату № № З25-001805 від 17.03.2025 на оплату транспортно-експедиційних послуг (код 3004 графи 44 МД), з яких митним органом визначена транспортна складова митної вартості всіх 8 товарів що ввозилися, були надані митному органу 19.03.2025 разом з ВМД № 25UA209230024949U0.
Окрім того вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено про необхідність надання договору доручення чи іншого посередницького договору між перевізником ОСОБА_2 та експедитором ФОП ОСОБА_1 , а випуск всіх 8 товарів 19.03.2025 проведено митним органом без надання таких документів.
Щодо твердження відповідача, що відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 №4/07/2011 визначено що, відвантаження товару здійснюється згідно Замовлення Покупця, проте даний документ декларантом не надано митному органу.
Пунктом 2.1. контракту №4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено: «В рамках узгодженої основи поставки Продавець зобов'язується оформити наступні документи: рахунок фактуру, пакувальний лист і документи, перераховані в п. 2.6. Відвантаження товару здійснюється за замовленням Покупця. Кожне замовлення буде узгоджено з Продавцем по телефону, факсу або електронною поштою. Продавець зобов'язаний підтвердити Покупцеві готовність до відвантаження товару по телефону, факсу або електронною поштою».
Інвойс-проформи на оплату № ZMEW/25/0132 та № ZMUA/25/0041 від 12.03.2025, які є замовленнями покупця, були надані митному органу 19.03.2025 разом з ВМД 25UA209230024949U0, про що свідчать відповідні відмітки в гр. 44 митної декларації (код 0325).
Вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено про необхідність надання такого документу як Замовлення Покупця, а випуск всіх 8 товарів 19.03.2025 проведено митним органом без надання таких документів.
Щодо твердження відповідача, що до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені Покупцем по страхуванню вантажу, що призвело до невірного розрахунку митної вартості товару.
На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем надано наступні документи: 1) документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) б/н від 17.03.2025 на загальну суму 47 474,00 грн. із зазначенням транспортних витрат до кордону України в сумі 35 305,00 грн., що включається до митної вартості; 2) договір (контракт) про перевезення (договір-заявка) № № 325-001805 від 12.03.2025 на загальну суму 47 474,00 грн. 3) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № № 325-001805 від 17.03.2025 на загальну суму 47 474,00 грн. із зазначенням транспортних витрат до кордону України в сумі 35 305,00 грн., що включається до митної вартості.
Довідкою про транспортні витрати б/н від 17.03.2025 однозначно вказано, що страхування вантажу не проводилося.
З даних документів у повному обсязі чітко вбачається інформація про вартість понесених позивачем транспортних витрат до кордону України.
Окрім того, вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено, що до розрахунку митної вартості декларантом не враховано витрати понесені Покупцем по страхування вантажу, а випуск усіх 8 товарних позицій проведено митним органом 19.03.2025 з урахуванням наданої декларантом довідки про транспортні витрати б/н від 17.03.2025, якою вказано, що страхування вантажу не проводилося.
Щодо безпідставного твердження відповідача про ненадання митному органу сертифіката якості товару.
Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З огляду, що ст. 53 Митного кодексу України не передбачено подання сертифікату якості товару, як документу, що підтверджує митну вартість товару, безпідставним є твердження відповідача, що неподання такого документу митному органу може слугувати законною підставою для коригування митної вартості товару.
Вимогою митного органу від 19.03.2025 не зазначено про необхідність надання сертифікату якості товару, а випуск всіх 8 товарів 19.03.2025 проведено митним органом без надання такого документу.
Також в оскаржуваному рішенні відповідачем не викладено висновки, з яких при визначенні митної вартості ним не взято до уваги надані позивачем додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника товару; проформи інвойси; митні декларації країни відправлення; банківські платіжні документи; бухгалтерські документи та витяги з мережі Інтернет з ціновою інформацією про товари.
Прайс-лист компанії Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Z o.o. містить актуальну інформацію про вартість виробленої нею товарів станом на 17.03.2025.
Прайс-лист завірений підписом посадової особи компанії, відтиском штампу компанії; може бути наданий будь-якому покупцю, оскільки не містять посилання на те, кому він адресований та на яких умовах буде здійснена поставка товару, а тому мав бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки товару як належний і допустимий доказ вартості ввезених позивачем товарів на дату поставки.
Інвойси-проформи на оплату № ZMEW/25/0132 від 12.03.2025 та № ZMUA/25/0041 від 12.03.2025, які містять посилання на контракт № 4/07/2011 від 01.07.2011р. та які зазначені в інвойсах № FVEW/25/144, FVEW/25/145 та FVEW/25/146 від 17.032025 як замовлення, повністю узгоджується з платіжним документом Swift б/н від 14.03.2025 та платіжною інструкцією № 541 від 14.03.2025, що підтверджує оплачену вартість товару, є належними і допустимими доказами визначеної за першим методом митної вартості ввезених позивачем товарів.
Копії експортних ВМД країни відправлення № 24PL445010001XАОВ0, 24PL445010001XАТВ6, та 24PL445010001XAGB9 від 17.03.2025, які повністю узгоджується з фактурною вартістю ввезеного позивачем товару, також є належними і допустимими доказами визначеної за першим методом митної вартості ввезених позивачем товарів
Окрім того, належними і допустимими доказами визначеної за першим методом митної вартості ввезених позивачем товарів є копії видаткових накладних № 311 від 06.02.2025 та № 469 від 20.02.2025, які містять відомості про відпускну вартість вже розмитненого товару.
Позивач також спростовує посилання відповідачем в спірному рішенні про коригування митної вартості, як на джерело інформації для коригування митної вартості МД №UA401020/2025/010591 від 12.03.2025, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів 2б (ст. 60 МК України), оскільки в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів жодних пояснень щодо обсягів партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Суд встановив, що позивачем було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, які ідентифікували товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 МК України.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в Постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625), наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення митного органу про витребування у позивача додаткових документів не містить посилання на підстави встановлені законом, не містить вказівки на конкретні документи, які викликали сумніви, і які повинні бути надані для їх усунення. Так митний орган не зазначає у повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; не вказує, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд констатує, що аналіз змісту документів, наданих позивачем для підтвердження митної вартості засвідчує, що вони не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак у митного органу не могло бути об'єктивних підстав для обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості за основним методом.
По суті, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально, зокрема, і щодо оплати за транспортування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зазначає, що митним органом не було вказано жодних даних щодо МД UA401020/2025/010591 від 12.03.2025, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. У спірних рішеннях, відповідач не надав жодних обґрунтувань щодо джерела інформації, чому ним обрано саме цю митну декларацію.
Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).
Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи і в тому числі товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Крім того, у різний спосіб оцінюючи одні і ті ж факти та документи, відповідач вводить позивача у правову невизначеність.
На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів. Щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.
В графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість 1 кг. ввезеного товару, або із посиланням на те, що «коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Натомість, оскаржувані рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митними деклараціями-джерелами коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач, зокрема, що це товар тієї ж торговельної марки, або виготовлений тим же виробником.
Львівська митниця не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та чи справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно спірне рішення про коригування митної вартості товарів 19.03.2025 № UA209000/2025/100127/2 та сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/000820 є протиправним та підлягають скасуванню.
Також, суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (81122, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Кам'янопіль, вул. Старе село, буд. 29; код ЄДРПОУ 34814094) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 19.03.2025 № UA209000/2025/100127/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.03.2025 № UA209230/2025/000820.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віта» (81122, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Кам'янопіль, вул. Старе село, буд. 29; код ЄДРПОУ 34814094) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (Код ЄДРПОУ ВП: 43971343) судовий збір в розмірі 12895,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович