справа № 380/13105/25
26 березня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Спецуправління" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного піжприємства "Львіввугілля" ЄДРПОУ 32323256, місцезнаходження: 80100, Львівська область м. Червоноград, вул. Промислова, 11 (далі позивач) в особі відокремленого підрозділу "Спецуправління" до Головного управління ДПС у Львівській області ЄДРПОУ 44045187, місцезнаходження: 79026, Львівська область м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі відповідач), в якій позивав просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.06.2025 №25987/13-01-04-13/26307865, винесене керівником ГУ ДПС у Львівській області Світланою Камєнцевою.
Ухвалою від 30.06.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 14.07.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу Відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» Державного підприємства «Львіввугілля» надійшло податкове повідомлення- рішення від 12.06.2025 №25987/13-01-04-13/26307865 винесене керівником ГУ ДПС у Львівській області про сплату штрафних санкцій у розмірі 7101,64 грн за несвоєчасну сплату земельного податку юридичних осіб. Позивач, вважає, що відповідачем при здійсненні розрахунку і винесенні повідомлення рішення від 12.06.2025 не враховано і інші норми Податкового кодексу. Відтак, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 12.06.2025 є протиправним, так як з винесене порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної промисловості, постачання електроенергії, газу та комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Ковалик Ольгою Степанівною проведено камеральну перевірку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 26307865) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку, зазначеного у поданих податкових деклараціях з плати за землю за 2016 - 2017 роки.
За результатами камеральної перевірки складено акт від 11.06.2025 №26158/13-01 04-13/26307865 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 26307865) та винесено податкове повідомлення рішення № 25987/13-01-04-13/26307865 від 12.06.2025 згідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями» (далі ПКУ), які направлено платнику поштою 16.06.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №8100000084739. Даний лист отримано 19.06.2025 згідно врученого поштового відправлення. Перевіркою термінів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 26307865) встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПКУ в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку що наведено в табличному варіанті акту перевірки.
Додатково зазначає, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник саме після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 26307865) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку, зазначеного у поданих податкових деклараціях з плати за землю за 2016 - 2017 роки.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 11.06.2025 №26158/13-01 04-13/26307865 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» згідно з яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення винесено податкове повідомлення рішення № 25987/13-01-04-13/26307865 від 12.06.2025, яким за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за несвоєчасну сплату земельного податку юридичних осіб згідно пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України зобов'язано ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» сплатити штраф у розмірі 7101,64 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 36.5 статті 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з пунктом 113.1 статті 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
За приписами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобовязань, з урахуванням положень статті 124 ПКУ розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня фактичної сплати боргу (постанови Верховного Суду України у справах № 21-279а14, №813/6774/13а, № 813/6793/13-а.)
Специфіка застосування штрафної санкції відповідно до приписів статті 124 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання, отже базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов'язання у повному обсязі. З урахуванням того, що обов'язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 124 ПКУ є сплата ним грошового зобов'язання або факт погашення податкового боргу, відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов'язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115). Таким строком є 1095 днів, початком відліку яких є дата сплати податкових (грошових) зобов'язань.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 у справі № 821/850/18. У зазначеній постанові Верховний Суд вказав на таке:
"Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду формує такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступає від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі №824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі №820/3543/17, від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі №820/495/18, від 24.05.2022 у справі №280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, й відлік такого строку пов'язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань".
Крім того, суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2022 у справі №200/6441/20-а, де суд вказав на те, що аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов'язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, юридичним фактом, з яким пов'язується відповідальність у вигляді штрафу, є сплата узгодженої суми грошового зобов'язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить виключно від строку прострочення.
Суд зазначає, що порушений платником податку строк сплати податкового зобов'язання перевищив 30-денний строк з дня виникнення узгодженого грошового зобов'язання.
При цьому, строк давності (у 1095 днів) не минув з дати погашення податкового боргу платником податку до прийняття контролюючим органом рішення про накладення штрафу.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 11.06.2025 №26158/13-01 04-13/26307865 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» згідно з яким встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання згідно:
- податкової декларації від 04.10.2017 №9203156517, граничний термін сплати - 05.10.2017, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу - 732,44 грн, кількість днів прострочення - 1005;
- податкової декларації від 04.10.2017 №9203156517, граничний термін сплати - 01.12.2017, дата фактичної сплати - 31.01.2023, сума податкового боргу - 1505,94 грн, кількість днів прострочення - 1053;
- податкової декларації від 04.10.2017 №9203156517, граничний термін сплати - 05.10.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 773,50 грн, кількість днів прострочення - 1110;
- податкової декларації від 04.10.2017 №9203156517, граничний термін сплати - 31.10.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 1505,94 грн, кількість днів прострочення - 1084;
- податкової декларації від 04.10.2017 №9203156517, граничний термін сплати - 05.10.2017, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу - 1505,94 грн, кількість днів прострочення - 1005;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.08.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1004;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.07.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1035;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 03.03.2017, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1175;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.03.2017, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2675,06 грн, кількість днів прострочення - 1147;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.03.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 336,83 грн, кількість днів прострочення - 1157;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.05.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1126;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.05.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1096;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.10.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 2603,72 грн, кількість днів прострочення - 973;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.10.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1084;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.10.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 776,98 грн, кількість днів прострочення - 1023;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.12.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1053;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 31.12.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 776,98 грн, кількість днів прострочення - 1023;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.12.2017, дата фактичної сплати - 13.01.2023, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1053;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.07.2017, дата фактичної сплати - 25.08.2022, сума податкового боргу - 3011,89 грн, кількість днів прострочення - 1065;
- податкової декларації від 07.02.2017 №9011762416, граничний термін сплати - 01.10.2017, дата фактичної сплати - 30.09.2022, сума податкового боргу - 408,17 грн, кількість днів прострочення - 1009;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.03.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1512;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 02.03.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1541;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.01.2017, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,35 грн, кількість днів прострочення - 1206;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.12.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1237;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 01.12.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1267;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.12.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1298;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 01.10.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1328;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.08.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1359;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.07.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1390;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 01.05.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1481;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 31.05.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1451;
- податкової декларації від 19.02.2016 №9020666638, граничний термін сплати - 01.07.2016, дата фактичної сплати - 15.08.2022, сума податкового боргу - 2841,41 грн, кількість днів прострочення - 1420.
Відтак, оскільки камеральну перевірку та нарахування штрафу контролюючим органом проведено в межах 1095 - денного строку з дати погашення податкового боргу, тобто з дотриманням норм Податкового кодексу України, доводи позивача щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме поза межами 1095 - денного строку, не є обґрунтованими.
Крім того, перебіг дії строку, визначеного статтею 102 Кодексу зупиняється на період з 18.03.2020 року до 01.08.2023 року, враховуючи таке.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (11 абзац пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану дію пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, при цьому ст. 102 доповнено п. 102.9: "на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".
Законом України від 30.06.2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023 року, пункт 102.9 статті 102 Кодексу виключено.
Отже, з огляду на наведене вище, твердження позивача про порушення строків для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим.
Контролюючий орган під час проведення перевірки та реалізації її результатів діяв у межах повноважень, у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, та в межах строку у 1095 днів, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України.
З огляду на викладене, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, спростовуються матеріалами даної справи, а інших підстав їх неправомірності судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні позову Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Спецуправління" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.