27 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8530/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Комісії в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить:
1) Визнати протиправним рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові надати відстрочку по мобілізації ОСОБА_1 за його заявою від 11.12.2025 року щодо надання йому відстрочи від мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2) Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відстрочку по мобілізації ОСОБА_1 за його заявою від 11.12.2025 року щодо надання йому відстрочи від мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувшись із заявою до відповідача щодо надання відстрочки від мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши до заяви всі необхідні документи, позивач отримав рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки по мобілізації. Позивач вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 26.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.27).
Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову (а.с.45-48). Зазначив, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Додатку 5 до Постанови №560, вбачається, що даний вид відстрочки надається тільки військовозобов'язаним, які є матір'ю чи батьком повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, що відповідно має підтверджуватися свідоцтвом про народження із зазначенням батьківства військовозобов'язаного. Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області 02.03.2012 року, батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . Отже, приймаючи рішення про відмову у наданні відстрочки відповідач вважає, що діяв згідно вимог чинного законодавства та в межах повноважень.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 27.03.2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.4).
Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 11 лютого 2013 року № 50 на базі родини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мешкають в АДРЕСА_3 , утворено прийомну сім'ю. З 18.02.2013 року до прийомної сім'ї ОСОБА_6 на виховання та спільне проживання влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.21-22).
11 лютого 2013 року між Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено Договір №8/49 про влаштування дитини ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї (а.с.12-16).
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №94/25/1497/В, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства (а.с.6-8).
11.12.2025 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 , через ЦНАП, заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.52 зв.).
До заяви було додано: свідоцтво про народження дитини; витяг з рішення ЕКОПФ; рішення про надання дитині статусу; копія паспорту і коду; рішення про влаштування дитини; договір про влаштування дитини на виховання.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 №88 від 16.12.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки з підстав, що заявником подані документи, які не підтверджують наявність підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: надано свідоцтво про народження дитини, у якому відсутні відомості про батьківство ОСОБА_1 , що є обов'язковим для надання відстрочки (а.с.51).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Приписами статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Водночас, зі змісту норм статті 23 Закону №3543-XII слідує, що визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку, документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 7 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для підтвердження інвалідності дитини - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- для підтвердження родинних стосунків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
На підтвердження підстав для отримання відстрочки за вказаною підставою позивач надав відповідачу: свідоцтво про народження дитини; витяг з рішення ЕКОПФ; рішення про надання дитині статусу; копія паспорту і коду; рішення про влаштування дитини; договір про влаштування дитини на виховання.
Підставою для відмови у наданні відстрочки стало те, що у свідоцтві про народження дитини відсутні відомості про батьківство ОСОБА_1 .
В даному випадку слід зазначити наступне.
Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 27 березня 2012 року № 205, рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 11 лютого 2013 року № 50 та договору про влаштування дитини №8/49 від 11 лютого 2013 року, ОСОБА_1 являється прийомним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно статті 256-2 Сімейного кодексу України, прийомні батьки - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.
Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
Прийомним батькам делеговані повноваження рідних батьків по представництву інтересів дітей. Прийомні батьки діють в силу свого статусу без якихось додаткових підтверджувальних документів.
Отже, прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники та несуть права і обов'язки, аналогічні правам та обов'язків біологічних батьків.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Аналізуючи пункт 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII суд констатує, що у вказаному пункті не вказано, що заявник повинен бути біологічним батьком повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Також необхідно зазначити, що Закон України № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має вищу юридичну силу порівняно з Постановою Кабміну № 560. У разі суперечностей між ними, застосовуються норми Закону (ст. 23), оскільки постанови уряду лише деталізують процедуру, визначену законодавчим актом.
Отже, в даному випадку, суд доходить висновку, що рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки, прийняте з підстав, зазначених у витязі з протоколу №88 від 16.12.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в тому числі щодо розгляду звернень про надання відстрочки від призову під час мобілізації, визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Приписами пункту 11 Положення №154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
З урахуванням зазначеного, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Разом з цим, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та доданих документів прийняв необґрунтоване рішення.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів розгляду усіх документів, що були додані до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, зазначивши лише про відсутність у свідоцтві про народження дитини даних про батьківство ОСОБА_1 .
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.
Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн. (а.с.3). Зважаючи на часткове задоволення позову, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові надати відстрочку по мобілізації ОСОБА_1 за його заявою від 11.12.2025року щодо надання йому відстрочи від мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО