26 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7822/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Смирнова А.І., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 . У вересні 2025 року позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби через сімейні обставини, оскільки він є батьком трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Однак відповідач не розглянув цей рапорт та не надав позивачу відповідь. Тому представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нерозгляду рапорту позивача від 26.09.2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт позивача від 26.09.2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою судді від 26.11.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що військова частина НОМЕР_2 розглянула рапорт ОСОБА_1 та надала відповідь №1559/22484 від 20.11.2025 року. Командир військової частини НОМЕР_2 з 15.09.2025 року позбавлений правових підстав приймати щодо позивача кадрові рішення, оскільки за наказом Генерального штабу Збройних Сил України №1600-РС від 15.09.2025 року ОСОБА_1 переведений на службу до іншої військової частини, а з 01.10.2025 року він вважається таким, що самовільно залишив військову частину. Заперечуючи бездіяльність відповідача, його представник просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог. Стверджував, що позивач не був обізнаний про його переведення до іншої військової частини, а на момент подання рапорту перебував у відпустці.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Позивач на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" у вересні 2022 році призваний на військову службу по мобілізації та з липня 2025 року проходить її у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді водія мінометного взводу мінометної батареї.
З 15.09.2025 року ОСОБА_1 вибув у щорічну відпустку до місця свого проживання в с. Грузьке Голованівського району Кіровоградської області терміном на 15 календарних днів, до 29.09.2025 року.
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України №1600-РС від 15.09.2025 року (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у військовій частині НОМЕР_2 і призначено номером обслуги штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_4 .
За наказом командира військової частини НОМЕР_2 №284 від 02.10.2025 року солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 01.10.2025 року самовільно залишив військову частину (місце служби).
Між тим позивач, перебуваючи у відпустці, підготував рапорт від 26.09.2025 року, адресований командиру військової частини НОМЕР_2 , в якому просив звільнити його з військової служби через сімейні обставини як батька трьох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Подав рапорт до Голованівського районного ТЦКСП для направлення його до військової частини НОМЕР_2 .
Голованівський районний ТЦКСП 26.09.2025 року засобами Системи електронного документообігу надіслав рапорт з доданими до нього документами до військової частини НОМЕР_2 .
Вказаний письмовий рапорт зареєстрований службою діловодства військової частини НОМЕР_2 26.09.2025 року за вх.№28575.
Позивач, не отримавши відповіді на свій рапорт, 18.11.2025 року звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Підстави та порядок звільнення з військової служби наведені у статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зокрема, пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії воєнного стану, зокрема: г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
У пункті 3 частині 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" наведені сімейні обставини ті інші поважні причини як підстави звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, зокрема: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке містить такі норми:
12. Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
144-5. Звільнення військовослужбовців, військову службу яким призупинено, з військової служби здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу, крім військовослужбовців, які згідно із пунктом 225 цього Положення звільняються з військової служби Президентом України.
225. Звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
2) під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
233. Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
241. Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
242. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 року затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яка містить такі норми:
I. Загальні положення
1.5. Для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються:
1) Подання (додаток 1) ... на військовослужбовців крім тих, які проходять базову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
7) Клопотання посадових осіб у вигляді службової характеристики (додаток 7), рапорту, телеграми, списку, донесення, якщо в умовах особливого періоду неможливо оформити документи, визначені підпунктом 1 цього пункту, - на військовослужбовців, які займають посади, передбачені штатами воєнного часу, щодо призначення на посади, переміщення, звільнення з посад і зарахування у розпорядження та звільнення з військової служби (крім громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, осіб, які призначені або призначаються на посади вищого офіцерського складу, та тих, призначення яких на посади здійснюється за погодженням з Президентом України).
Підготовка, подання на підпис, реєстрація, розсилка і доведення наказів по особовому складу здійснюються в службах персоналу (структурних підрозділах), підпорядкованих посадовим особам, які відповідно до пункту 12 Положення мають право видавати накази по особовому складу.
Встановлення, зміна, призупинення або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами по особовому складу у військових частинах, здійснюються за рішеннями судів, що набрали законної сили, та наказами посадових осіб про накладення дисциплінарних стягнень, виданих згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
XII. Звільнення з військової служби
12.1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
12.9. Документи на звільнення військовослужбовців з військової служби надсилаються безпосередньо до служби персоналу, підпорядкованій посадовій особі, яка має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби, у таких випадках звільнення:
за підставами, передбаченими ... підпунктами "б", "г", "д", "е" пункту 2 частини четвертої ... статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", якщо звільнення відбувається за бажанням військовослужбовця.
12.11. Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
XIV. Особливості проходження військової служби та виконання військового обов'язку в запасі в особливий період
14.29. Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Командир військової частин зобов'язаний забезпечити своєчасне здавання військовослужбовцями посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, у порядку, визначеному пунктом 242 Положення, та направлення їх на військовий облік до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Згідно з пунктом 5 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (додаток 19), при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
- копія аркуша бесіди;
- копія рапорту військовослужбовця;
- копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
- документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
13) у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану):
- копія свідоцтва про народження кожної дитини із зазначенням батьківства (материнства) військовослужбовця та / або рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовослужбовця (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовослужбовця виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності);
- один з таких документів: копія свідоцтва про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше), або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовослужбовцем, або копія рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовослужбовцем, або копію письмового договору між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні, або копія свідоцтва про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та копії документів, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (копія свідоцтва про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин; копія рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; копія висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; копія рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
- інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовослужбовця за категорією стягнення (характером зобов'язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби та їх реєстрації в установленому порядку.
Відповідно до статей 14, 31, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 року, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) є прямим начальником усього особового складу полку.
Наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024 року затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (надалі - Порядок №531).
Порядок №531 визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №531 з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №531 передбачено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.
Згідно з пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Забороняється відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці Збройних Сил України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зокрема через певні сімейні обставини або поважні причини, перелік яких наведений в пункті 3 частини 12 цієї статті, і якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу. Такими поважними сімейними обставинами є зокрема перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років (крім тих військовослужбовців, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).
Військовослужбовець, який бажає звільнитися з військової служби за сімейними обставинами, подає по команді рапорт та документи, які підтверджують наявність відповідних обставин та умов.
Рапорт про звільнення з військової служби подається військовослужбовцем у письмовій формі (паперовій або електронній). Рапорт у паперовій формі може бути направлений засобами поштового зв'язку, а також через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Рапорт військовослужбовця про звільнення з військової служби реєструється службою діловодства військової частини і передається для попереднього вивчення до служби персоналу та юридичної служби, які повинні вивчити рапорт та підтвердні документи, оцінити законність підстав для звільнення з військової служби. Рішення по суті рапорту (про задоволення рапорту чи відмову у його задоволенні) приймає посадова особа, визначена пп.2 п.225 Положення №1153/2008, зокрема командир бригади, у військовому званні полковника і вище. Безпосередні та/або прямі командири повинні забезпечити рух рапорту військовослужбовця для його розгляду командиром, який уповноважений приймати рішення по суті рапорту. Рішення по суті рапорту повинно бути прийняте у строк не більше 14 днів з дня подання рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою, містити правову підставу та обґрунтування такого рішення. Звільнення військовослужбовця з військової служби здійснюється наказом по особовому складу, а виключення із списків особового складу військової частини - наказом по стройовій частині, який є похідним від наказу по особовому складу. Для підготовки та видання таких наказів установлена відповідна процедура та передбачені відповідні повноваження командирів.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2025 року у справі №280/7446/24 вказав на те, що за результатами розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов'язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту (заяви). Розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення (відповідь) доведена до військовослужбовця належним чином. Праву військовослужбовця на звернення до безпосереднього командира для вирішення питання службового чи особистого характеру кореспондує обов'язок військового командира відреагувати на поданий рапорт. Наслідком написання рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про його звільнення чи відмова у задоволенні рапорту.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з поданням позивачем рапорту від 26.09.2025 року про звільнення його з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через сімейні обставини як батька, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Цей рапорт адресований командиру військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач проходив військову службу і перебував у списках особового складу, та який наділений дисциплінарною владою щодо позивача та є його прямим начальником.
Військова частина НОМЕР_2 отримала цей рапорт 26.09.2025 року засобами СЕДО від ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєструвала його за вхідним №28575.
Втім у строки, передбачені пунктом 9 розділу III Порядку №531, командир військової частини НОМЕР_2 не розглянув цей рапорт та не прийняв за них рішення. На рапорті позивача відсутні резолюції командирів про його погодження або непогодження.
Лише після подання позивачем цього позову т.в.о командира військової частини НОМЕР_2 направив до Голованівського районного ТЦКСП відповідь №1515/22484 від 20.11.2025 року, адресовану ОСОБА_1 , про те, що реалізація клопотання неможлива через те, що він самовільно залишив військову частину 01.10.2025 року, не повернувшись з відпустки. Повідомив про прийняття кадрового рішення щодо нього вищим штабом, яке має бути реалізовано після повернення ОСОБА_1 на службу, а після переміщення до нового місця служби він зможе повторно подати рапорт про своє звільнення за новим місцем служби.
Відповідач не надав доказів направлення/вручення позивачу цієї відповіді та не довів, що результати розгляду рапорту були доведені до відома позивача.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у командира військової частини НОМЕР_2 повноважень на прийняття рішення за рапортом позивача, оскільки відповідач не надав доказів того, що наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України по особовому складу №1600-РС від 15.09.2025 року про переміщення ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини був реалізований, а позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Щодо самовільного залишення позивачем військової служби (нез'явлення його на службу після закінчення відпустки), то ця обставина не виключає обов'язок командира розглянути письмовий рапорт та прийняти за ним рішення шляхом накладення резолюції про його погодження/непогодження. При цьому непогодження рапорту безпосереднім та/або прямим командиром не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення по суті рапорту.
Суд прийшов до висновку, що відповідач після реєстрації рапорту позивача від 26.09.2025 року про звільнення його з військової служби не дотримався вимог, встановлених Порядком №531, передбачених для розгляду письмових рапортів військовослужбовців.
Тож такі дії відповідача щодо неналежного розгляду рапорту позивача слід визнати протиправними, а порушене право позивача - захистити, зобов'язавши відповідача повторно розглянути цей рапорт та прийняти за ним рішення. Командир військової частини має вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням наданих ним документів, які підтверджують наявність відповідних сімейних обставин станом на час розгляду рапорту.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 26.09.2025 року про звільнення його з військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.09.2025 року про звільнення його з військової служби та прийняти за ним рішення, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ