24 березня 2026 року № 320/2207/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні питання про виправлення описки в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено, що при виготовленні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року, допущено описку, а саме не вірно зазначено юридичну особу відповідача, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України, замість Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві. Зазначена помилка є опискою, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1-2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виправити описку в тексті ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 шляхом зазначення вірної назви юридичної особи, до якої заявлено вимоги (відповідача) по справі - Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Виправити описку (технічну помилку), не змінюючи при цьому змісту та суті в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 по справі №320/2207/26, шляхом зазначення вірної назви юридичної особи, до якої заявлено вимоги (відповідача) по справі - Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з її підписання.
Суддя Колеснікова І.С.