про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2026 року м.Київ № 320/12566/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Офіс Генерального прокурора про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування заробітної плати ОСОБА_1 та виплатити йому середній заробіток за період вимушеного прогулу та затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2022 в справі №640/1663/20 про його негайне поновлення на посаді з 30.11.2022 по 14.01.2026.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки до позовної заяви додано примірник позовної заяви для відповідача без доданих до позовної заяви документів.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору у цій справі відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
В постанові від 31 травня 2021 року у справі №200/10640/20-а Верховний Суд дійшов висновку, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, а відтак пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на її вимоги не поширюється.
При цьому Верховний Суд зазначив, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 522/13736/15, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі № 461/1303/19.
З огляду на викладене, позивач не звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2026 рік від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, при цьому ціну позову (остаточну) позивачем не визначено.
Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку визначеної ціни позову.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як убачається з позовної заяви, позивача поновлено на посаді наказом Офісу генерального прокурора від 15.01.2026 №58ц, однак з позовною заявою звернувся до суду лише 11.03.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України.
У позовній заяві позивачем не зазначено про дату отримання/ознайомлення з наказом. Також не надано відповідних доказів. Заяви про поновлення строку звернення до суду також не подано.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку або обґрунтовану заяву з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання місячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строку звернення до суду з наданням відповідних доказів;
примірник доданих до позовної заяви документів для відповідача;
документ про сплату судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/12566/26), Київський окружний адміністративний суд.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.